/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F5dba580ef745c2b7f30140431211beaf.jpg)
"Я був би радий": що означають нові заяви Зеленського про вибори, Китай і переговори
Частина нових заяв Зеленського відрізняється від того, про що він говорив раніше — політолог пояснив причини
Президент України Володимир Зеленський у середу, 20 серпня, провів закриту зустріч із журналістами. На ній глава держави розповідав про зустріч з американським колегою Дональдом Трампом, ситуацію на фронті та підготовку до саміту з Путіним.
"Телеграф" вирішив зробити огляд його заяв та порівняти зі словами, які звучали раніше від нього та інших політичних лідерів. У цьому нам допоміг політолог Олексій Якубін.
"Піднебесній" більше не довіряють в Україні
У лютому 2025 року президент України Володимир Зеленський заявив, що одним із ключових елементів для припинення війни є залучення Китаю до міжнародного тиску на Кремль. Виступаючи на онлайн-прес-конференції під час перебування в Абу-Дабі, глава держави наголосив на важливості діалогу з Пекіном та наголосив на ознаках зацікавленості китайського керівництва у стабілізації ситуації в Україні.
"Важливо залучати Китай до тиску на Путіна, щоб він закінчив війну. Ми бачимо, мені здається, вперше зацікавленість Китаю. Думаю, це переважно завдяки тому, що зараз прискорюються всі процеси", — заявив Зеленський.
Вже 20 серпня на закритій зустрічі із журналістами прозвучала зовсім інша позиція. Зеленський нагадав про пасивну позицію Китаю у питанні війни в Україні та поставив під сумнів його роль як потенційного гаранта безпеки.
"По-перше, Китай нам не допоміг зупинити цю війну з початку. По-друге, Китай допоміг Росії, відкривши ринок дронів. Третє: тут питання навіть не про військовослужбовців, які там присутні. Йдеться про Будапештський меморандум", — заявив глава держави 20 серпня.
Він нагадав, що Китай був серед підписантів меморандуму, проте аж ніяк не відреагував на окупацію Криму у 2014 році.
Україні не потрібні гаранти, які не допомагають. Вони мають бути тільки від тих країн, які готові допомогти нам
президент Володимир Зеленський
Китай вичікує: чому сподівання Києва на миротворчу роль Пекіна не справдилися
Політолог Олексій Якубін вважає, що позиція Китаю щодо російсько-української війни суттєво змінилася за останні півроку. Якщо раніше в Україні сподівалися, що Пекін може відіграти активнішу роль у стримуванні Москви, то зараз офіційний Київ дедалі більше сприймає Китай як союзника Росії.
"Ще півроку тому були сподівання з боку української сторони, що Китайська Народна Республіка буде готова активніше включитися у питання впливу на Росію", — зазначив Якубін.
На той момент, за словами експерта, Пекін декларував нейтралітет і навіть подав власний "мирний план". Це створювало враження, що КНР принаймні привселюдно готова сприяти врегулюванню. Проте останні події свідчать про інше. Україна, зокрема, неодноразово намагалася активізувати діалог із Пекіном, зокрема змінила посла, але відповіді не отримала.
Китай продовжує займати ту позицію, яку він займає… Складається враження, що офіційному Пекіну в принципі не потрібна глобальна поразка Росії, ні її умовна перемога. Його влаштовує статус кво
політолог Олексій Якубін
Більше того, на думку експерта, Китай дедалі частіше демонструє небажання дистанціюватися від Кремля. В українському уряді це сприймають як фактичну відмову від нейтралітету.
Загалом, за словами політолога, Китай діє виключно із власних стратегічних інтересів. Його мета — не допустити краху Росії, який може змінити баланс сил у регіоні та світі.
"Їхній інтерес полягає в тому, щоб не дати Росії програти. Якби Пекін офіційно захотів вплинути на ситуацію, вплинути на Москву — у нього є для цього всі можливості", — підсумував Якубін.
"Був би радий": що Зеленський говорив про вибори
Президент Володимир Зеленський заявив, що вибори в Україні можна буде провести лише після настання миру та за умови повної безпеки. Про це він сказав під час зустрічі із журналістами у Вашингтоні 18 серпня, а також повторив цю позицію під час спілкування зі ЗМІ 20 серпня.
"Так, звичайно, ми повинні провести вибори, але все це має бути в безпеці, в безпечних умовах", — заявив президент у Білому домі, наголосивши, що в умовах воєнного стану вибори є юридично неможливими.
За його словами, для проведення голосування потрібен "повний світ — на землі, у небі та на морі". Під час зустрічі з українськими журналістами Зеленський додав, що не проти виборів, але сьогодні вони більше зашкодять, аніж принесуть користі.
"Я був би радий, якби вони вже були. Це зняло б тему з порядку денного. Але зараз це не дасть користі державі — тільки метушню, гасла та плакати", — сказав він. Глава держави наголосив, що його головний пріоритет — завершення війни:
Головне, щоб вони (ред. – вибори) дали можливість закінчити війну, а не розкололи державу до цього. Це єдине прохання до всіх бажаючих
Чому Зеленський знову каже про вибори: пояснює Якубін
Заяви президента Володимира Зеленського щодо можливості проведення виборів навіть в умовах війни, на думку політолога Олексія Якубіна, слід розглядати не лише у внутрішньому контексті, а й як сигнал зовнішнім партнерам — насамперед США.
За словами експерта, американська політична культура тісно пов’язана з уявленням про безперервність демократичних процедур незалежно від обставин.
"У Штатах вибори завжди проходили з потрібною регулярністю. Навіть під час громадянської війни — хоч і в частині штатів. Під час Другої світової теж, тому що бойові дії не торкалися більшої частини території", — нагадує Якубін.
На цьому тлі, зазначає політолог, українська влада свідомо намагається відповідати західним уявленням про "представницьку демократію". Саме тому, на його думку, Зеленський почав публічно артикулювати тему виборів, хоч раніше ця дискусія фактично не велася.
"Американські політики постійно – і від республіканців, і від демократів – повторюють, що підтримують Україну, тому що вона ліберальна демократія. А це, власне, передбачає проведення виборів", – каже Якубін.
Водночас, зазначає експерт, самі вибори в умовах війни мають ризики. Насамперед — внутрішньої політичної турбулентності, яку, без сумніву, намагатиметься використати Росія.
Вибори – це завжди контрольований конфлікт. А якщо додати до цього ще війну, очевидно, що це буде подвійний виклик
Олексій Якубін у коментарі "Телеграфу"
Саме тому досі західні партнери "заплющували очі" на відсутність виборів в Україні. Але, на думку Якубіна, така "поблажка" не може тривати вічно — особливо якщо війна затягнеться.
"Окей, рік, два, три… Але що далі, якщо війна триватиме 5 чи 10 років? Не проводити весь цей час вибори?" — риторично питає він.
Чи визнає Україна окуповані території Росією?
Президент Володимир Зеленський послідовно наголошує: Україна не визнає і ніколи не визнає окуповані території російськими — ні юридично, ні фактично. Ще у березні 2025 року під час саміту в Лондоні він заявив: "Для нас це буде тимчасова окупація".
У квітні Зеленський підтвердив, що визнання окупації Криму є "не темою для обговорення", адже це питання виходить за межі Конституції України.
Вже в серпні, коментуючи можливі переговори, президент зазначив: говорити про українську позицію має сенс лише після того, як будуть чітко сформульовані вимоги Росії. Водночас, Київ "точно не піде на юридичне визнання окупації".
Юридична незламність? Чому Київ навряд чи визнає окупацію
Офіційна позиція України щодо окупованих територій є не просто принциповою, а стратегічно зваженою. Вона спирається на міжнародне право, і саме в цьому її головний захист. Про це каже політолог Олексій Якубін.
"Позиція України юридично не визнавати окуповані території якраз продиктована логікою: основа нашого захисту — це міжнародне право. Зокрема статут ООН і принцип непорушності міжнародно визнаних кордонів. Вони не можуть бути змінені силою в односторонньому порядку", — пояснює експерт.
За його словами, саме ця стратегія дозволяє Києву зберігати підтримку з боку ключових партнерів та апелювати навіть до країн, які не завжди займають однозначно проукраїнську позицію.
Це впливає навіть на ті держави, які тримаються нейтрально або схиляються до Росії, зокрема на Китай. Тому що навіть у китайському "мирному плані" першим пунктом є повага до міжнародно визнаних кордонів. І це вигідно Україні
Олексій Якубін
Експерт наголошує: де-факто на землі може відбуватися будь-що, але офіційний Київ усвідомлює, що будь-яке юридичне визнання змін на карті буде фатальним — Україна втратить один із своїх головних козирів.
"Навіть якщо Росія утримуватиме частину територій десятки років, Київ розуміє: поки немає юридичного визнання, ситуацію можна буде переграти, коли зміниться геополітичний контекст", — зазначає політолог.
Тому, на думку Якубіна, навряд чи будь-яка українська влада, незалежно від персоналій, погодиться на де-юре визнання окупації. Це означає не просто поступку, а відмову від майбутнього шансу на повернення.
Зустріч із Путіним: коли вона відбудеться та які результати принесе
Ще під час спілкування з медіа у липні 2025 року президент України Володимир Зеленський заявив, що для досягнення реального світу потрібна особиста зустріч лідерів – його, Путіна та президента США Дональда Трампа.
Він наголосив: у Росії рішення ухвалює виключно Путін, тому вести переговори потрібно з ним безпосередньо. Зеленський також нагадав, що спочатку підтримував ідею Трампа про беззастережне припинення вогню.
"Ось чому нам потрібна зустріч на рівні лідерів. Ми дійсно хочемо миру", — наголосив він.
У серпні Зеленський підтвердив, що зустріч із Путіним готується за участю США. До координаційної групи з американської сторони увійшли держсекретар Марко Рубіо, спецпредставник Стів Уіткофф та віце-президент Джей Ді Венс. Від України, зокрема, міністр оборони Умеров та керівник ОП Андрій Єрмак.
"Ми не хочемо жодної тіні, ми хочемо координуватися з американцями", — пояснив Зеленський.
Він наголосив, що прагнув одразу до зустрічі з Путіним у присутності Трампа, але президент США запропонував спочатку провести зустріч у форматі "Зеленський-Путін". Якщо вона буде успішною – відбудеться тристоронній формат. Також Зеленський наполіг, що переговори мають відбутися "в нейтральній Європі" — серед можливих локацій він назвав Швейцарію, Австрію чи Туреччину. Москва і Будапешт відкидаються як неприйнятні.
Після заяви Білого дому про згоду Володимира Путіна на двосторонню зустріч із Володимиром Зеленським, у Росії дали зрозуміти: офіційно не заперечують, але виставляють свої умови. Як заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров 20 серпня, Москва "готова до будь-яких форматів переговорів", проте лише за умови, що підхід до них буде "чесним".
Він також звинуватив частину європейських лідерів у спробах використати дипломатію для того, щоб "втягнути США у свою агресивну кампанію щодо збереження України як інструменту стримування Росії".
Коли йдеться про зустрічі на найвищому рівні, потрібно ретельніше їх підготувати. Саміти мають бути результатом переговорів, а не погіршувати ситуацію
"Чесність" на російських умовах: про що насправді сигналізують нові заяви Кремля
Політолог Олексій Якубін пояснює: Москва намагається нав’язати власні правила гри, зокрема через поняття "чесності".
"Росія хоче під "чесністю" фактично продавити власні вимоги. Хоча формально йдеться про безумовні переговори, насправді з’являються нові умови. Це спроба оформити процес під себе", — зазначає експерт.
На цьому фоні Київ демонструє протилежний підхід — максимальну відкритість до переговорів, щоб розвіяти міф про нібито українське небажання до діалогу.
"Позиція України — це спроба показати конструктив. Показати, що саме Україна готова до безумовних переговорів. І таким чином зняти з себе звинувачення у блокуванні процесу", — пояснює Якубін.
Водночас, наголошує експерт, сама Росія не поспішає до прямих переговорів із Києвом — і це видно неозброєним оком.
Для Кремля переговори зі США бажані. А ось переговори з Україною, зважаючи на все, — проблема. Інакше навіщо було б усе це словесне лавірування навколо "чесності"?
Олексій Якубін
За словами Якубіна, Кремль прагне не так до самого світу, як контролю над переговорним форматом. Але зробити це все важче, особливо після останніх кроків Києва, котрий відкрито заявляє про готовність до діалогу без попередніх умов.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що президент України Володимир Зеленський після закінчення війни опиниться на важливому повороті своєї кар’єри. Його шлях від коміка до глави держави відкрив перед ним багато можливостей. Чарівність, впізнаваність і талант дають йому шанс обрати напрямок, який дозволить залишити слід в історії не лише як президент. Це може бути культура, громадська діяльність чи участь у відновленні країни.

