Чому Росія вперше атакувала Польщу саме тепер: інтерв'ю експерта з нацбезпеки
Чому Росія вперше атакувала Польщу саме тепер: інтерв'ю експерта з нацбезпеки

Чому Росія вперше атакувала Польщу саме тепер: інтерв'ю експерта з нацбезпеки

Росія вперше відкрито атакувала дронами Польщу, яка є членом НАТО. Хоча в Росії називають це випадковістю, важко уявити, як майже 20 дронів можуть заблукати на територію іншої держави. Тобто гібридна війна, яку Володимир Путін вів проти Європи, стала більш відкритою.

Аналітик із нацбезпеки США та зовнішньої політики Марк Тот в інтерв'ю 24 Каналу наголосив, що удар по Польщі є переломним моментом. Імовірно, Росія хотіла перевірити реакцію НАТО та залякати поляків, щоб вплинути на постачання Україні. Чому Путін наважився на атаку саме тепер і чому Польща все ще не активувала 5 статтю НАТО – читайте далі в матеріалі.

Удар по Польщі є поворотним моментом у війні

Нещодавно вперше велика кількість російських БпЛА зайшла в польський повітряний простір. За офіційною інформацією, мовиться про 19 дронів, а неофіційні джерела, включаючи польські ЗМІ, повідомляють про 23. Як ви оцінюєте цю ситуацію?

Це важливе питання, адже відбулося кілька великих подій. Насамперед Польща вперше зіткнулася з тим, що Україна переживає з лютого 2022 року, – з атаками дронів, які майже щоночі забирають життя мирних жителів. І Польща прокинулася, переживши цей кошмар. Відбулося 2 головні процеси:

  • по-перше, це було послання Володимира Путіна. Він випробовує НАТО, перевіряє, як Альянс відреагує на провокації;
  • по-друге, хоче зрозуміти, наскільки тверда рішучість НАТО щодо відповіді на такі інциденти.

Нині ми спостерігаємо важливий момент. Це поворотний етап війни, що має серйозне значення. Навіть якщо мовиться про 19 або 23 БпЛА, їх вплив суттєво більший. Це набагато більше, ніж цифри.

Уперше винищувачі НАТО розпочали бій із російськими безпілотниками. З 19 дронів, як відомо, вдалося перехопити лише 4 за допомогою винищувачів F-16 та F-35. Як ви оцінюєте реакцію НАТО? Чи була вона досить твердою для Росії?

Щоразу, коли перехоплення нижче 90% стандарту для Збройних сил США та рівня, який показує Ізраїль, це викликає розчарування. Під час конфлікту з Іраном Ізраїль перехопив 90% ракет і дронів, а по дронах показник був ще вищим. Якщо дійсно вдалося збити лише 4 з 19, то це викликає занепокоєння.

Однак є важливі застереження. Ми не знаємо, чи ухвалили рішення не перехоплювати частину дронів, якщо їх траєкторія не становила загрози об'єктам чи цивільному населенню. Можливо, їм просто дозволили впасти, щоб не витрачати дорогі ракети на їх знищення. У такий спосіб реальний відсоток перехоплення може бути вищим.

Повне інтерв'ю з експертом з нацбезпеки: дивіться відео

Однак це сигнал, що НАТО поки не готове. Альянс був заскочений зненацька діями дронів, але відреагував швидко. У небі діяла авіація НАТО, йшло дозаправлення та патрулювання. Однак це тривожний дзвінок. Це має стати сигналом небезпеки.

Останнє, на чому я хотів би наголосити. Це стало важливим відступом від колишньої практики. Раніше ні НАТО, ні Польща не перехоплювали російських безпілотників, коли ті порушували повітряний простір. Я радий, що цього разу вони відреагували. Це надсилає Росії важливий сигнал: НАТО та Польща не мають наміру це терпіти.

Уламки безпілотників виявили не лише поблизу кордону, а й на відстані від 300 до 500 кілометрів углиб території. Один із дронів навіть пошкодив житлову будівлю. Чи вважаєте ви це ескалацією? І чому, на вашу думку, Путін завдає ударів по цивільних об'єктах у Польщі?

Так, безперечно, це ескалація. Путін давно веде гібридну війну проти Європи. Показовий приклад – спроби підриву вантажних літаків DHL у Варшаві та Лондоні. Спроби провалилися, але факт їхнього проведення показує готовність Путіна до силових дій. Цього разу все було більш відкрито. Ці дрони не могли випадково залетіти так глибоко на територію Польщі. Ними керують системою GPS. Очевидно, їх направили туди цілеспрямовано.

Факт, що ціллю стали цивільні об'єкти, відображає стратегію Росії залякати та зламати опір. Можливо, вони намагаються викликати схожу реакцію в Польщі, щоб люди сказали лідерам, що це не те, чого вони хочуть, що вони не готові з цим боротися. Вважаю, що це послання приречене на провал.

Україна показала, як і Велика Британія у Другу світову: бомбардування мирного населення не ламають волю, а зміцнюють рішучість чинити опір. Я впевнений, що Польща виявить стійкість і буде разом з Україною у цій мужній відповіді.

Чому Путін атакував Польщу саме тепер

Водночас прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав удар безпілотників радше масштабною провокацією, ніж атакою. Чому Захід такий обережний у використанні слова "атака"?

На цьому етапі це може бути пов'язане із юридичними наслідками. Визнання інциденту атакою може вимагати застосування статті 5 Статуту НАТО, на що поки вони не готові. Наразі Польща ініціювала статтю 4, за якою країни-члени мають обговорити ситуацію, найімовірніше, онлайн. Чи достатньо цього? Мабуть, ні.

Президент Дональд Трамп має дивитися на ситуацію ширше. Це те, про що я писав з моїм колегою, полковником Джоном Світом, відставним офіцером розвідки армії США, який служив у НАТО і відповідав за розвідку в Східній Європі.

Одним із ключових моментів був вибір часу. Усе це відбулося після повернення Путіна з саміту ШОС, де він зустрічався із Сі Цзіньпіном та Кім Чен Ином. Видається, він повернувся з відчуттям, що тепер його підтримують як ніколи раніше. Ми бачимо це: дедалі більше китайських технологій для виробництва зброї та боєприпасів (використовують у Росії – 24 Канал). Тому Європі потрібно уважно придивитися до того, що відбувається.

За цим стоїть набагато більше, ніж здавалося раніше. Це не просто дія Путіна, це сигнал, спрямований Польщі, НАТО й особливо президенту Трампу про готовність до бою. Певною мірою це послання виходить безпосередньо від Сі Цзіньпіна та Кім Чен Ина.

До речі. Військовий аналітик Майкл Кларк переконаний, що нині існують щонайменше три варіанти розвитку світового порядку. Перший і найгірший з них передбачає вплив Китаю, Росії, а також Північної Кореї. Другий, який є найбільш імовірним, на думку аналітика, – це світ надзвичайної багатополярності, де домінуватимуть не лише диктатори. Водночас третій варіант передбачає домінування ліберальних демократій, що було б найкраще для Заходу.

Чому НАТО не застосувало 5 статтю?

Одне з найбільш актуальних питань для польського суспільства сьогодні полягає в тому, що саме має статися, щоб була офіційно активована стаття 5. Нині до кінця не зрозуміло, які саме умови мають бути на полі бою або вздовж лінії фронту, щоб застосували цю статтю.

Так, я розумію, чому увага на статті 5, але її застосування потребує серйозного порушення. Інакше кажучи, активувати її може лише реальний воєнний вплив на територію держави – члена НАТО. 19 безпілотників, попри всю тривожність ситуації, імовірно, недостатньо для активації статті 5. Однак це має стати приводом для рішучих дій.

Європа має позначити свої червоні лінії. Їх можна сформулювати та озвучити, і, на мій погляд, Польща могла б зробити це найефективніше. Наприклад, почати перехоплювати безпілотники над територією України, зрозуміло, за згодою та координацією з Києвом. Особисто я хотів би бачити, щоб Київ також був захищений, щоби польські винищувачі збивали дрони ще до того, як вони наблизяться до польського повітряного простору. І як додатковий ефект – вони не досягнуть і своїх цілей на території України.

У вашій нещодавній статті у виданні The Hill ви згадали, що атака на Польщу є своєрідним сигналом президенту Трампу, який минулого тижня зустрічався з президентом Польщі Каролем Навроцьким. Чого можна очікувати від Трампа у відповідь на атаку Росії на Польщу?

На жаль, реакція президента була стримана. Досі ми не почули рішучого засудження дій Росії, а я вважаю, що така заява має прозвучати. Багато в чому Путін нині відверто провокує Трампа, і це відбувається не лише після саміту на Алясці. Важливо також звернути увагу на Китай та на зв'язок із Шанхайською конференцією, в якій брав участь Путін. Усе це сталося після зустрічі Навроцького з Трампом.

Тоді Трамп заявив, що США готові направити більше американських військ до Польщі, якщо Варшава цього захоче. Тепер бачимо сигнал від Путіна Трампу, буцімто він почув його і це неприйнятно. Відповідальність на Трампі: він повинен заявити, що тримає карти в руках і притягне Путіна до відповідальності. Однак, на жаль, поки що ми не почули таких слів із Білого дому.

Зверніть увагу! Трамп прокоментував атаку на Польщу дуже стримано, зазначивши у своїй соцмережі Truth Social: "Почалося!"

Чи є загрози НАТО під час навчань Росії та Білорусі?

Цікаво також, що удари сталися одразу після того, як Дональд Туск оголосив про закриття кордону з Білоруссю. Уперше безпілотники прилетіли з білоруської території. Чи бачите ви зв'язок між цими подіями?

Тут важливо згадати щорічні військові навчання "Захід", які спільно проводять Росія та Білорусь. Те, що ми, імовірно, спостерігали в Польщі, – це своєрідна перевірка. Іншими словами, якщо ви готуєтеся до спільних навчань російських та білоруських військ, то логічно протестувати, як НАТО відреагує на атаку, що виходить не лише з російського боку, а й із білоруського.

Тож ви маєте рацію, що звернули увагу на цей момент. Якщо безпілотники перетнули не лише український, а й білоруський повітряний простір, це означає, що вони тестували систему протиповітряної оборони НАТО, перевіряли реакцію та швидкість відповіді. Дані використовуватимуться на навчаннях. Це дуже важливо, і це ще один сигнал від Росії про те, що вона і Білорусь – партнери, і якщо справа дійде до конфлікту, вони діятимуть спільно проти НАТО та таких країн, як Польща.

Чи варто очікувати нових інцидентів протягом навчань "Захід-2025"?

Час покаже. Загалом такі дії будуть продовжуватися, доки Захід не почне збивати дрони до входження в повітряний простір НАТО. Перехоплення над Україною дасть перевагу і вашій країні. Росія продовжить спроби залякування Заходу. Маски скинуті, росіяни, очевидно, готові на це. Звичайно, ми чуємо звичні спростування з Кремля, які супроводжуються хибними заявами про те, що ніхто не знає, чиї це безпілотники. Це, м'яко кажучи, неправда. Подібні дії повторюватимуться.

Чи відбуватимуться вони в межах навчань? Сказати складно. Під час навчань сторони більш вразливі, і Росія з Білоруссю можуть не захотіти провокувати НАТО, щоб не викликати дії у відповідь або не створити враження повторної атаки на НАТО. Це може виявитися надто затратним.

Чи почне НАТО збивати дрони над Україною?

Малоймовірно, що російські дрони досягли б Польщі, якби Україна мала більш потужну ППО. Німеччина та Франція оголосили про нові постачання зброї. Чи варто чекати після цього інциденту посилення української ППО?

Факт, що дрони подолали таку відстань, свідчить про слабкість НАТО. На відміну від Ізраїлю, який перехоплював іранські дрони на великих дистанціях, Україні потрібен потужніший захист. Полковник Світ і я, автори статті у виданні Hill, давно виступаємо за посилення оборони України.

Мовиться не лише про захист міст і цивільних об'єктів, хоча це вкрай важливо, а й про спроможність України висунути свої повітряні сили ближче до лінії фронту на Донбасі, на Півдні, у напрямку Криму та Запоріжжя, щоб відбивати можливі атаки з боку півострова. Це також має велике значення. Безумовно, потрібне посилення.

Ми називаємо такі кроки переломними моментами. Захід має надсилати Путіну сигнали, здатні змінити його розрахунки, зробити війну в Україні вкрай дорогою для нього. На жаль, він готовий платити за це життями. Понад один мільйон російських військовослужбовців, а також громадян КНДР і Китаю було вбито або поранено, і це, видається, не впливає на стратегію Путіна.

Однак я думаю, що його розрахунки зміняться, якщо його атаки перестануть приносити результат, а Україна, навпаки, завдаватиме дедалі точніших ударів, особливо з появою "Фламінго" – вашої нової високоточної далекобійної системи. Якщо Україна продовжуватиме знищувати, наприклад, 17 – 18% російської нафтової та енергетичної інфраструктури, це може змусити Путіна переглянути можливість продовження війни.

З огляду на масштаб залучення НАТО чи можна говорити про перехід до спільного повітряного патрулювання на території України, яке могло б захистити Польщу та інші східноєвропейські країни?

Я сподіваюся на це. Президент Володимир Зеленський вже закликав створити таку систему. Європа вже давно обговорює концепцію повітряного щита. Щоправда, досі її розглядали лише в контексті повоєнного періоду. Мені здається, що українцям не потрібно пояснювати очевидне: Путін не прийме миру. Для нього мир – це пауза, після якої він знову нападе на Україну.

Отже, що раніше створять повітряний щит, то краще. Навіть якщо його підтримає "коаліція охочих", її учасники мають діяти як повноцінні бойові одиниці. Щоб щит був ефективним, потрібні польські, британські та американські ВПС, координація з американською розвідкою, логістика, повітряні танкери та все для повноцінного патрулювання. Зеленський має рацію, закликаючи до цього.

Чи відбудеться це? Сказати складно. Я залишаюся скептичним. Сподіваюся, це станеться, а я продовжуватиму виступати за реалізацію.

Теги за темою
Росія Польша НАТО Європа
Джерело матеріала
loader
loader