Деякі вірші писав під "ефектом": про які "чорні" сторінки життя Рильського не розповідають у школі

Більшість з нас звикли сприймати Максима Рильського, як класика української літератури. Проте його рання творчість була значно сміливішою і складнішою, ніж зазвичай вивчають у школі.

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в місті Києві. Після ранньої смерті батька його виховувала мати, яка прищепила сину любов до книжок та мистецтва, розповідає "Телеграф".

Освіту Рильський здобував у київській гімназії. Пізніше навчався на медичному факультеті Київського імператорського університету Святого Володимира, а згодом — на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованого за гетьмана Павла Скоропадського. Через революційні події та громадянську війну він не зміг закінчити жодного з навчальних закладів.

Поезією почав захоплюватися ще в юності — з 12 років. Тоді він написав вірш. А в 15 років — вийшла дебютна збірка "На білих островах".

Серед найпопулярніших його творів —"Знак терезів" (1932), "Літо" (1936), "Троянди й виноград" (1957), "Голосіївська осінь" та вірші "Слово про рідну матір", "Не кидайсь хлібом, він святий!", "Дощ" та "Розмова з другом". Рильський також працював як перекладач — він переклав "Євгенія Онєгіна" та "Пана Тадеуша".

Рильський — відомий поет, який писав для дітей, молоді та дорослих. Однак більшість віршів в школі не вивчається через його "чорні" сторінки в житті.

У десяті роки Рильський захоплювався творчістю Шарля Бодлера — поета, відомого провокаційними творами та експериментами з формою і змістом. Молодий поет навіть присвятив Бодлеру один зі своїх віршів. Тоді він належав до кола літераторів і мислителів, які підтримували різних бунтарів. Усі члени товариства казали, що знаходяться в депресії, що все в цьому світі їм вже відомо і хочеться чогось нового. Тоді ж почались експерименти із забороненими речовинами.

Відомо, що Рильський готував цикл віршів, присвячених "отруйній любові" — любові не до людей, а до заборонених речовин. Цикл "Отрута" мав включати поезію під назвою "Каламутні води", проте збірка так і не була опублікована. Повний текст сьогодні знайти неможливо. Вона мала бути присвячена молодим бунтарям, які "грались" із забороненими речовинами.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про цікаві факти зі життя розстріляної української письменниці Люціани Піонтек, яка крала чужі вірші та була іноземною агенткою.