Невідомі дрони над Європою: Росія продовжує випробовувати терпіння Заходу

В останні тижні над аеропортами та військовими об’єктами в ЄС все частіше з’являються невідомі дрони. Через них доводиться зупиняти роботу, а спецслужби переводяться в стан підвищеної готовності. Видання The Wall Street Journal пише, що Європа живе на межі — між тінню війни та крихким миром. Диверсії, кібератаки, кампанії з дезінформації — Росія застосовує весь свій арсенал. Чим все це може обернутися і як Євросоюз збирається захищатися, розбирався FREEДОМ.

За час повномасштабної війни проти України Росія не раз намагалася розхитати стабільність в Європі: вибухові посилки, загадкові пожежі на складах, пошкодження підводних кабелів. Тепер агресор активно залучає безпілотники. Над військовими об’єктами та критичною інфраструктурою країн ЄС все частіше фіксуються непізнані дрони. Здавалося б, після масштабної атаки на Польщу в ніч на 10 вересня, коли кілька російських дронів збили над територією країни-члена НАТО, в Кремлі мали б заспокоїтися. Але в Москві вислухали всі звинувачення, попередження і продовжили. Тепер, наприклад, тільки в небі над Німеччиною виявляють до трьох невідомих безпілотників на день. Як повідомили в Міністерстві внутрішніх справ країни, це як невеликі комерційні дрони, так і групи більших БпЛА.

“Для Росії та інших противників Заходу, включаючи Китай, Іран і Північну Корею, дрібні підривні дії можуть приносити великі дивіденди, адже Москва застрягла у війні проти України та не може вступити у відкриті бойові дії з НАТО. Такі інциденти є частиною посиленої кампанії, яку Росія проводить проти континенту через підтримку України”, — йдеться в публікації The Wall Street Journal.

У гібридній агресії бере участь не тільки Росія, але й Білорусь. З білоруської території в повітряний простір сусідніх країн запускають повітряні кулі та безпілотники. Після того як метеозонди стали причиною неодноразової зупинки роботи аеропортів, Литва навіть закрила кордон з Білоруссю. Але, видно, на Лукашенка такі заходи не подіяли. В ніч на 11 листопада литовські прикордонники збили дрон і вісім повітряних куль, запущених з території Білорусі. Метеозонди перевозили понад 13 тис. пачок контрабандних сигарет.

“До всіх вантажів були прикріплені GPS-датчики, які контрабандисти використовують для відстеження місцеперебування своїх посилок. За попередніми даними, всього в них знаходилося понад 13 тис. пачок контрабандних сигарет. Також в Шальчинінський район залетів дрон з Білорусі. Співробітники прикордонної служби оперативно застосували антидронове обладнання і приземлили апарат”, — пише LRT.

У Бельгії також почастішали випадки появи невідомих дронів над військовими об’єктами та аеропортами. Це кілька разів призводило до порушення їх роботи та навіть повної зупинки. Начальник бельгійського Генштабу Збройних сил вже наказав збивати всі підозрілі безпілотники. Хоча, за його словами, зробити це непросто: дрони з’являються в основному вночі і їх складно відстежити. Крім того, ресурси для боротьби з дронами у бельгійської армії поки що обмежені.

“Програма захисту Бельгії від дронів реалізується прискореними темпами, і відповідний план незабаром буде представлений уряду. Зараз ресурси Бельгії для боротьби з невідомими БпЛА, зокрема, обладнання для виявлення, глушилки та антидронові рушниці, обмежені. При появі над військовими базами більшої кількості дронів військові будуть збивати їх. Наказ вже віддано. На такі заходи підуть, якщо це буде безпечно і не спричинить супутніх збитків”, — заявив начальник Генерального штабу Збройних сил Бельгії Фредерік Вансіна в інтерв’ю Nieuwsblad.

До речі, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що існує прямий зв’язок між недавніми інцидентами з дронами в Бельгії та дискусіями про використання заморожених російських активів. На його думку, таким чином Кремль намагається чинити тиск на партнерів Києва і залякати європейські країни, щоб перешкодити їм приймати рішення на користь України.

“Ми всі так вважаємо, і бельгійці теж. Ці дії покликані посіяти невизначеність і страх у Бельгії. Мовляв, “не смійте чіпати активи”. Інакше це не можна тлумачити”, — сказав Пісторіус.

За останні два місяці на території Євросоюзу виявили 87 підозрілих повітряних об’єктів, пише The Times. Активність спостерігалася щонайменше в 15 країнах НАТО, найчастіше в Німеччині та Бельгії. При цьому близько третини безпілотників прямували до військових об’єктів, включаючи авіабази, казарми та склади боєприпасів. Проблема набула такого масштабу, що Королівські повітряні сили Великої Британії направили на допомогу Брюсселю своїх фахівців і обладнання для боротьби з БпЛА. Глава Штабу оборони Великої Британії Річард Найтон наголосив: все це красномовно демонструє загрозу, що виходить з Москви, і союзникам по НАТО необхідно посилювати заходи протидії гібридним атакам агресора.

“Стратегічний огляд оборони абсолютно чітко показав, що наше майбутнє, наше сьогодення нестабільне і невизначене. І що загрози для Альянсу і Великої Британії зростають. Саме тому нам необхідна модернізація. Саме тому нам необхідно забезпечити свою, так би мовити, готовність до ведення бойових дій. І саме тому уряд зобов’язався інвестувати безпрецедентні суми в оборону протягом наступних кількох років. Більше, ніж я коли-небудь бачив за всю свою кар’єру”, — зауважив Найтон.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що Кремль перевіряє кордони НАТО на міцність. В інтерв’ю The Guardian глава Української держави попередив: Росія може почати нову агресію проти однієї з європейських країн ще до завершення війни проти України. Такими діями Путін прагне підірвати єдність союзників і дестабілізувати ситуацію в регіоні.

“Кремль веде гібридну війну проти Європи та перевіряє, як далеко може зайти, випробовуючи терпіння НАТО. Путін знаходиться в безвихідній ситуації з погляду реального успіху. Для нього це скоріше патова ситуація. Ось чому ці невдачі можуть змусити його шукати інші території. Для нас це дуже складно, але ми вдома і захищаємося. Дружба з Росією не є рішенням для Америки. З погляду цінностей, Україна набагато ближча до США, ніж до Росії. На Покровському напрямку Росія задіяла близько 170 тис. військових, а бої в Донецькій області залишаються найзапеклішими. Ось і вся історія. Успіхів Росії там немає. І багато жертв. У жовтні втрати російської армії досягли рекордного рівня — 25 тис. убитих і поранених”, — заявив Зеленський в інтерв’ю The Guardian.

Зараз Єврокомісія розробляє план “військового Шенгена”, який спростить переміщення солдатів, техніки та боєприпасів по всій території ЄС. Як пише видання Politico, у Європи є п’ять років на підготовку до можливої війни. Вже до 2030 року Євросоюзу необхідна досить сильна оборонна позиція, щоб стримувати противника та оперативно реагувати на будь-які акти агресії. І діяти тут головне швидко і спільно.

“Виконавчий орган ЄС закликає країни також до спільних закупівель зброї та хоче, щоб до кінця 2027 року не менше 40% оборонних закупівель здійснювалися за спільними контрактами, тоді як зараз цей показник становить менше однієї п’ятої. Дорожня карта також встановлює цільові показники: до 2028 року не менше 55% закупівель озброєнь повинні надходити від компаній ЄС і України, а до 2030 року — не менше 60%”, — йдеться в публікації Politico.

Видно, Росія не має наміру зупинятися і продовжує випробовувати терпіння Заходу. Путін не чує ні попереджень, ні вимог, а отже, і надалі намагатиметься залякувати та сіяти хаос. Сила і санкції — ось аргументи, які Росія розуміє найкраще. А будь-які заяви про крайню стурбованість або спроби домовитися в Кремлі сприймають як слабкість.