Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади завдовжки в долар
Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади завдовжки в долар

Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади завдовжки в долар

Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади завдовжки в долар

Історія вибудовує свою чітку логіку. Захисні окуляри європейців, які підбадьорливо рапортували про перемоги наших реформ, розбито на друзки.

Причини поведінки Банкової влітку стосовно НАБУ та САП очевидні: операція НАБУта САП «Мідас» (за результатами якої вже висунуто підозри вісьмом фігурантам, включно з другом президента Тимуром Міндічем, а також президентським кумом, ексміністром і главою НАК «Нафтогаз» Олексієм Чернишовим) розпорола нутро чинної влади. Це розслідування мали поховати. Бліцкригом. Назавжди. Тому Банкова та її спецслужби діяли так зухвало. Але з цієї ж причини керівники НАБУ та САП поводилися такнарвано. Вони знали, за що стоять. І що в них є.

Що далі? Куди ми повернемо свою країну? Російські Telegram-канали тішаться, дякуючи українській владі за допомогу, й обіцяють індульгенції у разі окупації, мовляв, «спрацювали нам на руку». Зрадник і сенатор Держдуми Андрій Деркач, у квартирі якого на Володимирській, за п’ять будинків від СБУ (!), працював бек-офіс відкатів із НАЕК «Енергоатом», може бути розчарований лише тим, що перекрито кран доходів. Забезпечених українською владою. Шок.

Звісно, суспільству, яке страждає від гострого болю, огидно й страшно дивитися на вивалені нутрощі прогнилої системи, яка мала б працювати на нього. Ба більше, це видовище роздратує будь-якого європейця, котрийчотири роки голосує за фінансову підтримку нашої країни у війні з Росією. Відвернутися й заткнути носа — цілком природна реакція. На перший погляд. Тому що на другий те, що відбувається сьогодні в Україні, яка воює, — це не тільки про наскрізь просяклу корупцією державу й абсолютну владу, яка гадає, що вхопила Бога за бороду, наживаючись на горі своїх громадян. Це й про здорові сили та системи, які на фронті й у тилу стоять за країну. Це їхня об’єднавча енергія, а не тільки звернення «Зеленський тут. Єрмак тут…»,   урятувала нас на початку повномасштабного вторгнення. Це вона нині підтримує Дух України, яка переживає, мабуть, один із найкритичніших для збереження державності моментів.

Скріншот з відеозвернення Президента України

Потік інформації, що вилився на суспільство, приголомшує. НАБУ й далі публікує на своєму каналі розшифровки аудіозаписів, які детективи одержали з так званих плівок Міндіча. З розмови багаторічного помічника Деркача, ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка (прізвисько «Рокет»), який, до речі, пройшов спецперевірку СБУ, та виконавчого директора з безпеки «Енергоатома» Дмитра Басова («Тенора») стає зрозуміло, як цинічно «смотрящі» доїли компанії-постачальників «Енергоатома». За версією слідства, тільки за час оперативного спостереження через бек-офіс пройшло 100 мільйонів доларів. Щоб нам легше було пережити воєнну зиму.

В іншому епізоді Міндіч (він же «Карлсон») шепоче на вухо бухгалтеру «пральні» Олександру Цукерману («Шугармену») про суми, які потрібно видати «ЧеГеварі» (Чернишову) на продовження будівництва (йдеться про чотири котеджі в Козині). За словами вже іншої співрозмовниці друга президента, в нього «вкладено стільки душі», що «ох, як не хочеться консервувати на цілий рік!». Пазли цієї цинічної картини «бенкету під час чуми» складаються навдивовижу швидко. А Міндіч уже організовує розмову ексміністра енергетики Галущенка з президентом, повчаючи «дорогого» топчиновника, що потрібно сказати, щоб гарантовано сподобатися президентові та втриматися при владі: «Я весь ваш, зроблю все, що скажете».

ВАКС розглядає запобіжні заходи затриманим. Фігурантів одного за одним відправляють до СІЗО під застави від 25 до 120 мільйонів гривень. Прокурори називають нові прізвища міністрів, на яких мала вплив довірена особа президента — Міндіч. Згаданий ексміністр оборони Умероводразу публічно заперечує будь-який тиск. Це миттєво блокує Громадська антикорупційна рада при міністерстві: «Ми не дали здійснити закупівлі бронежилетів у компанії Міндіча». Опублікована розшифровка, де Умеров обіцяє Міндічу «все зробити як слід» стосовно ТОВ «МІЛІКОНЮА», підтверджує їхні слова… Сюр? Ні, реальність.

Куди ще заведе країну ця тисяча годин записів? Які нариви розкриє? Адже, за нашими даними, в основу справи «Енергоатома» лягли лише 20 відсотків інформації із записів, які здійснило НАБУ в низці точок. Свого часу очікують мілітарний, медичний кейси та приголомшливі дані щодо закупівель у багатьох сферах.

Відповіді на ці запитання, безперечно, дадуть слідство й Вищий антикорупційний суд України. Та це станеться нескоро. Водночас є низка оперативних запитань, на які варто пошукати відповіді просто зараз.

Чому головний фігурант розслідування — друг президента Тимур Міндіч — зустрічається з братами Цукерманами в Тель-Авіві, а не сидить на лаві ВАКС?

Чи був злив інформації? Яку роль у цьому міг відіграти заступник глави САП Андрій Синюк? На які ще сфери у владі впливав Міндіч? Що — і хто — може зупинити подальше розслідування? І головне: що має зробити президент і що робити країні?

Втеча Міндіча

Навіть запеклі опоненти НАБУ в спецслужбах називають операцію «Мідас» блискучою. Але в неї є дві проблеми — Міндіч і зливи. Чому Тимур Міндіч — громадянин іноземної держави, носій колосального обсяг уінформації, на квартирі якого зустрічалися усі з усіма — міністри, віцепрем’єри, керівники бек-офісів, власники «пралень» і Андрій Єрмак, —устиг покинути країну за чотири години до початку обшуків і затримань? Де був оперативний супровід? Чому не поставила «прапорці» прикордонна служба, керівництво якої після вагань визнало: багатодітного батька випустили законно? І чому НАБУ не «прийняло» Міндіча раніше, коли він тихцем відвідував Київ на початку жовтня?

КерівникиНАБУта САП мовчать. Але з розмов із обізнаними джерелами складається картина їхнього бачення ситуації.

По-перше, «прапорець» Держприкордонслужби фактично розкриває інтерес правоохоронців до об’єкта. У таких кейсах інформація моментально опиняється в СБУ— а цього детективи допустити не могли. Підтверджених даних, що Міндіч збирався виїхати й знав про майбутні обшуки, НАБУ не мало. Впевненість у витоку з’явилася вже під час обшуків — після вилучення техніки й документів. За іншими даними, після 26 жовтня фігуранти справді поводились інакше, виявляючи непрямі ознаки поінформованості. Що, до речі, дало їм змогу вивести з поля зору НАБУ значні суми готівки: за підрахунками детективів, обшуки мали дати до 30 мільйонів доларів, однак багато сейфів виявилися порожніми…

По-друге, точного місцезнаходження Міндіча детективи не знали: він змінював машини й квартири (обшуки планували за декількома адресами, й не всі на Грушевського, 9а). Плюс відсутність у НАБУ власного доступу до геолокації та прослуховування телефонів: СБУ, попри закон, так і не надала Бюро технічної можливості.

По-третє, реальна заборона на виїзд можлива тільки за наявності підозри.

«Але ж ви не думаєте, що така  «дрібниця», як «прапорець» у системі, когось би зупинила? — посміхається співрозмовник. — Прикриття «своїх» у системі не має нічого спільного із законом». Операцію планували на шостуранку понеділка — сімдесят обшуків одночасно. Вриватися вночі заборонено, крім виняткових випадків, коли є санкція суду. А вручити підозру до обшуку за процедурою можливо, але, звісно, спочатку обшук і затримання. «Кинути одному Міндічупідозру посеред ночі без обшуку, не знаючи, де він, — тупо. Інших тоді ловили б де завгодно», — уточнює співрозмовник.

Щодо жовтневого приїзду Міндіча, то на той моментНАБУ не було готове стартувати. Це знав і сам Міндіч, розповідаючи близькому колу, що «на плівках є те, що дискредитує, але не має кримінальних наслідків». Розслідування велося у форсованому режимі, а тексти підозр перед операцією писали буквально «з коліс».

Можливо, втікши до Ізраїлю, Тимур Міндіч зробив велику помилку. Навряд чи його видадуть українському правосуддю. Але ось виколупати його з Ізраїлю до Штатів ФБР може так же легко, як вийняти шматочок м'яса із зубів після обіду. Не забуватимемо, що ФБР, до якого нещодавно приєдналася американська прокуратура, веде збір даних про схеми та обсяги виведення грошей з України управлінською верхівкою нашої країни. Люди, які бачили аналітичні матеріали за схемами та криптами, посивіли за час ознайомлення з накопиченим. Мова про десятки мільярдів доларів.

Тимур Міндіч — не єдиний офіцер цієї корумпованої армії. Але він власник майданчика, на якому проходили зустрічі, обговорення та приймалися рішення. І отримати такого «язика», розв'язавши його за дві секунди, — великий успіх не тільки для американського слідства, а й для американського керівництва, якому може стати в нагоді такий ефективний важіль тиску на українську владу в переговорах про умови закінчення війни…

Радіо Свобода

У розпал липневої кризи, коли вперше спливла тема «плівок Міндіча», джерела в НАБУ категорично заперечували умисний злив цієї важливої інформації, адже через публікації їм довелося зняти прослуховування з квартири. Бюро вже мало на руках великий масив даних і було вкрай не зацікавлене в їхрозголошенні. Втім, розглядали варіант публічного розкриття кейсу Міндіча як публічного захисту від наїзду Банкової на НАБУ. Та попри колосальний тиск влади, керівникиантикорувирішили довести оперативні заходи до кінця, абипотім результативно закінчити розслідування й піти до суду.

Тому «війна силовиків», про яку протягом усього цього часу писали провладні медіа й говорили гострі на язик «політологи», була однобічним тиском Банкової на антикорупційні інституції, щоби зломити волю та дезорієнтувати колективи. Утримуванняв СІЗО СБУ за надуманим обвинуваченням Руслана Магамедрасулова (детектива, який офіційно брав участь в оперативних заходах щодо справи Міндіча) та його літнього батька — один з інструментів тиску, який діє досі.

Фактор Синюка

Андрій Синюк після конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами виявився другим і згідно з рішенням генпрокурора став першим заступником Клименка. Відтоді за ним тягнеться «шлейф» Банкової й Олега Татарова. У понеділок він став видимим: сюжет Михайла Ткача показав неформальні зустрічі Синюка, зокрема з харківським адвокатом Олексієм Менєвим, якийживе в одному будинку з Міндічем. «Як філігранно прибрали Синюка на випадок, якщо Банкова знову вдарить по Клименку — щоб посунути першого заступника на в.о.», — подумали ми. Але не факт.

За нашою інформацією, Менєв справді відвідує в цьому будинку сім’ю, а вміст синьої теки, яку Синюк передавав за рогом іще одному візаві, міг бути робочим моментом, що не стосується справи Міндіча, про яку знало керівництво САП. Навіщо тоді внутрішнє розслідування?

Є дві версії. Перша — нестиковки у внутрішній ІТ-системі антикорблоку, де досвідчений прокурор міг знайти лазівку, щоб одержати закриту від нього інформацію, — цезараз і з’ясовують. Друга — сама логістика масштабних операцій: за кілька днів судові постанови вносять до ЄРДР, інформація йде в орган адвокатського самоврядування (Ізовітовій і Борзих, розумієте, так?), а тим часомуже ширяться чутки про пошук 140 понятих для проведення обшуків. Потрібно бути наївним, аби не зрозуміти, що готуєтьсящось велике, й не здогадатися, кого воно може зачепити.

Скріншот з відео / Українська правда

Після «Мідаса» антикорблоку доведеться зробити більше, ніж просто відзвітувати про проведені операції, — їм доведеться прооперувати себе. Включно з модернізацією внутрішньої електронної системи та пропозицій законодавцеві.

Осередки корупції та FirePoint

«Усе, що ми нині дізнаємося в межах розслідування справи «Енергоатома», — це приблизно 20% від інформації з оперативних записів НАБУ», — каже обізнаний правоохоронець. Багато фігурантів із прізвиськами ще не одержали своїх реальних імен; а якщо й одержали, то підозр їм наразі не висунуто. Якщо Чернишов по гроші приходив сам (після його інтерв’ю в статусі міністра про «турботу про переселенців» огидно чути його голос на плівках, де він випрошує у Міндіча гроші на чотири маєтки в кооперативі «Династія»), то у деяких фігурантів прямих контактів із кешем не зафіксовано. Поки що. Вилучені під час обшуків документи й пристрої ще можуть подарувати детективам багато відкриттів.

Окрім «Енергоатома», слідство виявило зловживання й в інших сферах економіки та безпеки, де уповноважені працювати Міндіч і Кº. Оборонний напрям НАБУ веде максимально акуратно: він стосується не тільки закупівель у «своїх» (тут детективам є ще багато куди копати), а й виробництва «своїми». Фаворит — компанія FirePoint, до якої, за словами її головного конструктора Дениса Штілермана, «Тимур Міндіч не має жодного стосунку». Хоча, за його словами, й претендував.

Та хто міг знати, що після інтерв’ю, яке він дав нашому виданню, рвоне така бомба, й один із фігурантів розслідування схем «Енергоатома» — Ігор Фурсенко («Решик») — несподівано розповість ВАКС, що влаштувався адміністратором у FirePoint, яка виробляє ракети «Фламінго». (Це забезпечило йому відстрочку від мобілізації та можливість виїжджати за кордон). Звісно, свідчення адміністратора «пральні» — це далеко не все, що має слідство. За даними джерел, Міндіч має безпосередній стосунок до компанії, якою володіє разом із кількома людьми, близькими до влади. Чи оформлено якісь сейфові угоди на Міндіча, Камишина, Єрмака, чи всіх разом фронтує «Джміль» ( Ігор Хмєльов давній бізнес-партнер Міндича), нам джерело не повідомило.

«Фішка в тому, що це реально хороша компанія — в неї якісні ефективні дрони й чудовий сервіс, кращий, ніж у більшості виробників», — розповідає наш інформатор у правоохоронних органах. Тоді в чому проблема? «Проблема в тому, що треба дуже постаратися, щоб, маючи таку «кришу» й багатомільярдне фінансування, НЕ стати крутою компанією», — уточнює він. Розслідування щодо компанії після розкриття даних прослуховування обіцяє багато несподіванок. Сподіваємося, що слідство цікавитиме не стільки якість продукції чи ідеальність сервісу обслуговування, скільки виправданість закупівельних цін і наявність або відсутність вимивання грошей із компанії.

 Насправді під цим кейсом ховається не тільки те, як Міндіч і Кº через «пральню» відмивали собі майбутнє для легального бізнесу в наддохідній збройовій сфері. Це ще й про те, як влада по дорозі знищує всіх, хто заважає. Незадовго до операції «Мідас» країна спостерігала за історією Юрія Касьянова, підрозділ якого з виробництва дронів при ДПСУ несподівано розформували. Він є свідком у справі FirePointу НАБУ, а також заявником про порушення в самій прикордонній службі, яка теж виробляє дрони. Це окрема тема. Але вона про те, як своїм — усе, а чужим — кримінальна справа за надуманим обвинуваченням. Щоб не базікали зайвого.

Проблеми розслідування

Вже в понеділок удень, поки перші особи країни переварювали те, що сталося, їхні радники й помічники ввімкнули антикризовий менеджмент: на арену вийшли звичні ручні Telegram-сміттярки з тезами, що НАБУ розслідує справу, яка «не закінчиться ніколи», й що «тисяча годин записів шиті білими нитками».

Ми зі свого боку зазначимо, що реальні ризики для результативності слідства, з якими можуть стикнутися детективи, є.

По-перше, строки. У НАБУ є 12 місяців на досудове розслідування. Зараз починається основна слідча робота. Все, що оперативники накопичили за рік, слід розкласти по полицях, зв’язати ланцюжки й вийти на докази, придатні для суду. Поки знімали інформацію й паралельно розшифровували (а зашифрували співучасники все — від прізвищ до внутрішньої документації та комп’ютерних програм), детективи не могли уточнювати деталі. Найменший рух міг злякати фігурантів.

Простий приклад — та сама «довідка за 20 тисяч» у НАЗК. Розшифрування розмови — тільки шампур... Тепер потрібно на нього нанизати час, документ, дату, внутрішні реєстри. І так — за кожним, навіть дрібним епізодом. Нині у слідства нарешті розв’язані руки. І НАБУ потрібна допомога. За нашою інформацією, велика кількість знаючих і практикуючих людей зараз намагаються консультувати детективів за різними корупційними схемами. Коломойський — далеко не єдиний у цьому списку. Вони не є свідками, але коли знаєш, де шукати — шукається швидше.

НАБУ

По-друге, експертизи. Їх буде безліч — але головні стосуються голосів. Так, Олександра Рувіна, радника міністра юстиції Галущенка, звільнено з посади директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), але Рувін — не посада, він — цар «правильних» висновків, який, по суті, нікуди не подівся. Ситуацію з держекспертизою контролює офіс президента, й тому тепер або «варіант Кауфмана», де голоси на плівках НАБУ експерти так і «не змогли» ідентифікувати, і САП був змушений піти з ним на угоду. Або «варіант адвокатів-хакерів», де професіоналізм експертів спрацював, голоси встановили й Борзих і Кº доводитимуть свою невинуватість у суді.

Якщо влада спробує блокувати експертизу, то в цьому випадку їй буде складніше домогтися бажаного: точок, де робили оперативні записи співробітники НАБУ, безліч. До того ж завжди залишається варіант приватної експертизи, на яку в антикорблоку є бюджет. І тут не скористатися ним — гріх.

По-третє, Держфінмоніторинг Проніна. Тут — справжня блокада. Щодо FirePoint НАБУ не одержує відповіді від фінмону вже дев’ять місяців. А у випадку з розслідуванням справи Міндіча є величезний масив даних щодо легалізації вкрадених грошей. У різних сферах. Це транзакції, структура платежів, ланцюжки виведення, розриви — все те, що фінмон робить швидко, а міжнародні партнери (з якими доведеться працювати прямо) теж зроблять, але в кілька разів довше. А у слідства — лише 12 місяців.

Що робити президентові й владі?

Влада довго зволікала, але все-таки зробила кілька кроків. Кабмін розпустив наглядову раду «Енергоатома», давши змогу Тимофію Милованову за кілька годин до рішення прозріти й у білому фраку вистрибнути з її складу. Відсторонено від посад віцепрезидента НАЕК і члена правління Якоба Хартмута, а також фігуранта розслідування — головного консультанта президента компанії Дмитра Басова («Тенора»). Міністра юстиції Германа Галущенка та його цивільну дружину — міністра енергетики Світлану Гринчук — відправлять у відставку. Але, зауважте, не з ініціативи парламенту чи Кабміну, а з ініціативи президента, який формально не має до цього жодного стосунку.

За наведенням Зеленського також запроваджено санкції щодо Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. Правда, тут є запитання. По-перше, де Кабінет міністрів узяв паспорти громадян Ізраїлю, щоб подати їх на санкції? По-друге, яке майно заарештують — те, яке оформлено на ізраїльські паспорти й знаходиться в Ізраїлі? (Пояснення уповноваженого президента посанкційнійполітиці не дуже прояснили ситуацію.) По-третє, як проводили засідання РНБО, коли секретаря Умерова три доби немає в країні, а з-за кордону він не може працювати із секретними документами?

(Володимир Зеленський після певної паузи вирішив відхреститися від комунікації з близьким другом Тимуром Міндічем і заявив, що від початку розслідування в енергетиці з ним не спілкувався. Формальне розслідування почалося 10 листопада. З якого моменту Зеленський веде обчислення оперативної частини — нікому не відомо. Але від джерел, що заслуговують на довіру ZN.UA, відомо, що з моменту червневого виїзду Міндіча з країни (коли президент відправив його повернути Чернишова в Україну) та жовтневого повернення президент тричі розмовляв із ним по телефону. Остуджуючи запал друга повернутися до України.)

Чи достатньо вже прийнятих владою заходів? Ні.

П’ять хвилин зайняв би в президента указ про виведення зі складу РНБО Германа Галущенка, Світлани Гринчук, Філіпа Проніна (цих трьох давно є за що вивести, а за великим рахунком і вводити не варто було). Але президент не квапиться з указом.

Наступний нано-крок, який має зробити президент, аби довести, що він передумав «кришувати» Міндіча й Кº і реально готовий почати змінювати систему, — реальне зелене світло розслідуванню НАБУ та САП:

·            незалежна аудіoекспертиза без впливу тих, хто роками «охороняв голоси»;

·            негайне розблокування фінмониторингу, який уже дев’ять місяців не відповідає на запити щодо FirePoint, і не тільки;

·            гарантії невтручання силовиків і спецслужб у справу Міндіча;

·            публічний захист детективів і прокурорів, які ведуть розслідування.

Це президент може зробити за день. Якщо захоче.

suspilne.media

Нині неможливо передбачити, скільки ще людей із влади сидять на пороховій бочці, очікуючи, що НАБУ прийде й до них. В офісі президента — теж. До появи в грі Міндіча, Галущенка й Шурми всі енергетичні струмочки стікалися в руки незаслужено «забутого» медіапростором куратора правоохоронної системи Олега Татарова. Ветерани тіньового комерційного руху братів Цукерманів знають давно й добре. Чиї тільки гроші вони не «мили» — і політиків, і силовиків, і бізнесу. Люди, що надають делікатні послуги, мають великі зв’язки. Саме Олександр і Михайло Цукермани були людьми, які, згідно з джерелами ZN.UA, через Міндіча допомогли зміцнити позиції антибОгданівського Андрія Єрмака. А потім через того ж таки Міндіча підтримали одержання мандата Олегом Татаровим. Як співав Ґрєбєнщіков, «долгая память хуже, чем сифилис, особенно в узком кругу...».

Чи знає про це НАБУ? За нашою інформацією — знає. Як, утім, здогадується й про те, що розкриття Міндіча «допомогло» Єрмаку позбутися конкурента. Глава офісу тепер один біля вуха президента. Тільки що може сказати президентові в цій ситуації людина, яка не зупинила його вчасно, а навпаки — підганяла до прірви?

Усю систему потрібно чистити. Повністю. Не тільки від злодіїв, а й від дурнів і помічників «деркачів». Президент чудово знає, як вона працює, тому що сам її створив. Зеленський установив правила, як «сподобатися президентові», які не мають нічого спільного з компетентністю, професіоналізмом, позицією. Вони про інше: «Я весь ваш, зроблю все, що скажете».

Подовження влади без виборів призвело до її виродження. На всіх рівнях. Це видно з рішень парламенту, з поведінки місцевої влади. І з того, куди зрештою привів нас президент Зеленський своєю некомпетентністю, небажанням чути й сприймати критику, що могла б допомогти спрямовувати в правильне русло курс держави, яка воює за виживання.

Єдиний шанс перемотати плівку назад для Зеленського — це звернутися до професіоналів, які мають посісти місця в уряді. І передати їм призначену в Конституції частину влади. Повернути суб’єктність парламенту. Почати перезавантаження правоохоронної системи через чесні конкурси. Відпустити віжки спецслужб. ZN.UA писало про це всі три роки. Для очищення совісті нагадаємо й зараз.

А головне — розпочати чесну розмову з людьми. З нуля. Щоб вижити.

Щоб дати сигнал фронту: «Ми спробуємо ще раз. Заради вас і заради країни».

Так Зеленський зможе повернути довіру людей. І показати Заходу, що з Україною можна й далі мати справу, довівши країну до миру й виборів. На яких кандидата на ім’я Зеленський не має бути. Але, можливо, в історії залишиться людина, яка була здатна вийти за межі, в які сама себе загнала.

Тому що світ ширший, ніж «пральня» Міндіча. Україна більша, ніж маєток у Козині. І вона гідна перемоги. І над ворогом, і над собою.

Який крок президента після операції НАБУ «Мідас» найважливіший для відновлення довіри до влади?

Забезпечити незалежність розслідування (експертизи, фінмоніторинг, захист детективів)

Перезавантажити правоохоронну систему через прозорі конкурси

Посилити комунікацію й розпочати відкритий діалог із суспільством

Розглянути формування уряду національного порятунку

Інше (напишіть у коментарі)

Джерело матеріала
loader