Розслідувати не можна закривати очі: що буде після обшуків НАБУ у глави ОП Єрмака
Розслідувати не можна закривати очі: що буде після обшуків НАБУ у глави ОП Єрмака

Розслідувати не можна закривати очі: що буде після обшуків НАБУ у глави ОП Єрмака

За неофіційними даними, обшуки НАБУ та САП в Андрія Єрмака стали новим етапом антикорупційної операції "Мідас" і вже спричинили політичні дискусії щодо його подальшої ролі в команді влади. Фокус з'ясував, які наслідки можуть мати ці дії для керівника Офісу президента, внутрішньої політики та реакції міжнародних партнерів.

НАБУ та САП провели обшуки в кабінеті керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Зранку 28 листопада на територію урядового кварталу увійшли близько 10 детективів та прокурорів. Операція відбувається в рамках санкціонованого розслідування, деталі якого бюро обіцяє розкрити згодом.

Сам Єрмак оперативно відреагував у своєму Telegram-каналі, підтвердивши факт обшуків.

"Сьогодні НАБУ і САП дійсно проводять процесуальні дії у мене вдома. Жодних перешкод у слідчих немає", — написав він, додавши, що надає повний доступ до помешкання та співпрацює з адвокатами. 

Обшуки у Єрмака, за неофіційними даними, — частина антикорупційної кампанії, започаткованої НАБУ в листопаді 2025 року операцією "Мідас", спрямованою на викриття схем в енергетичній сфері. Раніше детективи проводили обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та фігурантів, пов'язаних із міністром енергетики Германом Галущенком і ексміністрами оборони. 

Доля Андрія Єрмак після обшуку: чи залишить він посаду, чи все залишиться як є

Політолог Тарас Загородній вважає, що ці дії не мають достатньої юридичної конкретики, щоб призвести до значних кадрових змін. 

"НАБУ відпустила Міндіча, не застосувавши запобіжний захід, не оголосивши його в міжнародний розшук і не заарештувавши майно. Підозри щодо міністра енергетики Германа Галущенка не пред'явлено. Є лише набір записів, які не пов'язані з конкретними фактами чи правопорушеннями", — підкреслює Фокусу Загородній.

Він переконаний, що президент Володимир Зеленський залишить Єрмака на посаді, незважаючи на тиск. Політолог вважає, що спроби ініціювати кадрові зміни в нинішніх умовах є частиною ширшої стратегії, спрямованої на примушення української влади до політичних поступок, які можуть призвести до послаблення позицій у переговорах із Росією. 

"Навіть якщо відбудуться гучні звільнення, це не вирішить системних проблем і не змінить стратегічної ситуації. Такі дії можуть бути використані для тиску з метою примусити Україну до капітуляції", — зазначає експерт.

Загородній робить висновок, що Україна має зосередитися на зміцненні власних позицій — як на внутрішньому, так і на зовнішньому фронтах. Замість турботи про те, як сприймуть дії Києва союзники, необхідно демонструвати силу та здатність до самостійного захисту національних інтересів. 

"Є армія, є можливості для розвитку озброєнь, і саме від цього залежить, як із нами розмовлятимуть. Не потрібно заглядати в рота іншим — необхідно чітко відстоювати власну позицію", — підсумовує політолог.

Політтехнолог, ветеран російсько-української війни Віктор Таран стверджує, що важко наразі спрогнозувати долю Андрія Єрмака. 

"Єдине, що можу сказати, що незамінних людей немає. У світі понад 40 млн громадян України, і серед них точно можна знайти нових "ефективних менеджерів", які будуть здатні підсилити управлінську президентську вертикаль", — каже Фокусу експерт.

Обшук НАБУ у Єрмака: як на це відреагують партнери

Тарас Загородній ще раз підкреслює, що Україна повинна зосередитися на захисті власних національних інтересів і не надавати надмірного значення думкам західних союзників.

"Ми менше повинні думати про союзників, тому що деякі з них готові діяти на шкоду Україні. Багато хто з європейських і західних лідерів сприймає опір України як перешкоду для збереження економічних зв'язків із Росією, зокрема для отримання прибутків від торгівлі російськими енергоносіями", — зазначає політолог.

Він нагадує про візит канцлера Німеччини Олафа Шольца, президента Франції Емманюеля Макрона та прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні 16 червня 2022 року, коли вони намагалися переконати українське керівництво піти на компроміси, які фактично означали б капітуляцію.

Загородній підкреслює, що справжня повага у міжнародних відносинах досягається силою, а не залежністю від думки інших.

"З вами будуть спілкуватися, якщо ви сильні. Прикладом є нинішній президент Сирії Ахмед Хусейн Аш-Шараа, з яким змушені вести діалог, незважаючи на всі звинувачення, саме через його здатність утримувати владу та зберігати контроль над територією", — зазначає експерт. 

Він закликає Україну зосередитися на розвитку власних оборонних спроможностей, зокрема на виробництві ракет дальністю 2–3 тисячі кілометрів та нанесенні ударів по території агресора.

А ось Віктор Таран вважає, будь-які корупційні скандали на такому рівні набувають стратегічного значення. У контексті війни та значної залежності від міжнародної підтримки, сумніви щодо доброчесності ключових фігур влади перетворюються на фактор, що може підірвати довіру партнерів. Андрій Єрмак, як людина, яка координує ключові державні процеси, кадрові призначення та міжнародні переговори, є не просто посадовцем, а символічною фігурою української виконавчої влади.

"Обшуки у такій фігурі сприймаються у столицях союзників не як внутрішня юридична процедура, а як індикатор зрілості або незрілості української політичної машини. У ситуації коли країна просить мільярдні пакети допомоги будь-які сумніви у доброчесності вищого керівництва стають фактором ризику", — зазначає Таран.  

Політтехнолог підкреслює, що вирішальним є не лише встановлення фактів самим слідством, а й реакція політичної влади. Ключовим питанням залишається, чи здатна влада продемонструвати готовність брати на себе відповідальність і діяти відповідно до принципів верховенства права, чи обмежиться формальними заявами. Кожен подібний епізод формує міжнародне репутаційне поле України, яке може або зміцнювати її позиції, або спричиняти втрату довіри з боку партнерів.

"І звісно не варто перейматися за переговорну позицію України. Її стійкість забезпечують понад півтора мільйона солдатів і офіцерів сил оборони України. І саме на них треба спиратися владі у переговорах. Бо лише їхня незламність гарантує нам справедливий мир, а не капітуляцію та здачу територій. Сподіваюсь побачити цю підтримку у Бюджеті 2026 року", — підсумовує Таран.

Нагадаємо, що 24 листопада видання УП з посиланням на джерела в правоохоронних органах писало, що нібито Єрмак готує новий "удар" по САП. За даними журналістів, голова Офісу президента поставив задачу готувати підозру керівнику САП Олександру Клименку.

Теги за темою
Скандал
Джерело матеріала
loader
loader