«Холостяк» бреше, Гордон нарізає правду-матку, Раміна виправдовується. Про що говорили у ютубі
14 сезон «Холостяка» вразив шанувальниць і шанувальників реаліті у самісіньке серце, адже минуло два тижні з фіналу — а його й досі обговорюють у ютубі. Навіть попри відсутність сну, світла й опалення через російські обстріли, бадьорі кадрові перестановки у владі, арешт Мадуро, повсталий Тегеран і ще купу подій, які здатні повністю забити собою будь-який етер.
Не встигли напліткуватися про вибір Тараса Цимбалюка, як у постшоу «Життя після “Холостяка”» він розповів, що вже розійшовся із переможницею проєкту Надін Головчук. Насправді цього зізнання вистачило б від сили на пару днів інтернет-галасу, бо сенсацією на проєкті є скоріш сумісне життя героїв, ніж їхній розрив. Але після підсумкового епізоду реаліті Цимбалюк прийшов на інтерв’ю до авторки каналу «Okey Eva» Єви Коршик і наговорив ще на рік словесних баталій у соцмережах.
— Чому ти не обрав Ірочку (фіналістка 14 сезону «Холостяка», модель Ірина Пономаренко — «ДМ»), адже вона стала народною улюбленицею? Цікаво, чому саме ти не відчув, що у вас може скластися метч? — спитала ведуча гостя.
— Я не відчув, що може з будь-ким скластися метч загалом на проєкті, розумієш? І коли з’явилася трійка дівчат, із якими більш-менш складалося спілкування, — а тільки винятково ось за таким критерієм ця градація відбувалася, — то ми з продюсерами сіли, і я говорю: порадимось, бо я не знаю, в мене глухий кут уже, ви тут як досвідчені люди порадьте мені, бо мені абсолютно все одно, хто повинен покинути проєкт наступним, — відповів Цимбалюк.
З його слів виходило, що актор нібито і не планував будувати стосунки з учасницями.
— Я не бачив сенсу розкидатися якимись обіцянками та флюїдами й розказувати дівчатам, що ми зараз із вами будемо будувати майбутнє, що ми з вами будемо створювати стосунки, що ми пара. Я вже розумів, що це якась капсульна історія, — поділився він.
Заразом гість поскаржився, що монтаж каналу СТБ на шоу «Холостяк» спаплюжив його спогади про «найяскравіший і найглибший епізод життя», тобто стосунки з колишньою дівчиною Світланою Готочкіною.
— Мені, на жаль, ніхто не присилає на затвердження подібне, тому що я б не дозволив, щоб хтось думав про Світлану так, як я про неї не думаю. Мені було дуже це неприємно почути там, — обурився Цимбалюк.
Тепер український розважальний ютуб повний конспірологічних теорій, що це було. Хтось стверджує, що Цимбалюк погодив усі свої одкровення з СТБ і ніякої шкоди репутація телеканалу та шоу не зазнали. Хтось, навпаки, топить за повну самостійність актора, який після завершення контракту чхати хотів на канал і вирішував за допомогою Єви Коршик свої задачі. Які саме — окрема тема суперечок. Наприклад, є версія, що він поліпшував власну репутацію, яка похитнулася через шоу, чи виправдовувався перед Готочкіною, яка насправді нікуди з його життя не поділася.
За п’ять днів інтерв’ю на «Okay Eva» подивилися майже 1,2 млн разів. Це більше, ніж зібрала у ютубі фінальна серія «Холостяка-14», яка вийшла 26 грудня минулого року.
За декілька днів після публікації розмови Коршик і Цимбалюка на каналі Слави Дьоміна вийшло інтерв’ю з Надін Головчук. Якщо коротко, то героїня шоу дала зрозуміти, що «холостяк» Єві трохи прибрехав.
— Цитата Тараса про тебе: «Було листування, воно було таке, “альтернативне”: “Привіт, як твої справи?”. Там їх було не так багато. Я вирішив написати їй, що немає сенсу витрачати час один одного. На цьому треба все закінчити. І ми зійшлися, що справді це абсолютно не має ніякого сенсу». Все ж скільки разів після проєкту ви бачилися з Тарасом? — спитав Слава у гості.
— Мені було дивно чути, що після фіналу ми не бачилися. Я не люблю брехати. Десь місяць ми пробували, — відповіла Надін і поскаржилася, що в якийсь момент відчула: до Цимбалюка повернулася колишня.
За добу відео подивилися вже понад 423 тисячі разів, тож зрозуміло — «Холостяк» у головах глядачів ще триває.
Торішня тема неочікувано подовжилася і на каналі Раміни Есхакзай, де вийшов фільм про те, як знімали їїторішню подорож до Афганістану. У відео «Афганістан 2.0» авторка показала кадри, що не ввійшли до першої серії, та відповіла на найпоширеніші критичні зауваження глядачів щодо тревелу.
Наприклад, вона пояснила, чому покривала голову хіджабом і назагал не критикувала режим талібів замість того, щоб «відстоювати права жінок із плакатом».
— Тупість їхати в країну третього світу, де немає правил, і диктувати там свої. Я показувала обстановку в Афганістані. Я не казала своїм ротом, що відбувається в країні, тому що це було небезпечно. Мій дядя захоче поїхати в Афганістан або мій батько — хто буде відповідати за його безпеку? Хто буде рятувати людей, українців, яких закатують за мій матеріал? Коментатори? Можу залишити посилання на вступ до Головного управління розвідки, — звернулася Раміна до глядачів.
Авторка навіть запросила поговорити якогось чоловіка, якого представила як німецького журналіста на ім’я Ян (прізвище і назву медіа, де він працює, Раміна не уточнила, лише сказала що він був в Афганістані більш як 20 разів). За його допомогою вона заперечила звинувачення у «відбілюванні Талібану». А також виправдалася за кадри з афганського салону краси, які насправді доволі дико виглядали у проєкті про тоталітарну країну. За її словами, вони були платою за організацію інтерв’ю з працівницею салону Сахар. Це була єдина місцева жінка, з якою Раміні вдалося поспілкуватися, тому цінність героїні зрозуміла. Шкода, що подробиці про «купівлю» розмови не потрапили у сам фільм — це багато чого б пояснило.
Про всяк випадок авторка пояснила також те, що вона взагалі взялася робити фільм в таких обмежених умовах.
— Нащо їхати, коли нема повної свободи? Ну, тоді в житті взагалі нічого робити не треба і нікуди не їздити. Якщо випадає шанс, чому їм не скористатися? — зауважила вона.
Врешті решт Раміна спитала в іншої героїні свого фільму, опозиційної афганської журналістки Нілофар, що вона думає про нього.
— Я думаю, в нинішній ситуації це було найкраще, що ти могла зробити й не потрапити до в’язниці, — відповіла та.
«Постшоу» Раміни за два дні подивилися 164 тисячі разів, а перший фільм за два місяці набрав вже 1,8 мільйона переглядів.
Хто скучив за українськими серіалами — тому на канал школи попкультури Skvot, точніше на подкаст «Додивитеся в кіно». Цього разу в гостях у кінокритика Юрія Самусенка та кінокритикині Інни Гордєєвої була головна редакторка нашого медіатаблоїда «Антоніна» Лєна Чиченіна, яка знається на серіалах дуже добре.
— Що робить серіал поганим? Адже ми, наприклад, коли говоримо про кіно, маємо якийсь набір правил. Драматургія, підготовчий процес, підключення до героя. Чи є набір правил для серіалів? — почав Самусенко.
— Усе теж саме, тільки дуже знижена планка. Є, наприклад, серіал, який я можу похвалити, — це «Голова». В мене є питання до нього, але я коли дивлюся, розумію, що мене не тримають за ідіотку. І це вже добре. В мене вже настільки знижена планка, що якщо там немає гомофобії, сексизму, расизму, то це вже дуже добре, — відповіла вона.
Далі розмова перейшла з хороших серіалів на погані, і тут у гості подкасту знайшлося набагато більше прикладів того, що не треба дивитися у жодному разі. Вона розповіла, як серіали нормалізують насильство, абьюз, ксенофобію та назагал насаджують якісь середньовічні наративи.
— Я стільки кринжу сьогодні почула… Я така була щаслива, що я всього цього не знала, — вхопилася за голову Гордєєва.
Ведуча декілька разів переривала бесіду та зверталася до глядачів, щоб наголосити — отак, як показують у серіалі, бути не може. Треба йти до поліції та психологів, а не телек дивитися. Лєна була згодна.
Але кінокритики не полишали надію, що все, що розповіла про українські серіали гостя, залишилося у минулому.
— Ти вже 20 років у індустрії. Чи все змінюється на краще, чи на гірше у серіальному світі? — спитав Самусенко.
— Актори кажуть, що все стало гірше. Це процес деградації, коли ти розумієш, що і так подивляться. Тобі не треба вдосконалюватися, ти знаєш схему і роками клепаєш одне й те саме. Актори не можуть нічого змінити, а сміятися будуть найперше над ними. А телеканали, які замовляють погані серіали, та люди, які це роблять, залишаються за кадром, — відповіла Лєна.
Наостанок поговорили про державне фінансування виробництва, зокрема про ініціативу президента Володимира Зеленського «1000 годин контенту» щодо спрямування 4 млрд грн із бюджету на аудіовізуальний контент. Що думає про це Чиченіна, переказувати не буду. Слухайте від першої особи самі.
За добу відео подивилися 3,8 тисячі разів.
Щодо внутрішньополітичних подій, то виходячи з реакції ютубу, найбільше аудиторію зачепила відставка голови СБУ Василя Малюка. Про причини звільнення, зокрема, розмовляла зі своїм гостем, народним депутатом Романом Костенком журналістка Юлія Забєліна на каналі «Кулуари Забєліної». А Альона Нестеренко — з контррозвідником, полковником СБУ Романом Червінським на каналі Liga.net.
Версій багато — й усі правдиві, як казала героїня одного фільму про піратів. Тому, поки вляжеться, можна подивитися свіже інтерв’ю самого Малюка, яке він дав напередодні відставки ведучій каналу «Ми — Україна» Юлії Галушці.
Говорили, звісно, про спецоперацію «Павутина» й інші «санкції СБУ» проти Росії, боротьбу зі зрадниками, замахи на відомих українців тощо.
— Дмитро Гордон, замах. Він їм як кістка у горлі. Дмитро Гордон для росіян — це як Володимир Соловйов для нас. Але відмінність у тому, що Соловйов — це брехун і пропагандист, а Дмитро Гордон нарізає їм правду-матку. У нього дуже велике охоплення на території пострадянського простору. І на території Росії його дивляться, — розповів Василь Малюк.
Напевне, Гордону було приємно почути такі слова від Малюка.
Інтерв’ю за добу подивилися майже 36 тисяч разів.
Наостанок згадаю про проєкт, який вийшов ще 1 січня, але задав настрій на весь рік. На каналі CEO Club Ukraine зустрілися генеральна менеджерка Google в Україні Тетяна Лукинюк, заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован, голова правління «ОТП Банку» Володимир Мудрий і декан Київської бізнес-школи Михайло Крікунов. А говорили вони про книги та читання. Хто, як та що саме читає, як прискорити цей процес, як обирати літературу тощо.
Вийшло терапевтичне відео для всіх завсідників книжкових магазинів, адже завжди стає комфортніше у присутності однодумців.
Літературний диспут подивилися 17 тисяч разів за 10 днів, що є досить непоганою цифрою для розмови, де жодного разу не пролунало слово «холостяк».
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

