Чому в Японії не викидають старі речі: вони отримують другий шанс

Японія — країна, де давні традиції дивовижним чином переплітаються з високими технологіями. Одним із найцікавіших аспектів їхнього життя є ставлення до звичайних побутових предметів. У той час як західний світ звик легко викидати зламане або старе, японці вбачають у кожній речі щось більше, ніж просто матеріал. В основі цього лежить давня філософія, яка вчить нас не лише економити, а й жити у гармонії з тим, що нас оточує.

Чому старі речі отримують другий шанс: філософія восьми мільйонів богів

Коріння такого ставлення до речей сягає концепції «яойорозу-но-ками», що дослівно означає «вісім мільйонів божеств». Для японців це число є символом нескінченності. Згідно з їхніми віруваннями, дух (або «камі») наповнює все навколо: від величних гір та стародавніх дерев до звичайного кухонного чайника чи улюбленої чашки.

Це переконання сформувало особливу культуру поваги. Якщо предмет довго служить людині, він ніби набуває власної душі. Саме тому викинути таку річ без поважної причини — це не просто марнотратство, а акт невдячності до живої сили, яка допомагала вам у побуті.

Три кити японського ставлення до речей

Японська культура базується на декількох концепцій, які допомагають речам жити довше:

• «Моттаїнай» — це слово виражає глибокий жаль, коли щось корисне витрачається даремно. Коли японець каже «моттаїнай», він має на увазі, що річ ще не вичерпала свій потенціал і заслуговує на те, щоб бути використаною до кінця або відремонтованою. Коли японець каже «моттаїнай», він виражає почуття глибокої невдячності до суті речі, яка могла б служити.

• «Кінцугі» —мистецтво ремонту розбитої кераміки золотим лаком. Замість того щоб викидати розбиту кераміку, майстри склеюють її лаком, змішаним із золотим порошком. Тріщини не маскують — навпаки, їх підкреслюють, роблячи предмет ще ціннішим та унікальнішим. Це вчить нас приймати історію речі та бачити красу в її «шрамах». Таким чином, річ не маскується, а набуває нової цінності, зберігаючи свою «душу» і пам’ять.

• Вдячність інструментам. Для японського майстра ніж чи пензель — це повноцінний партнер. Після завершення роботи знаряддя обов’язково чистять і дякують йому за службу. Існує навіть повір’я про «цукумогами» — духів старих речей, які стають мудрими після ста років вірної служби.

Чому японське ставлення до речей актуальне у сучасному світі

В епоху надвиробництва та швидкого споживання філософія «яойорозу-но-ками» пропонує життєздатну альтернативу. Вона трансформувалася в основу для усвідомленого споживання:

Сьогодні, коли ми живемо у світі нескінченних товарів та швидких покупок, стародавній погляд японців на предмети стає справжнім порятунком від культури споживання. Філософія «яойорозу-но-ками» пропонує життєздатну альтернативу. Вона трансформувалася в основу для усвідомленого споживання, стала фундаментом для сучасних екологічних рухів та нових стандартів побуту.

• Наприклад, популярний у всьому світі метод «Марі Кондо», який вчить нас дякувати кожній речі за її службу перед тим, як з нею розлучитися, є прямим продовженням поваги до душі предмета. Такий ритуал допомагає нам не просто викидати речі, а усвідомлено завершувати стосунки з речами, що виконали своє завдання.

• Повага до старих предметів також повернула моду на відновлення та лагодження. По всьому світу почали з’являтися так звані ремонтні кафе — місця, де люди разом дарують друге життя зламаним приладам чи одягу. Це і є сучасне втілення японського принципу ощадливості, де ремонт сприймається не як вимушена бідність, а як щирий прояв турботи про ресурси та поваги до історії кожного виробу.

• Зрештою, таке ставлення повністю змінює наші звички в магазинах. Коли ми починаємо сприймати кожну покупку як пошук потенційного супутника, який буде з нами роками, бажання купувати дешеві дрібнички зникає. Замість купи одноразових речей ми вчимося вибирати менше, але набагато вищої якості, віддаючи перевагу довговічності та надійності, що в результаті робить наше життя простішим і чистішим.

Для чого потрібне нам японське ставлення до речей

Для того щоб винести користь із цієї японської філософії, зовсім не обов’язково вірити в існування духів усередині предметів. Цей підхід працює як дієва практика уважності, яка поступово змінює наше сприйняття навколишнього світу та робить щоденний побут приємнішим.

• Усе починається з дбайливого поводження з речами: коли ми миємо звичайну чашку або ставимо прочитану книжку на полицю з трохи більшим усвідомленням та акуратністю, ми створюємо навколо себе простір, сповнений спокою та поваги.

• Таке ставлення природним чином переростає у звичку робити усвідомлений вибір у всьому. Перед кожною новою покупкою ми починаємо щиро запитувати себе, чи дійсно цей предмет є необхідним і чи зможе він вірно служити нам протягом тривалого часу. Це допомагає відійти від імпульсивних рішень і наповнити дім речами, які справді мають значення.

• Коли ж щось виходить із ладу, ми обираємо ремонт замість швидкої заміни, сприймаючи відновлення як акт поваги до ресурсів планети та унікальної історії самого предмета. Так ми поступово перетворюємося з пасивних споживачів на відповідальних зберігачів свого оточення.

Концепція «яойорозу-но-ками» є не стільки релігійною догмою, скільки практичним інструментом для створення більш осмисленого та екологічного стилю життя. Вона вчить нас помічати, що справжня цінність будь-якої речі полягає не лише в її корисних функціях, а й у тій увазі та турботі, яку ми в неї вкладаємо щодня.

Періс Гілтон / © Getty Images Катерина Осадча й Юрій Горбунов / © instagram.com/kosadcha Трамп та Путін / © Reuters Дональд Трамп / © Associated Press