Чотири роки після заборони, а проросійські депутати досі панують у радах?

Починаючи з травня 2022 року, коли українські суди законодавчо заборонили діяльність низки проросійських партій, здавалося, що дорога до очищення влади від небажаних елементів відкрита. Однак, як зазначає громадська ініціатива «Голка», через чотири роки цієї заборони, тисячі депутатів, обраних від цих політичних сил, досі залишаються в місцевих радах різних рівнів.

Народний депутат Роман Лозинський від партії "Голос" висловив глибоке занепокоєння, вказуючи на брак політичної волі як головну причину продовження впливу цих депутатів. Він розповів, що ще у 2022 році уряд подав законопроєкт №7476, покликаний припинити їхні повноваження в місцевих радах. Проте, попри розгляд у комітеті лише з п'ятої спроби, документ так і не було винесено на голосування до Верховної Ради. За словами Лозинського, блокування відбувалося з боку депутатів заборонених партій у парламенті та монобільшості, яка не бажала втрачати союзників.

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів підкреслює, що у питаннях національної безпеки, таких як заборона московських священиків або усунення проросійських політиків, бракує "запалу" порівняно з іншими законодавчими ініціативами. Схожа ситуація спостерігається і в Київській міській раді, де досі засідає депутат Олександр Попов, обраний від ОПЗЖ. Навіть за 23 кілометри від лінії фронту, у Запорізькій міськраді, депутати заборонених партій входять до земельної комісії та ухвалюють рішення щодо забудови скверів, пов'язані з проросійським політиком Кальцевим. Це нагадує про тринадцятий рік війни та питання лояльності до держави.

На тлі цієї бездіяльності, деякі місцеві ради почали діяти самостійно. Депутат Київської облради Роман Титикало розповів, що було розроблено та ухвалено рішення про призупинення діяльності представників заборонених партій. Схожі рекомендації були надіслані до міських та селищних рад області, і багато громад вже їх реалізували. Проте такий підхід не став системним, адже після місцевих виборів 2020 року до рад різних рівнів потрапили майже 4000 депутатів від ОПЗЖ, "Партії Шарія" та "Блоку Володимира Сальдо".

Тим часом, у Верховній Раді зареєстровано ще один законопроєкт, №9081, авторами якого є народні депутати Галина Янченко, Ярослав Железняк та інші. Цей документ стосується люстрації політиків під час виборчого процесу та передбачає заборону для представників таких партій брати участь у виборах. Комітет підтримав його ще у 2023 році, однак його винесення до сесійної зали залишається заблокованим. Роман Лозинський наголошує на важливості цього законопроєкту, який має заборонити участь проросійських діячів у виборчому процесі, навіть якщо це буде лише інформування в бюлетенях про їхній антиукраїнський шлейф.

Ситуація ще більше ускладнюється викриттями СБУ та журналістів. Журналісти "Схем" виявили, що родина нардепа Віталія Борта володіє агробізнесом на окупованій частині Запорізької області, який сплачує податки до бюджету Росії. Лише за три роки підприємство сплатило окупантам близько 12 мільйонів гривень. У березні СБУ затримала колишнього нардепа від забороненої партії, підозрюваного у фінансуванні російського бюджету через перереєстрацію підприємства на окупованій території Луганщини. Це лише підкреслює масштаб проблеми та необхідність невідкладних дій.

Контекст цієї ситуації глибоко вкорінений у політичній реальності України, де проросійські сили роками мали значний вплив, особливо на місцевому рівні. Це призвело до виникнення парадоксу: партії заборонені, але їхні представники залишаються біля керма, що в умовах повномасштабної війни ставить під сумнів ефективність державних інституцій та волю до остаточного розриву з минулим. Відсутність єдиного та ефективного механізму усунення цих депутатів свідчить про глибокі корупційні зв'язки та політичні домовленості, які продовжують діяти попри декларовані зміни.

Ця проблема також має гуманітарний вимір. Наприклад, в Київській облраді рішення про призупинення діяльності проросійських депутатів було ухвалене не завдяки центральній владі, а через активізацію патріотичних сил на місцях. Це свідчить про зростання громадянської свідомості та бажання очистити владу від ворожих елементів. На сайті «Перезарядити країну тобі під силу» громадська ініціатива «Голка» закликає до активних дій для системних змін.

Роман Лозинський зазначив: "Наш комітет з питань організації влади та місцевого самоврядування його розглянув лише з п'ятої спроби, але на розгляд Верховної Ради його так і не виносили. Документ блокували депутати від заборонених партій у парламенті та монобільшість, яка не хотіла втрачати союзників з екс-ОПЗЖ під час голосувань."

Ірина Федорів, коментуючи ситуацію, наголосила: "Коли спікеру Стефанчуку треба розглядати його сандальний проєкт Цивільного кодексу – він це робить за три тижні з моменту подачі. Блискавично. А у питаннях, які стосуються нацбезпеки – заборони московських попів чи звільнення місцевого самоврядування від проросійських політиків такого запалу нема."

Роман Титикало розповів: "Ми розробили проєкт рішення, яким призупинили їхню діяльність у зв'язку з тим, що партії є забороненими. Це рішення розіслали по міських і селищних радах області й рекомендували прийняти схожі. У багатьох громадах вони вже були ухвалені."

Лозинський також підкреслив: "Законопроєкт про перші повоєнні вибори має заборонити участь проросійських діячів у виборчому процесі. Адже фактично це ті діячі, які прямо чи опосередковано сприяли нашому ворогу. І якщо навіть неможливо буде ухвалити повну заборону на балотування, слід передбачити щонайменше інформування в бюлетенях про таких токсичних кандидатів з антиукраїнським шлейфом."

Підтримайте "5 канал" на "Патреоні". Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Україна стоїть на роздоріжжі, де минуле з його проросійськими впливами продовжує кидати тінь на майбутнє. Доля тисяч депутатів, що досі мають владу, попри заборону їхніх партій, є лакмусовим папірцем для здатності держави до самоочищення. Це закликає до рішучих дій не лише на законодавчому рівні, а й на рівні суспільного опору, щоб повністю обірвати зв'язки з минулим та забезпечити справжню незалежність України.