Ще одна номінація: як розширюють можливості Шевченківської премії

Ця історія почалася з ініціативи Президента України Володимира Зеленського, який ще торік заговорив про необхідність розширення найбільш вагомої національної премії в галузі культури та мистецтв. Тоді до існуючих категорій було додано такі важливі напрямки, як кураторство, фотомистецтво та дизайн, що свідчило про перші кроки на шляху до осучаснення.

Представники Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка активно підтримали ці зміни. Їхня спільна робота з Президентом була спрямована на те, щоб премія не лише відповідала викликам часу, а й дійсно відображала багатогранність творчого потенціалу українського народу. Мета була амбітною: зробити Шевченківську премію символом вдячності кожному, хто розвиває українську культуру та національну ідентичність.

Ключовий момент настав, коли стало відомо, що до переліку номінацій додається архітектура. Це рішення, про яке повідомив Володимир Зеленський, стало яскравим свідченням прагнення нагороди «ширше відображати творчий потенціал українців» і демонструвати повагу до всіх, хто збагачує український ціннісний простір.

Розширення номінацій не є випадковим. Воно є органічним продовженням прагнення відзначити й ті види мистецтва, які раніше залишалися поза увагою, але мають значний вплив на формування національного обличчя та культурного ландшафту України. Президент Зеленський повідомив, що головна мета цих змін – забезпечити, щоб українці відчували справжню повагу до премії, а сама вона була символом вдячності.

Таким чином, тепер Шевченківська премія охоплює найрізноманітніші сфери: від класичних прози та поезії до новітніх напрямків, таких як фотомистецтво та дизайн. Повний перелік номінацій тепер включає прозу, поезію, літературознавство і мистецтвознавство, публіцистику і журналістику, музичне мистецтво, концертно-виконавське мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво, візуальні мистецтва, фотомистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн, творче кураторство культурно-мистецьких проєктів та архітектуру.

Церемонія нагородження лауреатів, що відбулася 9 березня, стала нагадуванням про високе значення премії. Серед відзначених у 2025 році були такі видатні митці, як Юрій Іздрик, Павло Казарін, Богдана Півненко, Василь Вовкун, творці фільму «Довбуш», Жанна Кадирова та організатори мистецького проєкту «Петриківський розпис: на захисті ідентичності». Нагороду присуджують лише один раз за життя, що підкреслює її ексклюзивність та важливість.

Національна премія України імені Тараса Шевченка, заснована ще у травні 1961 року, є найвищою в країні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Її присуджує особисто Президент України, спираючись на рішення профільного Комітету. З плином років премія зазнавала певних змін, адаптуючись до культурних та історичних подій, що формували Україну.

Ця трансформація премії відбувається на тлі загального зміцнення українського ціннісного простору та національної культури. Розширення номінацій є не лише визнанням різних видів мистецтв, а й інструментом для популяризації українських талантів та їхньої роботи як у межах країни, так і за її кордоном. Це також допомагає підтримувати митців, які розвивають українську ідентичність.

«І найголовніше – щоб українці відчували справжню повагу до премії і щоб Шевченківська премія була символом вдячності всім, хто розвиває Україну, українську культуру, нашу національну ідентичність», — заявив Президент України Володимир Зеленський, підкреслюючи центральну ідею оновлення.

Глава держави також подякував членам Шевченківського комітету, відзначивши, що їхні «особисті зусилля допомагають зміцнювати український ціннісний простір національної культури».

Додавання архітектури до Шевченківської премії свідчить про глибоке розуміння того, що культура є живим організмом, який постійно розвивається. Це рішення не лише розширює коло відзначених митців, а й формує більш всебічне уявлення про український творчий потенціал, який прагне до визнання та подальшого розвитку.