Казахстан відмовляється стягнути $1,4 млрд з "Газпрому": що сталося?

Історія почалася з багаторічної суперечки між українським "Нафтогазом" та російським "Газпромом" щодо транзитного контракту. Укладений у 2019 році п'ятирічний договір передбачав безперебійний транзит російського газу до Європи через Україну та його оплату "Газпромом" незалежно від обсягів прокачування.

Проте після початку повномасштабної війни, потік газу через Україну значно скоротився, і "Газпром" почав сплачувати лише за фактично транспортовані обсяги. Це розбіжність і стало причиною позову "Нафтогазу" до арбітражу, який завершився на користь української компанії.

У червні 2025 року Арбітражний суд Швейцарії зобов'язав "Газпром" виплатити "Нафтогазу" 1,37 мільярда доларів з урахуванням відсотків та судових витрат. Оскільки "Газпром" не виконав своїх зобов'язань добровільно, "Нафтогаз" розпочав міжнародну кампанію зі стягнення активів боржника в різних юрисдикціях.

Кульмінація настала, коли 20 травня суд Міжнародного фінансового центру "Астана" (МФЦА) у Казахстані визнав право "Нафтогазу" на примусове стягнення 1,4 мільярда доларів з "Газпрому" на території країни. Це було перше подібне рішення іноземної інстанції, що визнало та дозволило виконання швейцарського арбітражу проти російської компанії за межами Швейцарії.

Однак, на розчарування української сторони, вже 25 травня міністр юстиції Казахстану Ерлан Сарсембаєв заявив, що його країна не виконуватиме це рішення. Він аргументував це тим, що судове рішення було винесене в односторонньому порядку, без участі відповідача, і ще не набрало законної сили. Також він зауважив, що "Газпром" не є учасником МФЦА, спірна угода не укладалася в МФЦА, і суперечка не регулюється правом МФЦА, а сторони не домовлялися про вирішення питань визнання та виконання до суду МФЦА.

Заява Сарсембаєва прозвучала за кілька днів до запланованого візиту президента Росії Володимира Путіна до Казахстану, який мав відбутися 27–29 травня. "Нафтогаз" не став продовжувати контракт на транзит газу з "Газпромом" після 31 грудня 2024 року.

Міжнародний фінансовий центр "Астана" є спеціальним майданчиком для міжнародних комерційних спорів, що функціонує за принципами англійського права. Рішення у справі ухвалив британський суддя Ендрю Спінк. Уряд Казахстану наголосив, що не стане "транзитною площадкою для виконання рішень, які не мають з ним правового зв'язку", посилаючись на те, що правові механізми республіки не передбачають розгляд спорів, не пов'язаних з її юрисдикцією.

Раніше, 21 травня, президент України Володимир Зеленський подякував керівництву "Нафтогазу" "за професійну та оперативну роботу щодо притягнення Росії до фінансової відповідальності за все, що вона робить проти України та наших українських компаній". Він також заявляв, що Казахстан був однією з пропонованих локацій для його зустрічі з Володимиром Путіним.

Міністр юстиції Казахстану Ерлан Сарсембаєв повідомив, що "правові механізми республіки не передбачають розгляд спорів, не пов'язаних з її юрисдикцією, у зв'язку з чим рішення суду МФЦА, що розглядається, не буде виконане на території Казахстану".

Як повідомив "Нафтогаз", суд Міжнародного фінансового центру "Астана" (МФЦА) визнав право української компанії стягнути з російського "Газпрому" 1,4 мільярда доларів на території Казахстану.

За словами Сарсембаєва, "Республіка Казахстан не стане транзитним майданчиком для виконання рішень, які не мають правового зв'язку", що також було підтверджено в публікації Kazinform.

Ця історія підкреслює складність міжнародних судових процесів та їх залежність від геополітичних реалій. Перспективи реального стягнення коштів залишаються невизначеними, оскільки невідомо, які активи російська компанія має в Казахстані, і чи вистачить їх для виконання рішення. Цей інцидент слугує нагадуванням про те, що навіть після перемоги в суді, шлях до фактичного виконання рішень може бути довгим і непередбачуваним.