ТСК Ради може викликати голову КАС Дашутіна через можливий вплив на суддів у справі Порошенка

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради може викликати голову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігоря Дашутіна для надання свідчень щодо можливого впливу на суддів у справі про санкції проти п’ятого президента Петра Порошенка.

Про це 2 вересня заявила народна депутатка від "Європейської солідарності" Ніна Южаніна під час засідання ТСК, повідомляє EUAlive.

За словами депутатки, у матеріалах Національного антикорупційного бюро є записи розмови від 11 квітня 2026 року між колишньою заступницею керівника Офісу президента Іриною Мудрою та екснардепом Максимом Микитасем. У розмові, як стверджує Южаніна, йдеться про можливе залучення Дашутіна до судового процесу щодо санкцій проти Порошенка.

Депутатка закликала ТСК запросити голову КАС для пояснень. Вона зазначила, що зазвичай судді не можуть бути викликані на такі парламентські слухання, однак у цьому випадку, за її словами, йдеться про можливе використання адміністративних повноважень, а не участь Дашутіна в колегії суддів, яка безпосередньо розглядала позов.

Що відомо про Мудру та Дашутіна

Ірина Мудра була заступницею керівника Офісу президента та відповідала, зокрема, за юридичний напрям. 19 серпня НАБУ і САП повідомили про її причетність до справ "Форрест Гамп" і "Феміда". Того ж дня Володимир Зеленський звільнив Мудру.

Вищий антикорупційний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 20 млн грн. 2 вересня апеляційна палата залишила це рішення без змін. Мудра заперечує звинувачення та заявляє, що оприлюднені записи є фрагментарними й вирваними з контексту.

Ігор Дашутін очолює Касаційний адміністративний суд із грудня 2025 року. 19 серпня НАБУ провело обшук за місцем його проживання в межах операції "Феміда". Водночас офіційної підозри Дашутіну у зв’язку зі справою щодо санкцій проти Порошенка не повідомляли.

Що стосується справи Порошенка

Петро Порошенко оскаржує санкції, запроваджені проти нього рішенням РНБО у лютому 2025 року та введені в дію указом президента Володимира Зеленського.

10 липня 2026 року колегія з п’яти суддів Касаційного адміністративного суду відхилила позов Порошенка. Двоє суддів висловили окремі думки. Після рішення Порошенко та його адвокати заявили про можливий тиск на суддів і продовжили оскарження.

Раніше, у квітні 2026-го, про ймовірний вплив Банкової та безпосередньо Ірини Мудрої на Верховний Суд заявляв лідер "Європейської Солідарності", п'ятий президент Петро Порошенко. Політик назвав заступницю голови Офісу президента безпосередньою організаторкою процесу затягування справи в оскарженні запроваджених проти нього санкцій. Захист лідера "ЄС" наголошував, що на суддів ВС чинять тиск.

Запровадження персональних санкцій проти Порошенка відбулося з грубим порушенням законодавства та компетенцій державних органів, а тому президентський укав мав бути скасований. Про це після рішення ВС, який відмовив у позовній заяві захисту Порошенка, в своїй окремій думці заявив суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, ексочільник КАС Михайло Смокович.

Незгоду з рішенням колегії висловила і головуюча суддя у справі Порошенка – Олеся Радишевська. У своїй окремій думці вона наголосила, що запровадження санкцій не мало фактичного підґрунтя і відбулося на основі одного листа від Державної служби з фінансового моніторингу.