Ляпас для Мерца та свято в Москві: що означає тріумф ультраправих у Німеччині

Ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) здобула 6 вересня 2026 року перемогу на виборах до ландтагу федеральної землі Саксонія-Ангальт, отримавши 43,8% голосів. Хоча партія не набрала достатньо мандатів для одноосібного формування уряду – їм не вистачило всього трьох мандатів, цей результат вже називають поворотним для Німеччини.

Вперше після Другої світової війни ультраправа партія отримала історично велику підтримку (нагадаємо, Гітлер на останніх демократичних виборах у листопаді 1932-го отримав лише 33%, а на дострокових виборах у березні 1933-го – 43,9%).

Що означає перемога ультраправих для Німеччини, наскільки AfD проросійська, з ким і чи вдасться AfD сформувати коаліцію, як на це вже реагують у світі й чи можуть ультраправі отримати підтримку під час виборів до Бундестагу вже (саме так – вже) у 2029 році – читайте в матеріалі 24 каналу.

Допомогли розібратися у тому, що всі називають "тектонічним зсувом", німецький політолог, співзасновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн і його земляк – аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи та старший аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд.

Історична перемога: AfD здобули значну підтримку, але не стали монобільшістю

Після підрахунку всіх голосів виборців стало відомо, що ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) завоювала 39 із 83 мандатів у новому складі ландтагу Саксонії-Ангальт. Головним каталізатором успіху стала безпрецедентна явка, яка сягнула 77,8%. На посаду міністра-президента землі партія висуває 35-річного Ульріха Зиґмунда, про що офіційно підтвердив співголова політичної сили Тіно Хрупалла.

Саксонія-Ангальт – це території колишнього радянського сателіта Німецької Демократичної Республіки. До речі, саме в Саксонії свого часу служив в КДБ (Комітеті держбезпеки, радянській спецслужбі, – 24 Канал) служив Путін. Нині саме в колишній НДР особливо популярна AfD (це ультраправі популісти), тоді як традиційні партії перебувають у глибокій кризі. Цьому феномену є багато пояснень – від того, що в радянській зоні окупації не відбулося глибокої денаціоналізації, до досі не подоланого за майже 40 років економічного відставання Сходу від Заходу.

Тим часом для панівної у регіоні партії канцлера – Християнсько-демократичного союзу (ХДС) на чолі з чинним прем'єром Свеном Шульце – вибори завершилися катастрофою. ХДС отримав лише 17,2% голосів і 15 мандатів, що майже вдвічі менше за їхні попередні показники. Шульце публічно визнав поразку, заявивши, що результати виявилися зовсім іншими, ніж очікувалося, і завдали партії болючого удару. На запитання про те, чи залишатиметься ізоляція ультраправих непорушним табу, політик чіткої відповіді не дав.

На тлі нищівного розгрому у фракції ХДС в ландтазі вже лунають гучні заклики до Свена Шульце скласти повноваження голови земельного осередку партії.

Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Для нас це поразка. Насамперед хочу привітати переможця виборів,
– сказав політик.

Для федерального керівництва Німеччини результати виборів стали холодним душем. Канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) зіткнувся з найважчим випробуванням після літніх канікул: розгром у Саксонії-Ангальт б'є по його особистому рейтингу та створює колосальний внутрішньопартійний тиск. Часу на передишку немає, адже вже за два тижні, 20 вересня 2026 року, на країну чекають нові випробування – вибори в Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні.

Повний розклад сил у новому ландтазі виглядає так:

• "Альтернатива для Німеччини" – 43,8% (39 мандатів)
• Християнсько-демократичний союз – 17,2% (15 мандатів)
• СДПН – 9,3% (8 мандатів);
• "Союз 90 / Зелені" – 8,9% (8 мандатів);
• Ліві – 8,6% (8 мандатів);
• Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ) – 5,3% (5 мандатів).

Класичні ліберали з ВДП та інші дрібні сили не змогли подолати 5-відсотковий бар'єр і вилетіли з парламенту.

Провідні політики країни вже назвали те, що сталося, історичним зламним моментом. Лідер фракції ХДС Торстен Фрай наголосив на безпрецедентності ситуації: вперше партія, яку земельна розвідка класифікує як правоекстремістську, отримала таку масову підтримку. Своєю чергою, лідер СДПН та федеральний міністр фінансів Ларс Клінгбаль одразу після оголошення результатів, пізно ввечері у неділю, відверто констатував: "!Це сумний вечір".

Уряд меншості або затяжна криза: боротьба за владу триває

Тріумф ультраправої та дуже проросійської "Альтернативи для Німеччини" (AfD) на виборах до ландтагу Саксонії-Ангальт завершився не просто гучною сенсацією, а створенням політичного глухого кута для політсили. Отримавши 39 із 83 мандатів (при 42 необхідних для абсолютної більшості), партія перемогла з розгромним відривом, але опинилася в пастці власної ізоляції. Для формування повноцінного уряду переможцям і решті парламентських сил доведеться обирати між токсичними союзами, політичними диверсіями або новими виборами.

Єдиним реальним математичним шляхом для AfD сформувати стабільну більшість залишається союз із ліво-популістським «Союзом Сари Ваґенкнехт» (ССВ), який отримав 5 мандатів, що в сумі може забезпечити їм коаліцію. Проте цей альянс, хоч і може підтвердлити політологічну "теорію підков"”, в реальності виглядає вкрай малоймовірним через глибокі внутрішні розбіжності.

Усередині самої AfD частина лідерів відкрито називає ССВ "політичними зомбі" і виступає проти будь-якого об'єднання, тоді як керівництво ССВ заявляло про бажання бачити "позапартійного міністра-президента", а не одіозного лідера місцевої AfD Ульріха Зиґмунда. Проте це єдиний шанс для ультраправих сформувати повноцінний уряд, якщо вони відмовляться від ідеї уряду меншості.

Водночас створення широкої коаліції проти ультраправих, відповідно до іншої політологічної теорії про "санітарний кордон", теж є малоймовірним сценарієм. Традиційна потрійна коаліція минулих років за участю ХДС, СДПН та "Зелених" набрала лише 31 мандат – катастрофічно мало для більшості. Навіть якщо додати до цього рівня посткомуністичну партію "Ліві", загалом буде 39 місць, чого все одно недостатньо, адже бракує ще трьох голосів. Ба більше, федеральний та місцевий ХДС мають залізобетонне табу на співпрацю з "Лівими", тому такий варіант навряд чи виявиться робочим.

Як пишуть журналісти Politico, генеральна секретарка ХДС Франциска Гопперманн зазначила: ніяких компромісів чи співпраці ані з ультраправою AfD, ані з посткомуністичними "Лівими". Тим часом Співголова СДПН і міністр фінансів Ларс Клінгбайль відверто назвав вибори в Саксонії-Ангальт гучним "сигналом для Берліна". За його словами, федеральному уряду на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем доведеться терміново переосмислити те, як вони спілкуються зі своїм виборцем, адже ігнорувати невдоволення мільйонів німців далі просто неможливо.

Теоретично решта ландтагу могла б зіграти в довгу і спробувати склеїти уряд меншості – тобто керувати регіоном без базової більшості, щоразу випрошуючи голоси під кожне рішення. Але ультраправий трибун Ульріх Зиґмунд швидко обрубав ці ілюзії. Маючи за спиною армію своїх виборців, він відмовився від будь-яких половинчастих форматів, вимагаючи лише повноти влади. Водночас у кулуарах обговорюється ризикована "операція "Перебіжчик" – спроба переманити кількох депутатів з інших фракцій, аби під час таємного голосування в парламенті таємно провести Зиґмунда в прем'єри без укладання офіційної коаліції.

Згідно з німецькими законами, після виборів депутати мають обрати міністра-президента через кілька турів голосування, і якщо через суперечки та "санітарний кордон" ніхто не набирає необхідної кількості голосів, парламент стає непрацездатним. Просто так узяти й розпустити ландтаг не можна, адже для саморозпуску зазвичай потрібна кваліфікована більшість у дві третини голосів. Самі депутати зовсім не хочуть втрачати мандати й роботу – особливо з огляду на те, що нові вибори можуть забезпечити тій самій AfD ще нищівніший тріумф. Проте якщо система блокуватиметься місяцями, неминуче спрацюють конституційні запобіжники виходу з кризи, які зрештою й призведуть до призначення дочасних повторних виборів.

На перспективу: чи зможуть AfD правити у Німеччині?

Для Фрідріха Мерца цей удар став особливо болючим: раніше він сміливо заявляв, що зможе скоротити підтримку ультраправих удвічі, проте реальність виявилася геть іншою. На тлі електорального нокдауну канцлер Німеччини був змушений скасувати свій візит до Парижа на Міжнародний космічний саміт, який приймає Емманюель Макрон 9 – 10 вересня. Сам Мерц уже відреагував на ситуацію без зайвої дипломатії: 7 вересня він назвав результати виборів у Саксонії-Ангальті "тектонічним зсувом" у партійному ландшафті країни та відкрито визнав поразку ХДС "драматичною".

Це струшує нашу партію до самих основ. Ми не можемо просто повернутися до звичної роботи – ні я, ні федеральний уряд,
– сказав Мерц.

І хоча до виборів у Бундестазі ще три роки – вони заплановані на 2029 рік, така першість ультраправих в одній з 16 німецьких земель дійсно викликає занепокоєння.

Цей регіональний тріумф – лише перша ластівка. Як попереджає Давид Беґріх із німецької громадської організації Miteinander, що працює в Саксонії-Ангальт, справжня мета ультраправих значно ширша. Перемога на сході країни – це лише старт у їхній стратегічній ітерації за контроль над усією Німеччиною, і ділити цю владу з кимось вони явно не збираються.

Багато що свідчить про те, що в такому разі ця федеральна земля стане для ультраправих своєрідним експериментальним майданчиком, – прогнозує Давид Беґріх із Miteinander. – [Питання в тому] наскільки далеко можна зайти у скасуванні писаних і, що, можливо, ще важливіше, неписаних правил демократичної культури у федеральній землі?

Як наголошує експерт Роланд Фройденштайн, це буде перший в історії випадок, коли реальна виконавча влада – від шкільної освіти до медіа, поліції та судів – може опинитися в руках партії, яка відкрито називає всіх опонентів "зрадниками нації", просуває проросійську повістку, точить зуби на ліберальну демократію та має чітко виражене антизахідне єство.

Москва насолоджується перемогою, а європейські сусіди занепокоєні

За межами Німеччини реакція була миттєвою і різкою. Польський прем'єр Дональд Туск відрізав прямо: перемозі ультраправих можуть радіти "тільки ідіоти або зрадники", кинувши докір і польській опозиції на кшталт "ПіС" чи "Конфедерації", які граються у схожі речі.

Нервовий допис Дональда Туска:

W Polsce tylko idioci albo zdrajcy mogą się cieszyć z tryumfu AfD w Niemczech. Trochę się ich nazbierało w Konfederacjach i PiS.

— Donald Tusk (@donaldtusk) September 6, 2026

У Парижі тон не менш тривожний. Глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро назвав тріумф AfD зрадою європейського духу і закликав нарешті розплющити очі на реальність. За його словами, до влади такі сили штовхають цілком земні речі – соціальний занепад, відчуження та кричуща несправедливість, яку роками ігнорувала система.

Якщо не дати відповіді на цей крик гніву, адресований політичним лідерам народами Європи, найгірше стане неминучим,
– написав Барро.

У Москві тим часом не приховували злорвтііхи. Кремлівські спікери відзначили, що тріумф ультраправих у Саксонії-Ангальті став "ляпасом для федерального уряду й особисто канцлера Фрідріха Мерца". Ба більше, у найвищих кабінетах Росії "Альтернативу для Німеччини" тепер відкрито називають чи не "головною надією" німецької політики. Звісно, маючи на увазі не Німеччину, а себе, адже навіть у самій AfD вже не приховують, що є "троянським конем" Москви в ЄС.

"АдН" відновить Німеччину та Європу, очоливши здоровий глузд, який намагалися знищити дружні до мігрантів європолітики-розпалювачі війни з байденівським мисленням,
– написав колишній киянин, а нині наближений до Путіна Кирило Дмітрієв.

Колишній угорський прем'єр Віктор Орбан радісно назвав цей результат "великим вечором для Німеччини та Європи" і порадив усім навколо "пристебнути ремені".

Орбан святкує перемогу проросійської партії, ніби як свою:

Американський мільярдер Ілон Маск не стримав емоцій у соцмережі X, кинувши коротке "Чудова робота!" під переможним постом співголови AfD Аліс Вайдель (але цього разу без "римського салюту").

Свої емоційні рухи Ілон Маск залишив у 2025-му – дивіться відео:

Хочуть дружби з Росією: що для України означає перемога ультраправих у Саксонії-Ангальт?

Апетит ультраправих вже зростає: одразу після тріумфу в Саксонії-Ангальт в AfD вже відкрито заговорили про те, чого боялися в Берліні. Співлідер партії Тіно Хрупалла заявив, що регіональна перемога – це трамплін для виходу на федеральний рівень із відверто проросійськими вимогами, включно з негайним скасуванням санкцій проти Москви. Ультраправі чітко дають зрозуміти, що не збираються обмежуватися лише внутрішніми землями, а використовуватимуть свій прорив як таран для зміни всієї зовнішньої політики Німеччини.

Ми хочемо, щоб у нас знову були добрі відносини з Росією,
– сказав він.

Отримавши регіональну владу, AfD автоматично застрибує і на федеральний майданчик – у Бундесрат, де Саксонія-Ангальт розпоряджається чотирма голосами. Ультраправі гарантовано використовуватимуть цей важіль, щоб розхитувати курс Берліна та гнути свою проросійську лінію. Щоправда, як зазначає той самий Роланд Фройденштайн, на загальнонаціональному рівні німецька машина підтримки України поки що тримається і стоїть на своєму.

Але не варто перебільшувати масштаб катастрофи для великої німецької зовнішньої політики, закликає Андреас Умланд, німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи та старший аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві.

За його словами, шок від виборів матиме радше опосередкований вплив. На федеральному рівні AfD залишається в токсичній ізоляції – жодна партія не сяде з ними за стіл переговорів, тож про реальний вплив на уряд у Берліні поки не йдеться.

Головне тут, мабуть, слово "ПОКИ". Але це точно дуже потужний сигнал і приклад іншим європейським проросійським силам. Нагадаємо, що Німеччина хоч і не дає Україні ракети Taurus, але компенсує це значними обсягами іншої воєнної техніки та технологій, а головне – є безумовним лідером в обсягах фінансової допомоги. Таким чином, посилення AfD – це не лише проблема для класичних німецький демократичних партій, але й для України. та ширше – для безпеки всієї Європи.