/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F9ff5da658315ab206098c5fd6fed7250.jpg)
Діти зірок України, які пішли на фронт: де служать сини Кондратюка, Зюбіної та онук Роговцевої
Після початку повномасштабної війни чимало дітей українських знаменитостей долучилися до Сил оборони України та змінили звичне цивільне життя на військову службу.
Серед тих, хто став на захист країни, — сини Бенюка, Скрипки, Харчишина, Кондратюка, Пелиха та інші. Хтось із них добровільно долучився до ЗСУ у перші дні великої війни, хтось готувався до служби заздалегідь, а дехто вже завершив контракт і демобілізувався.
Редакція сайту ТСН.ua пропонує дізнатися більше про дітей українських зірок, які захищали або продовжують захищати Україну, та де вони служили.
Син Богдана Бенюка
Богдан-Гордій Бенюк вирішив стати військовослужбовцем уже в дорослому віці. Коли чоловік приєднався до ЗСУ, йому було 27 років. За плечима у нього була наукова робота та захищена дисертація, а вдома залишалася вагітна дружина.
Рішення сина піти до війська Богдан Бенюк прийняв без спроб його відмовити. Актор пояснював, що не хотів втручатися у вибір дорослого сина, який сам визначив для себе необхідність служити Україні.
Богдан-Гордій Бенюк з дружиною / © instagram.com/_bbhbo
Син Валерія Харчишина
Дмитро Харчишин опинився у війську практично від самого початку повномасштабного вторгнення. Син фронтмена «Другої Ріки» Валерія Харчишина самостійно прийняв рішення долучитися до армії та 25 лютого 2022 року вже був у війську, коли йому було трохи більше 20 років.
Першою його військовою спеціальністю стала саперна справа. Дмитро працював із вибухонебезпечними предметами — займався їхнім виявленням, встановленням та знешкодженням. Згодом військовий пройшов офіцерську підготовку і різні навчання за кордоном.
Отримані знання та практичний досвід дозволили йому згодом перейти ще й до інструкторської роботи: Дмитро навчав інших військових особливостей роботи з вибухівкою.
Валерій Харчишин з сином Дмитром
Син Олега Скрипки
Роман Скрипка, син музиканта Олега Скрипки, теж має досвід служби у війську. Юнак перебував у бойовому підрозділі та виконував завдання безпосередньо в умовах війни.
Наразі його військовий етап завершився. 21-річний Роман закінчив контракт, після чого був демобілізований. Тепер він має передбачену законодавством підставу для відстрочки від подальшої служби.
Олег Скрипка з сином Романом / © instagram.com/o.skrypka
Син Ігоря Кондратюка
Син телеведучого та продюсера Сергій Кондратюк сам вирішив вступити до війська. Після підготовки його призначили до підрозділу, який входить до 10-го армійського корпусу. Він служить у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади.
Про військовий шлях сина Ігор Кондратюк говорив публічно, зокрема після того, як Сергія обурили слова Віталія Козловського щодо служби.
При цьому продюсер окремо підкреслював, що не сприймає вибір сина як власне досягнення. Кондратюк зазначав: батько не може привласнювати собі заслугу людини, яка сама пішла до війська та щодня ризикує життям.
Ігор Кондратюк з дітьми
Син Ігоря Пелиха
Іван Пелих продовжив військовий шлях, який розпочав для себе після 24 лютого 2022 року. Він — старший син телеведучого Ігоря Пелиха, який загинув у дорожньо-транспортній аварії 2008 року.
До великої війни Іван здобував фах режисера, однак із початком вторгнення приєднався до київської територіальної оборони. Пізніше його служба продовжилася вже безпосередньо на фронті.
Військовий має бойовий досвід на кількох напрямках, зокрема Бахмутському та Курському. Також він брав участь у боях за Лисичанськ. Нині Іван командує відділенням ударних безпілотних авіаційних комплексів.
За службу та внесок у захист України влітку 2024 року він був відзначений нагородою від міністра оборони України.
Син Ігоря Пелиха Іван / © instagram.com/ivanpelykh
Син Костянтина Грубича
Ярослав Грубич прийшов до війська після того, як ще на початку повномасштабного вторгнення працював у зоні бойових дій як документаліст. Син телеведучого Костянтина Грубича фіксував наслідки російської агресії на звільнених територіях, працював із волонтерами та побував на передовій.
Згодом Ярослав сам став військовослужбовцем. Його служба завершилася важким пораненням: під час російського обстрілу він втратив кінцівку, а також на певний час утратив слух.
Ярослав Грубич / © facebook.com/nejnich
Після пережитого ветеран зосередився на реабілітації. Він активно займається спортом і поступово опановує життя з протезуванням. Цього року Ярослав показався з механічним протезом із гаком. Наступним етапом має стати встановлення біонічного протеза з кистю.
Попри серйозне поранення, Ярослав не відмовився від думки про подальшу службу. Він говорив про бажання повернутися до війська та продовжувати допомагати захисникам.
Ярослав Грубич / © instagram.com/kostyagrubych
Син Римми Зюбіної
Данило Зюбін доєднався до війська не спонтанно. Ще 2024 року син акторки Римми Зюбіної звернувся до рекрутингового центру, адже вже тоді визначився з напрямком, у якому хотів служити.
Перший відбір до обраного підрозділу він не пройшов. Замість того щоб відмовитися від планів, Данило почав цілеспрямовано готуватися до наступної спроби. Він тренував фізичну витривалість, а також самостійно вивчав технології, пов’язані з використанням безпілотників.
Римма Зюбіна та її син Данило
Окремою частиною підготовки стало його здоров’я. Данило переніс операцію на очах, необхідну для того, щоб позбутися медичних обмежень, які могли стати перешкодою для служби.
Мотивацію сина Римма Зюбіна переказувала лаконічно. На запитання, навіщо йому це потрібно, Данило відповів: «Війна в країні».
Онук Ади Роговцевої
Олексій Степанков-Ткаченко — онук акторки Ади Роговцевої. До повномасштабної війни він працював у кіновиробництві, однак після російського вторгнення змінив професійну камеру на військову форму.
Олексій брав участь у бойових діях. Пережитий досвід, за словами його бабусі, залишив помітний слід у його повсякденному житті.
Ада Роговецва з онуком / © facebook.com/adarogovtseva
Ада Роговцева розповідала, що під час родинних зустрічей помічає, наскільки війна змінила онука. Деякі звуки, які для цивільної людини можуть бути абсолютно буденними, для нього асоціюються з фронтом. Навіть короткий звук або зітхання здатні нагадати Олексію свист снарядів, які він чув під час бойових дій.

