Морське перемир'я: Туреччина та ООН намагаються відновити зернову угоду 2022 року

Туреччина та ООН організовують зустрічі в Україні та Росії, щоб домовитися про припинення вогню в Чорному морі і захистити експорт зерна. Зустрічі відбудуться на початку жовтня, а посередниками стануть представники швейцарської неурядової організації "Центр гуманітарного діалогу". Ініціатива має повторити успіх зернової угоди 2022 року, яку теж уклали за посередництва Анкари та ООН, повідомляє Bloomberg.

Про плани агентству розповів високопоставлений дипломат на умовах анонімності. Ініціативу запустили у вересні за підтримки інших світових держав.

Угода 2022 року гарантувала безпечний вивіз зерна, добрив і продовольства з українських портів. Це один із небагатьох випадків, коли вузьке перемир'я протрималося певний час. Через рік домовленість розпалася. Відтоді країнам не вдавалося скоординувати зусилля.

Наприкінці вересня, під час Генасамблеї ООН, ініціативу запустили на закритій зустрічі. У ній узяли участь турецькі посадовці, представники США, Європи, Індії та Єгипту, який сильно постраждав від перебоїв із зерном. Учасники обговорювали «вузько окреслену і взаємну домовленість», що передбачає вільне комерційне судноплавство та захист портів і енергетичної інфраструктури. Це випливає з документа, який бачило агентство Bloomberg. Нові переговори насамперед враховуватимуть інтереси країн, що потерпають від подорожчання продовольства. Посередники сподіваються, що віддаленість цих держав від війни допоможе справі.

Дипломатія пожвавилася, коли Росія та Україна посилили взаємні удари по портовій інфраструктурі в Чорному морі. Дві країни забезпечують понад чверть світового експорту пшениці, тож атаки підштовхнули ф'ючерси на неї до трирічного максимуму в серпні. Ситуацію погіршують негода в інших регіонах і посилення Ель-Ніньйо, через що ціни тримаються біля багаторічних піків.

На початку вересня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявляв, що отримав «позитивну» відповідь від президента України Володимира Зеленського щодо відновлення зернового коридору.

Росія ставить жорсткі умови для будь-якої нової чорноморської угоди, зокрема часткове зняття санкцій і значні військові поступки з боку України. Міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров у вересні назвав повернення до домовленостей 2022 року «абсолютно неприйнятним і нереалістичним» і звинуватив Україну в зловживанні ними.

Минулої п'ятниці російський диктатор Владімір Путін заявив, що пропозиції України припинити атаки, зокрема в Чорному морі, досі на столі. Він натякнув, що Київ висунув їх через удари Москви, які в Кремлі називають відповіддю, і наголосив, що Росія вирішуватиме, як реагувати, виходячи з власних інтересів.

Наприкінці вересня міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявив, що не бачить перспектив зернового перемир'я найближчими місяцями. За даними країн-посередників, Москва відкидає всі пропозиції.

Про безпеку на морі з Лавровим говорив і глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль: свою зустріч у Нью-Йорку він пояснив загрозою голоду в країнах глобального Півдня.

Ще в серпні Росія відкинула пропозицію України припинити удари по суднах з агропродукцією і натомість вимагала зупинити атаки на свої енергооб'єкти.

Чого насправді прагне Анкара, пропонуючи себе посередником, аналізує у статті ZN.UA «Туреччина хоче зупинити війну в Чорному морі — чи заробити на ній ще більше?» президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.