Путіна підставили власні генерали, а Трампа загнали в кут: як змінюється гра навколо України

Переговори щодо завершення війни дедалі більше нагадують дипломатичну пастку для Дональда Трампа. Поки Вашингтон намагається просувати власні умови, Україна та європейські союзники висувають зустрічні пропозиції, а російські генерали доповідають Кремлю про вигадані перемоги на фронті. На цьому тлі Китай отримує дедалі більше можливостей посилити свій вплив і скористатися слабкістю Москви.

Психологиня Лариса Волошина пояснила для 24 Каналу, як Україна та Європа намагаються змінити хід переговорів, чому брехня російського командування може зіграти проти Путіна та як залежність Кремля від Пекіна послаблює позиції Росії.

Дипломатичний капкан для посланців Вашингтона

Останні події навколопереговорів в Осло демонструють кардинальну зміну в підходах України та Європи до американської дипломатії.

Спроби оточення Дональда Трампа тиснути на Київ через обмеження доступу до технологій, зокрема відключення системи Starshield, викликали зворотний ефект. Замість поступок, українська сторона обрала стратегію інформаційної ескалації.

Цей крок виявився вкрай успішним: у Конгресі США вже ініційовано розслідування, колишні посадовці звинувачують Трампа у державній зраді, а сенатори на кшталт Марко Рубіо змушені виправдовуватися та особисто телефонувати Володимиру Зеленському.

Нагадаємо, що мовиться про політичний скандал у США через рішення адміністрації Дональда Трампа щодо України та Росії. Дії Вашингтона викликали критику й вимоги розслідувати окремі рішення, зокрема щодо підтримки України та відносин із Кремлем.

Як Україна та Європа перехопили дипломатичну ініціативу

Показовим став візит спецпосланця Стівена Віткоффа до Осло. Замість того, щоб диктувати умови, американська делегація опинилася в ситуації, коли Україна разом із представниками ЄС, НАТО та країн G5 (Британії, Німеччини, Франції, Італії) висунула жорсткі зустрічні пропозиції.

Західні союзники запропонували два варіанти: або припинення вогню по чинній лінії розмежування з гарантіями невступу до НАТО найближчим часом, або, якщо Росія вимагає виходу ЗСУ з Донецької та Луганської областей, Україна негайно стає членом Альянсу.

Ця дипломатична комбінація заганяє Трампа в глухий кут, змушуючи його визнати, що головною перепоною для миру є саме небажання Владіміра Путіна йти на будь-які компроміси, вважає Волошина.

Повна розмова з Ларисою Волошиною: дивитись відео

Чому Путін став заручником власної брехні?

Паралельно з дипломатичними провалами США, російська вертикаль влади демонструє ознаки глибокої системної деградації. Яскравим прикладом стала ситуація навколо українського Добропілля.

Командувач угруповання "Центр" генерал-полковник Андрій Іванов свідомо дезінформував вище керівництво Росії про нібито захоплення міста. Ця брехня дійшла до начальника Генштабу Валерія Герасимова, а від нього – до самого Путіна.

Абсурдність ситуації досягла апогею, коли Стівен Віткофф прибув на переговори в Осло, спираючись саме на ці фейкові карти Герасимова. Демонстрація російських пропагандистських матеріалів перед натівськими та європейськими генералами стала публічним приниженням для американського посланця.

Це свідчить про те, що Путін більше не є обманутим лідером – він став невіддільною частиною цієї системи брехні, виконуючи роль головного пропагандиста замість сумнозвісного Ігоря Конашенкова. Авторитарна система Росії дійшла до стадії, коли генерали бояться доповідати правду, а диктатор змушений самостійно озвучувати вигадані перемоги, втрачаючи залишки геополітичної ваги.

Китайський фактор: чому Сі Цзіньпіну не потрібна нова "Ялта"

На тлі взаємного послаблення США та Росії, єдиним глобальним гравцем, який зберігає стратегічну витримку, залишається Китай. Ідеї про можливий поділ світу на трьох (так звана "Ялта-2") розбиваються об сувору економічну та політичну реальність.

Пекін офіційно дистанціюється від будь-яких домовленостей з Трампом та Путіним, оскільки Сі Цзіньпін не бачить сенсу ділити вплив із лідерами, які дискредитували себе на міжнародній арені.

Економічна капітуляція Росії перед Китаєм вже зафіксована в офіційних документах. Новий російський бюджет передбачає безпрецедентну знижку на газ для КНР газопроводом "Сила Сибіру" – 56% від світової вартості. Фактично, російські платники податків, яким підвищують тарифи на комунальні послуги на 46%, субсидують китайську економіку.

Росія остаточно перетворилася на сировинний придаток Пекіна. У цій ситуації Китаю вигідно просто спостерігати за агонією своїх геополітичних опонентів, поступово вибудовуючи однополярний китайський світ без необхідності йти на поступки Вашингтону чи Москві.

Стратегія асиметричної відповіді України

В умовах, коли союзники демонструють слабкість, а ворог загруз у внутрішніх проблемах, Україна успішно застосовує тактику асиметричних дій.

Масштабні атаки безпілотників на об'єкти в Санкт-Петербурзі та регулярне знищення російської нафтопереробної інфраструктури викликають парадоксальну реакцію Кремля – повне ігнорування. Російська пропаганда годинами обговорює протести у Франції, але виділяє лише хвилину на удари по власній території.

Ця інформаційна сліпота Путіна грає на руку Україні. Якщо російський диктатор відмовляється визнавати факт перенесення війни на територію Росії, це розв'язує руки українським силам оборони для подальшого знищення військового та економічного потенціалу ворога.

Віддзеркалюючи російську тактику гібридної війни, Україна отримує можливість методично випалювати ресурси агресора, поки політичні лідери в Москві та Вашингтоні намагаються зберегти обличчя у вигаданій ними реальності.