Мир із Росією — не лише припинення вогню: Зеленський назвав головні вимоги України

Зеленський пояснив, які теми переговорів з РФ Київ винесе на раунд 10–11 листопада.

Читайте у матеріалі:

• Які чотири питання Україна хоче винести на переговори
• Чому Зеленський не збирається телефонувати Путіну
• Яку роль Європа має відіграти у завершенні війни

Президент України Володимир Зеленський назвав чотири ключові питання, які Київ планує порушити під час наступного раунду тристоронніх переговорів зі США та Росією. Йдеться про припинення вогню в енергетичній сфері, розблокування Чорного моря, повернення українців додому та підготовку зустрічі на рівні лідерів. Водночас український президент наголошує, що до переговорного процесу обов’язково має бути залучена Європа, адже без конкретних гарантій безпеки домовленості не забезпечать тривалого миру.

Главред з’ясував, які теми Україна планує обговорювати на наступному раунді переговорів із Росією, чому Зеленський не хоче телефонувати Путіну та яку позицію щодо мирного врегулювання займає Німеччина.

Яку допомогу Німеччина надасть Україні перед зимою

Німеччина продовжить підтримувати Україну у військовій та енергетичній сферах. Під час зустрічі з Володимиром Зеленським федеральний канцлер Фрідріх Мерц наголосив, що напередодні зими особливо важливо посилити протиповітряну оборону та захист енергетичної інфраструктури від російських атак.

Мерц також повідомив про готовність німецького бізнесу долучатися до підтримки України. Економічну співпрацю сторони планують розвивати, зокрема, під час IX Німецько-Українського економічного форуму в Берліні 20 листопада.

Канцлер підкреслив, що Німеччина не збирається скорочувати допомогу, а виконання зобов’язань із підтримки України залежить і від інших європейських партнерів.

"Напередодні зими особливо важливими є два напрями - протиповітряна оборона та енергетика. Під час нашої зустрічі в Києві ми домовилися про додаткову допомогу. Зараз ми реалізуємо ці домовленості. Німецький бізнес також готовий долучатися", - заявив Фрідріх Мерц.

Окремо німецький канцлер нагадав про домовленість країн НАТО виділити 70 мільярдів євро на військову підтримку України у 2026 році. Він закликав партнерів виконати взяті на себе зобов’язання.

Крім того, 19 листопада в Берліні запланована зустріч "Коаліції охочих" за участю представників європейських держав. Серед головних питань - координація подальшої допомоги Україні, гарантії безпеки після припинення вогню та узгодження дипломатичних кроків.

Мерц також заявив, що локальне припинення вогню в Олешках могло б стати прикладом для домовленостей про припинення атак на енергетичну інфраструктуру та в Чорному морі.

"Настав час покласти край цій війні. Локальне припинення вогню в Олешках може стати прикладом для домовленостей про припинення атак на енергетику та в Чорному морі", - сказав канцлер.

Водночас він зауважив, що Росія поки не демонструє готовності до конструктивного переговорного процесу. За словами Мерца, Німеччина продовжуватиме тиснути на Москву та підтримувати Україну.

Які чотири питання Україна хоче обговорити на переговорах із Росією

Україна планує винести на наступний раунд тристоронніх переговорів зі США та Росією чотири основні питання: припинення вогню в енергетичній сфері, розблокування Чорного моря, активізацію обмінів і повернення українців додому, а також підготовку зустрічі на рівні лідерів за участю Європи.

Під час зустрічі з Фрідріхом Мерцом Володимир Зеленський також обговорив ситуацію на фронті та потреби української армії. Серед військових питань - постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot і IRIS-T, а також підтримка української авіації F-16.

Зеленський повідомив, що Україна очікує на відновлення тристоронніх зустрічей зі США та Росією 10–11 листопада в Абу-Дабі. Спочатку переговори мають відбуватися на рівні команд, однак Київ розраховує, що згодом це відкриє шлях до зустрічі безпосередньо лідерів держав.

Президент окреслив чотири основні напрями, які Україна хоче обговорити.

• Перший - припинення вогню щодо енергетичної та критичної інфраструктури.
• Другий - розблокування Чорного моря для забезпечення експорту зерна.
• Третій - активізація обмінів і повернення українців додому.
• Четвертий - підготовка тристоронньої зустрічі на рівні президентів за обов’язкової участі Європи.

"Для нас це пріоритетні речі. На мій погляд, для всіх нормальних людей це мають бути пріоритетні речі. Енергетика, тобто припинення вогню з обох боків, а також критична інфраструктура. Друге - це зерно, а значить, розблокування Чорного моря. У цьому зацікавлена не тільки Україна, а й Росія, на мій погляд, але, безумовно, зацікавлені й інші країни - Африка, Азія та різні наші партнери. Третій аспект - люди: у якому форматі ми можемо збільшити обміни. Бажано провести обмін усіх на всіх, але принаймні потрібно збільшити кількість обмінів і зробити повернення людей додому більш інтенсивним. Ну і лідери. Це означає, що бажано підготувати зустріч на рівні лідерів у тристоронньому форматі з обов’язковою присутністю Європи", - пояснив Володимир Зеленський.

Президент також повідомив, що Україна координує основні позиції з Німеччиною та іншими європейськими державами. За його словами, Київ прагне сформувати спільне бачення майбутнього мирного врегулювання та умов безпеки після завершення бойових дій.

Паралельно триватимуть консультації між Україною, США, європейськими державами та НАТО. Серед питань, які обговорюватимуть команди, - відновлення України та майбутні гарантії безпеки.

Чому Європа має брати участь у мирних переговорах щодо України

Володимир Зеленський вважає участь європейських держав необхідною умовою стабільного мирного врегулювання. На його переконання, домовленості між Україною, США та Росією не можуть визначати майбутнє європейської безпеки без залучення самих європейців.

Це питання стосується не лише військових гарантій, а й відновлення України, її економічної інтеграції та майбутнього вступу до Європейського Союзу. Президент наголосив, що мир має передбачати конкретні механізми захисту, фінансування та відбудови країни.

"Мир - це номер один, але безпека. Безпека - це пріоритет. Не просто мир - це слово. Це конкретні речі, конкретні гарантії безпеки, конкретна сильна армія, конкретне сильне фінансування, конкретний бізнес, який відновлює тебе, відновлює, так, заробляє сам цей бізнес - німецький та інший європейський, точно так, але відновлюється і твоя держава. Від логістики до різних підприємств, шкіл, університетів - це велика робота. І тому ми дуже розраховуємо на те, що в майбутньому будемо частиною Європейського Союзу, а значить, частиною цієї безпеки, інфраструктури Європейського Союзу, цієї родини", - зазначив президент.

Він також зауважив, що Сполучені Штати потрібні для формування спільних гарантій безпеки разом із європейськими партнерами. Зокрема, Зеленський згадав про коаліцію охочих, у межах якої обговорюється європейська присутність за підтримки США.

За словами глави держави, американська сторона виступає посередником на початкових етапах дипломатичного процесу, однак це не означає, що Європа залишатиметься осторонь.

"Коли ми говоримо про "Коаліцію охочих" - один із форматів гарантій безпеки з бекстопом Сполучених Штатів Америки, - то говоримо про європейську присутність. Як можна без них це вирішити? Медіатором цих перших кроків і зустрічей є Сполучені Штати Америки. Перші кроки - це припинення вогню. Припинення вогню може бути, вибачте, навіть без зустрічі, якби Росія мала таке бажання. Ми цього не бачимо", - сказав Володимир Зеленський.

Президент також повідомив, що під час тристоронніх переговорів європейські представники можуть долучатися до процесу в різних форматах. Зокрема, йдеться про участь радників із національної безпеки або безпосередню присутність за столом переговорів.

Зеленський переконаний, що Європа відіграватиме важливу роль у завершенні війни.

Чому Зеленський не хоче телефонувати Путіну або запрошувати його до Києва

Володимир Зеленський не бачить практичного сенсу в телефонній розмові з диктатором та воєнним злочинцем Володимиром Путіним або в запрошенні російського президента до Києва. Український лідер нагадав про повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році та зауважив, що запрошення російського керівника до української столиці не призведе до реальної зустрічі.

Крім того, Зеленський вважає, що телефонний контакт може стати для Москви способом уникнути повноцінних переговорів, під час яких сторони мають обговорювати конкретні кроки для завершення війни.

"Ми не запрошуємо Путіна до Києва. По-перше, у 2022 році вони прийшли до нас без запрошення. Але немає сенсу запрошувати Путіна до Києва, тому що вони не приїдуть. Запрошувати для того, щоб вони не приїхали, - це деструктивно. Так само, як і запрошувати мене до Москви. Те, що робить Росія, - деструктивно. Це просто плювати в обличчя всьому світу, який хоче, щоб війна закінчилася", - заявив Володимир Зеленський.

Він також пояснив, що не вважає телефонну розмову ефективним способом досягнення домовленостей. На його думку, такий контакт може обмежитися повторенням російських історичних аргументів без реальних пропозицій щодо припинення бойових дій.

"Говорити телефоном - безумовно, Росія використовуватиме це як можливість більше не зустрічатися. І ми розуміємо цю гру. Вона безперспективна. Це буде дуже офіційна, суха телефонна розмова, під час якої я вкотре слухатиму історичну лекцію від лідера Російської Федерації, а не реальні кроки щодо того, як закінчити війну. Про це треба не просто балакати - треба сідати, домовлятися й доводити, де ця сторона неправа, тому що вона агресор. Якщо ми хочемо закінчити війну, ми повинні зустрічатися і зробити перший крок - припинення вогню", - наголосив президент.

Чому Україна та Європа мають бути присутні на саміті G20

Фрідріх Мерц підтримав позицію Володимира Зеленського щодо необхідності європейського представництва в переговорах. Коментуючи можливе запрошення Володимира Путіна на саміт G20 у Маямі, канцлер Німеччини наголосив, що обговорення майбутнього України без її представників є неприйнятним.

Мерц зауважив, що країна-господар саміту має право запрошувати інших учасників. Однак, якщо серед гостей буде російський президент, питання України не можна розглядати без присутності українського лідера.

На думку канцлера, дипломатичний процес має бути спрямований на конкретний результат - припинення вогню, а не лише на проведення зустрічей.

"Звісно, господар може запрошувати інших гостей. Якщо президент Трамп вирішить запросити російського президента, то треба говорити про Україну. А якщо ми маємо говорити про Україну, то президент України має бути за столом. Тому просто не можна прийняти ситуацію, коли інші країни вирішують долю України без її залучення. А якщо Україна буде за столом, то Європа також буде за столом", - заявив Фрідріх Мерц.

Водночас німецький канцлер повідомив, що сторони вже проводять консультації щодо підготовки відповідних зустрічей. Він наголосив на необхідності використовувати дипломатичні можливості, але лише за умови, що вони сприятимуть реальному припиненню бойових дій.

Яка ситуація на фронті перед новим раундом переговорів

Напередодні очікуваного раунду переговорів 10–11 листопада Володимир Зеленський оцінив становище українських військ. Президент визнав, що ситуація залишається складною, однак наголосив, що українські Сили оборони контролюють обстановку й не фіксують критичних змін на полі бою.

Відповідаючи на запитання про заявлені Генштабом понад 54 тисячі російських втрат за жовтень, Зеленський пояснив, що російське командування збільшило кількість особового складу, залученого до наступальних дій. Водночас, за його оцінкою, підготовка цих підрозділів була недостатньою, що призвело до значних втрат.

Президент також звернув увагу на перевагу противника на окремих напрямках за кількістю військових і безпілотників. Проте, за його словами, українські захисники завдяки технологічним рішенням продовжують ефективно протидіяти російським силам.

"Ми не бачимо зараз російської переваги, не бачимо сюрпризів. Безумовно, вони вирішили - або Путін, або його оточення - після наших вдалих операцій цього року зробити такий стрибок. І завдяки цьому збільшили кількість особового складу, який брав участь у наступі. На наш погляд, вони були непідготовлені, хоча мають перевагу на деяких напрямках і за кількістю особового складу, і за кількістю дронів, якщо чесно. Але через відповідну непідготовленість вони зазнали таких втрат. До того ж вони не шкодують людей", - пояснив Зеленський.

Водночас президент визнав, що захист українського повітряного простору залишається значно складнішим завданням. Росія продовжує завдавати ударів по цивільному населенню, енергетичних об’єктах та інфраструктурі, зокрема залізничній.

За словами Зеленського, посилення протиповітряної оборони залишається одним із найважливіших завдань для України перед зимою.

"Тобто тут треба зібрати сили й захищати якомога краще. Ну і працювати, безумовно, з партнерами. Я ще раз вдячний Німеччині за посилення енергетичного напряму та ППО. Дякуємо, але цього недостатньо. І тут я погоджуюся з Фрідріхом: були сильні домовленості під час турецького саміту НАТО. Усім країнам треба згадати про ці домовленості й пришвидшити допомогу Україні", - наголосив президент.

Зеленський підкреслив, що Україна готова до переговорів, однак питання військової безпеки має залишатися невіддільним від домовленостей про припинення війни.

"Ми входимо в переговорний процес у нормальному стані, хоча маємо дуже серйозні складнощі з ППО. На полі бою ситуація також залишається нормальною. Ми готові до дипломатичних кроків, до миру, до спілкування, до справедливих домовленостей. Але, ще раз підкреслюю, потрібна безпека. Мир і гарантії безпеки - це паралельні процеси, і вони дуже важливі", - підкреслив Володимир Зеленський.

Яку військову допомогу Німеччина обіцяє Україні

Німеччина продовжить працювати над посиленням української протиповітряної оборони та постачанням необхідного озброєння. Фрідріх Мерц визнав, що в системі ППО України залишаються прогалини, які потребують додаткової уваги з боку партнерів.

Канцлер також навів оцінку російських втрат за жовтень 2026 року. За його словами, йдеться про 52 тисячі російських військових: половина з них загинула, а інша половина зазнала важких поранень.

Німецький політик наголосив, що ці показники свідчать про високу ціну продовження війни для Росії. Водночас він запевнив, що Берлін не припинятиме допомогу Україні, поки бойові дії тривають.

"52 тисячі солдатів, половина з них втратили життя, а друга половина важко поранені. Вони не зможуть більше брати участь у бойових діях. І це показує також, наскільки травматична ситуація з російської сторони. Тому настав час, щоб ця війна завершилася. Але допоки Путін веде цю війну, ми будемо й надалі підтримувати Україну", - заявив Фрідріх Мерц.

Він також повідомив, що 19 листопада в Німеччині відбудеться зустріч "Коаліції охочих" за участю представників урядів і держав. Під час неї планують обговорити подальші механізми підтримки України, зокрема військову допомогу та усунення перешкод для постачання необхідного озброєння.

Окремо канцлер згадав про боєприпаси для українських винищувачів F-16 та ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони. За його словами, Німеччина працюватиме над тим, щоб необхідні постачання здійснювалися без перешкод.

Чого чекати від майбутніх переговорів - коментар експерта

Росія може відновити тристоронні переговори зі США та Україною вже в листопаді, однак це не означатиме наближення завершення війни. Кремль намагатиметься використати нову зустріч для демонстрації дипломатичного прогресу Дональду Трампу, продовжуючи бойові дії проти України. Про це повідомив політолог Петро Олещук у колонці для Главреда.

"Це – своєрідний подарунок від Путіна Трампу: мовляв, якщо тобі потрібно продемонструвати певний поступ у процесі врегулювання, я подарую тобі чергову зустріч і відправлю на неї чергового Мединського, який розповість про печенігів і половців", - зазначив Олещук.

Головною передумовою для переходу до змістовного дипломатичного процесу Олещук вважає припинення бойових дій. Поки війна триває, кожна сторона зацікавлена насамперед у посиленні власних позицій перед можливими домовленостями.

"Наголошую, це не переговори, а імітація. Реальні переговори почнуться лише тоді, коли буде укладена угода про тимчасове припинення вогню. А переговори, які ведуться паралельно з бойовими діями, не матимуть результату, бо сторони намагатимуться вибороти більш вигідні позиції", - заявив Олещук.