"Головні конкуренти на цих виборах — Порошенко й Путін"

Передвиборча кампанія набирає обертів.

Центрвиборчком працює з інтенсивністю конвеєра: у президенти висуваються навіть більше кандидатів, ніж передбачали політологи.

Ймовірно за їхньою кількістю вибори президента-2019 встановлять історичний рекорд.

А бюлетень буде чи не в півтора разу довшим, ніж у 2010-му — тоді балотувалися 24.Попри таку кількість, соціологія виділяє групу лідерів, які претендують на вихід у другий тур.

Два соцопитування, проведені в грудні Фондом "Демократичні ініціативи" й Центром Разумкова та, паралельно, Центром "Социс", видали подібні цифри.

Лідерами є Юлія Тимошенко, у якої приблизно 14–16% підтримки, і Петро Порошенко з 11–14%.

За ними йдуть Володимир Зеленський (8–9%), Анатолій Гриценко й Олег Ляшко (близько 7% у кожного), Юрій Бойко має 6–8%.

Решта — відстають, маючи менше 4–5%.

Вказано позицію громадян, які мають намір брати участь у виборах.

Заміри провели ще до того, як офіційно стартувала передвиборча кампанія і трапилася низка важливих подій.

Як отримання томосу про автокефалію Православної церкви України.— Таких непередбачуваних виборів ще не було.

Ми не знаємо, хто буде у другому турі, — говорить директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

— Хоча є тісне коло тих, хто може вийти у фінал.

На грудень у соцопитуваннях лідирує Тимошенко.

Та якщо говорити не про тих, хто піде на вибори й голосуватиме, а про все населення, то у неї 12 відсотків підтримки.

Це мало.

Соціолог наголошує на "протестному характері" опитувань.

З огляду на це Бекешкіна переконана, що Зеленський не вийде у другий тур, бо його підтримує молодь, яка мало ходить на вибори.

На запитання "Наскільки ви впевнені у своєму виборі?" ствердно відповіли 17% прибічників Зеленського.

Натомість більшість його симпатиків переконані, що президентство йому не світить.

А коли людей запитують, хто, на їхню думку, стане президентом-2019, більшість називає два імені: Тимошенко або Порошенко.

У цих цифрах криється початок відповіді на запитання, наскільки відповідальним буде вибір українців навесні.

Буде він емоційний чи зважений.

Чи готовий український народ біля виборчої скриньки підтвердити курс на утвердження державної незалежності, національної ідентичності, гідний опір російській агресії, набуття повноправного членства в Євросоюзі та НАТО.

Насправді головні конкуренти на цих виборах — навіть не Порошенко й Тимошенко, а Порошенко й Путін.

У цьому впевнений політолог Олександр Палій.

На його думку, ціна виборів-2019 полягає саме в тому, чи зможе Україна протистояти ­спробам Кремля знову колонізувати нашу державу ­через ­реванш проросійських сил та своїх ставлеників.— Путін готовий працювати з будь-яким кандидатом, окрім нинішнього президента.

Тому що Порошенко некомфортний для Росії — він виграє одну битву за другою, — каже Палій.

— Серед таких перемог — утримання фронту на Донбасі, угода про асоціацію з ЄС, безвіз.

Також томос про автокефалію, який став однією з найбільш очевидних геополітичних поразок Путіна за час його правління.— Порошенко не заграє з популізмом, і завдяки цьому в нас економіка останні три роки зростає.

Тому Кремлю вигідний будь-який інший кандидат, — каже Олександр Палій.

На підтвердження цих слів Володимир Путін у "програмному" виступі на Валдайському дискусійному клубі заявив, що про нормалізацію відносин з Києвом може йтися тільки після зміни української влади на виборах-2019.

Із чинним президентом Порошенком Путін ні розмовляти, ні домовлятися не збирається.

Тому й загальмували ініціативи щодо введення на Донбас миротворців і не проводять черговий "нормандський" саміт глав держав.

У Москві змушені "пораскинуть мозгами" і робити ставку на різних кандидатів.

Аби не на Порошенка, який підтвердив лінію на опір Росії всією своєю президентською ­каденцією.

Путін прагне використати тих політиків, хто хоче бодай пригальмувати рух України в ЄС і НАТО, не робити наголос на посиленні Збройних сил України, українізації, церковній незалежності.

Зрештою, тих, хто неспроможний забезпечувати фінансову стабільність та економічний розвиток.

Так чи інакше, українці, роблячи політичний вибір у 2019 році, мають розуміти, хто стоїть за тим або іншим кандидатом.

І усвідомлювати, що обирати треба не солодкі нереальні обіцянки про "у два, ні, в чотири рази дешевший газ!", а реальні справи.

Зрештою, це будуть вибори не тільки президента, а й верховного головнокомандувача та керівника української дипломатії.