Про це йдеться в розслідуванні телеканалу CNN, в основу якого лягли дані анонімних джерел і звіти іспанської охоронної компанії UC Global, яка стежила за Ассанжем за замовленням уряду Еквадору.

В лондонському посольстві цієї країни Ассанж ховався з червня 2012 року по квітень 2019-го.

Після президентських виборів у США компанія UC Global написала в одному із звітів, що "немає сумнівів у тому, що є докази зв'язку Ассанжа з російськими спецслужбами.

Представник розвідки Еквадору підтвердив телеканалу достовірність звітів.

За даними CNN, Ассанж організував в посольстві Еквадору командний центр.

Він домігся, щоб йому надали високошвидкісний доступ в інтернет і телефонний зв'язок.

Ассанжу дозволили проводити таємні зустрічі: він склав список тих, хто міг вільно відвідувати посольство, і отримав право викреслювати імена людей з журналів відвідувань.

Деякі гості засновника Wiki.

Leaks могли не пред'являти документи або не показувати речі при огляді.

Крім того, зазначає телеканал, за рахунок зв'язків з високопоставленими чиновниками Еквадору Ассанж зміг чинити тиск на співробітників посольства.

Всі ці можливості, стверджує CNN, Ассанж використовував у ключовий момент президентської виборчої кампанії в США.

У червні 2016 року Ассанж провів у посольстві 75 зустрічей — вдвічі більше, ніж в середньому за будь-який інший місяць.

Зокрема, до Ассанжа двічі приходила журналістка Яна Максимова.

Це російська емігрантка, яка живе в США і працює в Портленді, зазначає Meduza.

В той же місяць Ассанж п'ять разів зустрічався з працівниками пропагандистського російського телеканалу RT.

Двічі Ассанж спілкувався з керівником RT у Великій Британії Миколою Богачихиним, який на одній із зустрічей передав йому USB-накопичувач.

Богачихин пояснив CNN, що зустрічався з Ассанжем, оскільки телеканал випускав програми за його участю.

Про це заявила головна редакторка RT Маргарита Симоньян.

В липні 2016 року до Джуліана Ассанжа приходили німці Енді Мюллер-Магун і Бернд Фікс, яких CNN називає "хакерами світового рівня".

Перший з них, за даними Роберта Мюллера, міг доставити Ассанжу листи, вкрадені у демократів.

Раніше Мюллер-Магун заперечував зв'язок з цією справою.

Всього ж перед виборами в США Ассанж і Мюллер-Магун зустрічалися 12 разів.

За кілька тижнів до публікації Ассанж попросив еквадорських дипломатів поліпшити інтернет-з'єднання.

Потім, 14 липня, він провів чотиригодинну зустріч, на якій були присутні Мюллер-Магун і Фікс.

В той день російські хакери передали Wiki.

Leaks так званий "великий архів".

18 липня охоронець посольства залишив свій пост, щоб забрати посилку у людини, чиє обличчя приховувала маска.

Вміст посилки невідомо.

У звіті Мюллера йшлося, що в той день представники Wiki.

Leaks повідомили хакерам про отримання файлів.

Після того, як Wiki.

Leaks восени 2016 року почав публікувати вкрадені листи голови виборчого штабу Гілларі Клінтон Джона Подеста, США почали погрожувати Еквадору.

У підсумку Ассанжа позбавили інтернету, але це не зупинило публікацію листів.

Потім в посольство заборонили входити всім, крім дипломатів.

Ассанж поскаржився на це МЗС Еквадору і заборону скасували.

Після цього двоє співробітників Wiki.

Leaks забрали з посольства близько 100 жорстких дисків.

Доступ Ассанжу в інтернет відновили після того, як у США пройшли вибори.

ЦРУ, ФБР і Агентство національної безпеки США спочатку стверджували, що Wiki.

Leaks отримали вкрадені листи демократів від російських хакерів.

Джуліан Ассанж заперечував, що влада Росії стала джерелом витоку.

Засновника Wiki.

Leaks Джуліана Ассанжа заарештували 11 квітня в Лондоні за запитом США.

13 червня міністр внутрішніх справ Великої Британії Саджида Джавід підписав дозвіл на екстрадицію засновника Wiki.

Leaks Джуліана Ассанжа в США.

У США 47-річного Ассанжа звинувачують у змові з метою злому урядових комп'ютерних систем і порушенні закону про шпигунство.

Сукупно йому пред'явили 17 звинувачень.

Терміни по більшості з цих статей підсумовуються, тому йому може загрожувати до 180 років в'язниці.

Головне звинувачення пов'язане з порушенням закону про шпигунство за оприлюднення секретних військових і дипломатичних документів Пентагону і Державного департаменту у 2010 році.

Мова йде про одну з найвідоміших публікацій Wiki.

Leaks: портал оприлюднив тисячі секретних документів США про перебіг війни в Афганістані та Іраку, в тому числі про інциденти, пов'язані з розстрілом мирних жителів.