Диво-вітамін
Диво-вітамін

Диво-вітамін

Промені сонця, торкнувшись шкіри, запускають процес утворення вітаміну D.

Цей диво-вітамін зміцнює кістки, захищає зуби від псування, м'язи — від спазмів, допомагає загоювати всі подряпинки, знімає запалення, зміцнює імунітет.

Організм, натренований багатовіковою еволюцією, навчився виживати за будь-яких умов.

Протягом сонячних місяців вітамін D накопичувався в організмі для того, щоб бути використаним під час похмурої пори року.

Для підстрахування природа дала можливість отримувати вітамін D з продуктів, але обмежила їх вибір, залишивши найкращі джерела — печінку тріски та морську рибу.

Ще трішки дозволила отримати вітамін D, з’ївши справжнього вершкового масла і яйце від домашньої курки, зварене так, щоб жовток був рідким.

І "шкірний", і "харчовий" вітамін D є вкрай важливими.

Утворившись в шкірі чи потрапивши із їжею, він потрапляє у кров, а звідти переноситься в печінку, нирки та кишківник, де всмоктується і використовується для потреб організму.

Оскільки ми всі різні, то і засвоюваність їжі, зокрема і вітаміну D залежить від того, як працює жовчний міхур: якщо без проблем, то засвоюваність вітаміну D нормальна.

Поступово-поступово до середини весни запаси вітаміну зменшуються (у всіх, а у деяких людей — дуже суттєво) і однією з ознак цього прихованого дефіциту є безпричинна туга, яку ще називають "весняною депресією".

Цьому є пояснення: дефіцит вітаміну D гальмує синтез нейромедіатора дофаміну, який відповідає за хороший настрій.

Щоб побороти тугу, ми нерідко починаємо більше їсти (зрозуміло, не броколі, а щось жирненьке, солоденьке і калорійне).

А все тому, що дефіцит вітаміну D пригнічує роботу гормона лептину, який відповідає за відчуття ситості.

Тому їмо, злимося на себе, і все одно їмо.

А ще вітамін D допомагає організму проводити "детокс": завдяки особливим білкам кателіцидинам клітини звільняються від токсинів.

Для людей старшого покоління вітамін D допомагає зберігати м'язеву масу (саме втрата м'язів веде до старечої немічності і погіршення загального стану).

Зараз особливо потрібен вітамін D, щоб гідно, з гарним настроєм увійти в сонячну весну.

Особливо тим, хто має зайву масу тіла, нестерпність лактози та глютену, запальні захворювання кишківника, тим, хто тривалий час приймав ліки, особливо, гормони, противірусні і протигрибкові.

Скільки треба цього вітаміну? Це важливе запитання, бо зараз у соцмережах спостерігається якась нереальна вакханалія з мегадозами вітаміну D.

На жаль, але і деякі лікарі також рекомендують великі дози.

Згідно з більшістю світових клінічних рекомендацій, дієтичних рекомендацій МОЗ України, RDA, Інститутом медицини США для здорових людей 18-50 років рекомендованою денною нормою споживання вітаміну D є 600 МО (Міжнародних Одиниць).

Людям старшим 50 років рекомендовано одержувати 800-1000 МО вітаміну D на добу.

Це пов’язано із більшими віковими втратами кісткової маси (остеопорозом) та гіршим засвоєнням.

Тому будь-яке призначення великих доз, а тим більше, без аналізу крові, можна вважати безпідставним і навіть шкідливим, бо вітамін D — це жиророзчинний вітамін, який має здатність депонуватися в організмі і за надмірних доз виявляти токсичний ефект.

Численними дослідженнями показано, що оптимальним є підтримання рівня вітаміну D вищим 30 нг/мл (75 нмоль/л).

Дуже важливою умовою для хорошого засвоєння цього вітаміну є достатня присутність в раціоні продуктів, багатих кальцієм (капуста, петрушка, мак, кунжут) та магнієм (горіхи, висівки, гречка).

Висновок такий: різноманітне харчування, тричі на тиждень — варені яйця з рідким жовтком, двічі на тиждень — морська жирна рибка і морські водорості, раз або двічі на тиждень — печінка тріски.

І все це — на постійному горіхово-насіннєвому "фоні" (горіхи волоські, мигдаль, насіння льону, маку та кунжуту).

Щоб слизова оболонка засвоювала все добре, нічого не смажимо.

Для підстрахування доповнюємо раціон "базовою" кількістю вітаміну D.

Оскільки сонячних днів стає більше, за кожної можливості підставляємо руки першим сонячним променям, але змащуємо їх живильним кремом, можна і без УФ-фільтра.

Також багато рухаємося.

Воно, можливо, і не дуже хочеться, але уявіть собі, що кожна пробіжка, кожна вправа наближають вас до ліпшого і здоровішого тіла.

Це дуже крута мотивація.

На фото — мій сніданок.

Він низькоглікемічний, різноманітний, помірної калорійності, але багатий біологічно активними сполуками, пребіотиками (квашена капуста, оливки), якісними джерелами білків, жирів та складних вуглеводів.

Протягом дня я ще їла: горіхи, апельсин, овочеве пюре (томатний сік зі свіжим буряком, морквою, сіллю та оливковою олією), чай без цукру і все.

Источник материала
Поделиться сюжетом