ins{.
Сьогодні починається сьома і остання седмиця Великого посту, що передує одному з найголовніших церковних свят – Світлому Христовому Воскресінню.
Назв у неї багато – Великий тиждень, Чистий тиждень, Білий тиждень, Страсний.
Але всі вони так чи інакше відображають суть майбутніх шести днів, які православний християнин повинен присвятити останнім приготуванням до Великодня.
На жаль, цього року серйозні зміни як у підготовку, так і в цілому в звичний уклад життя внесла пандемія коронавіруса.
І під час наступних днів необхідно враховувати введені в країні карантинні обмеження.
Президент України Володимир Зеленський анонсував проект "Великдень вдома".
І він, і інші представники влади закликають відсвяткувати Великдень вдома.
А великодні служби провести онлайн.
При цьому закривати церкви на період карантину в країні не збираються, однак масові та релігійні заходи - заборонені.
Повернемося до Страсного тижня.
Кожен з майбутніх шести днів особливий, зі своїми суворими правилами та унікальними традиціями.
Про які ми розповімо далі.
ПРАВИЛА І ТРАДИЦІЇ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ПОХОДІВ НА СЛУЖБИ У ЦЕРКВУ, СТОСУЮТЬСЯ ЗВИЧАЙНОГО ПЕРІОДУ ТА ВІДСУТНОСТІ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ.
ЦЬОГО РОКУ ЇХ ДОВЕДЕТЬСЯ СКОРЕГУВАТИ.
Понеділок, 13 квітня.
Цього дняь на церковних службах згадують сюжет зі Старого завіту - про патріарха Йосифа, проданого власними братами в рабство, як прообраз страждального Ісуса Христа, а також євангельське оповідання про прокляття Ісусом безплідної смоковниці (інжиру), що символізує душу, яка не приносить духовних плодів — істинного покаяння, віри, молитви і добрих справ.
До того ж служиться молебень, що дає початок церковному чину мироваріння.
Миро - це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, запашних трав та смол.
Воно вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання.
Готується лише раз на рік - з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.
З Великим понеділком піст стає більш суворим: можна їсти сирі овочі і фрукти, а також хліб, мед і горіхи.
Однак рекомендується це робити лише раз на добу – ввечері.
Окрім душі, люди намагаються присвятити цей день завершенню хатніх робіт – пофарбувати, підбілити, відремонтувати, прибрати.
Вівторок, 14 квітня.
У Великий вівторок у церквах згадують викриття Ісусом фарисеїв і книжників, а також притчі, сказані ним у Єрусалимському храмі: про данину кесареву і про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець світу, про десять дів і таланти.
Відповідно дозволено в міру повчати інших.
Меню, як і в попередній день - сирі фрукти і овочі, мед, горіхи та хліб.
Їх бажано їсти також тільки ввечері.
Цього дня прийнято закінчувати шиття, прання і прасування одягу.
До того ж вже можна потихеньку продумувати святковий стіл, вибирати скатертину, якою його накриють, і рушник, з яким підуть на Великодню службу.
Середа, 15 квітня.
У Велику середу християни зі скорботою згадують рішення Юди Іскаріота про зраду свого Вчителя за 30 срібняків, а також грішницю, яка, омивши сльозами і помазавши дорогоцінним миром ноги Христа, підготувала Його таким чином до поховання.
Їдять сирі овочі і фрукти, хліб, а також холодну сиру їжу без олії.
Цього дня з дому виносили останнє сміття, готували яйця і все необхідне для їхнього фарбування.
За повір'ям, яйця, куплені в цей день, довго не зіпсуються та ідеально пофарбуються.
Четвер, 16 квітня.
У народі його називають Чистим четвергом.
Люди досі вірять, що вода цього дня має цілющі властивості, тому особливу увагу приділяють купанню, нібито воно разом з молитвою допомагає зберегти здоров'я на цілий рік.
Прихожани стоять із запаленими свічками, які, за традицією, намагаються не гасити до повернення додому.
Потім свічку потрібно зберегти, вона, за повір'ям, допоможе захистити будинок від пожеж протягом року.
Також у цей день прийнято причащатися, класти на стіл хліб й освячену сіль.
Їсти дозволяється гарячу рослинну їжу з олією двічі на день.
Також у Чистий четвер починають фарбувати яйця і пекти паски.
Перед замішуванням тіста обов'язково потрібно помолитися, щоб очистити душу і простір навколо, інакше великодні паски можуть не вийти.
Також цього дня вважається, що душі праведників повертаються на землю, щоб справити "Мертвецький Великдень".
Тому вночі можуть привидітися померлі.
П'ятниця, 17 квітня.
У народі її називають Страсною п'ятницею.
Справа в тому, що на богослужінні в цей день згадують суд, розп'яття і хресну смерть Ісуса Христа.
Зокрема, на утрені читаються 12 Євангелій Святих Страстей Христових, а на вечірні виноситься плащаниця і співається Канон про розп'яття Господа та "На плач Пресвятої Богородиці".
Щоб віряни більше перейнялися стражданнями Христа, у Велику п'ятницю прийнято не їсти взагалі ніякої їжі.
Також не можна робити нічого і відволікатися на будь-які речі, які можуть вивести людину з жалоби.
Подейкують, "той, хто сміється у п'ятницю, проплаче цілий рік".
Субота, 18 квітня.
Цей день вважається днем спокою.
У церкві згадують про поховання Ісуса Христа, перебування Його тіла у гробі, зішестя Його душі в Пекло і перемогу там над смертю.
Їсти дозволяється гарячу рослинну їжу без олії, але один раз на день.
Велика субота є найважчим днем для господинь - цього дня готують все для великоднього застілля, а також завершують пекти паски і фарбувати яйця.
Увечері відбувається Свята літургія, після якої оголошують благу звістку про Воскресіння Христове та освячують великодній кошик.
У суботу в Єрусалимі також сходить благодатний вогонь.
Неділя, 19 квітня.
Після закінчення Великого посту, коли душа і тіло готові прийняти радість Спасіння, настає Велика неділя - День Великодня.
У цей день знімаються всі обмеження.
І не тільки в їжі.
Людям знову дозволено веселощі – пісні, танці, проведення весіль та вінчання.