Головні новини 31 липня: МОЗ поділило Україну на зони, розвиток справи вагнерівців

Найважливішіновини України та світу за сьогодні:

Поділ України на чотири зони

Міністерство охорони здоров'я поділило всі регіони України на чотири зони: зелену, жовту, помаранчеву та червону.

Області потрапили до різних зон залежно від епідеміологічної ситуації.

Які області куди потрапили

До червоної зони віднесли Луцьк і Тернопіль, а також Кіцманский район Чернівецької області. 

До помаранчевої зони – Івано-Франківськ, Львів та Бережани на Тернопільщині. А також

• Луцький та Любешівський райони Волинської області,
• Тисьменицький район Івано-Франківської області,
• Миколаївський, Перемишльський та Пустомитівсткий райони Львівської області,
• Бучацький район Тернопільської області.

До жовтої зони потрапили такі міста: Вінниця, Могилів-Подільській, Нововолинськ, Житомир, Бердичів, Малин, Новоград-Волинський, Берегово, Мукачево, Ужгород, Хуст, Чоп та Яречме. А також

• Вінницький, Калинівський, Крижопільський, Немирівський та Тульчицький райони Вінницької області,
• Горохівський, Кверцівський, Локачинський, Маневицький та Турійський райони Волинської області,
• Любарський, Пулинський, Романівський та Черняхівський райони Житомирської області,
• Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський, Ужгородський та Хустський райони Закарпатської області,
• Богородчанський, Городенівський, Косівський та Наддвірнянський райони Івано-Франківської області,
• Жовківський, Яворівський та Кам'яно-бузький райони Львівської області,
• Бережанський, Гусятинський, Козівський, Лановецький та Чортківський райони Тернопільської області,
• Глибоцький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький та Хотинський райони Чернівецької області.

До зеленої зони віднесли решту України, зокрема і Київ.

МОЗ поділило Україну на зони / Інфографіка LB.ua

Що передбачають 4 зони: коротко

Зелена зона

• у громадських будівлях чи транспорті люди повинні перебувати у масках чи респіраторах;
• проведення масових заходів: не більше однієї людини на 5 квадратних метрів;
• кінотеатри із заповненістю на 50%;
• перевезення пасажирів лише у межах сидячих місць.

Жовта зона

Забороняється відвідування установ соцзахисту, де перебувають люди похилого віку. Виключенням є ті, хто надають послуги кризово.

Помаранчева зона

До заборони із "жовтої зони" додаються ще такі обмеження:

• діяльність закладів розміщення;
• діяльність розважальних закладів;
• планові госпіталізації в лікарні;
• спортзали, фітнес-зали та заклади культури також зачинені;
• прийом нових змін у дитячі табори;
• обмеження для масових заходів: одна людина на 20 квадратних метрів, але не більше за 100 людей.

Червона зона

Заборонено:

• робота громадського транспорту;
• відвідування закладів освіти;
• діяльність ТРЦ, кафе та ресторанів.

Як розподіляють регіони

Регіоном із значним поширенням COVID-19 вважається регіон, в якому наявна одна з таких ознак:

1. Завантаженість ліжок у закладах охорони здоров'я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50%;
2. Середня кількість тестувань методом ПЛР та ІФА становить менше ніж 24 на 100 тисяч населення протягом останніх семи днів;
3. Коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11%;
4. Показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 становить більш як 10%.
5. Показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 застосовується у разі реєстрації більше за 8 випадків на 100 тисяч населення сумарно за останні сім днів.

Карантин в Україні продовжили: що передбачають 4 зони / Інфографіка МОЗ

До слова, станом на 31 липня в Україні зафіксували 69 884 випадки коронавірусу, за останню добу – 1 090 нових. Від недуги померли 1 693 хворих, одужали – 38  752.

Справа затриманих у Мінську вагнерівців

Україна отримала список затриманих вагнерівців

МЗС Білорусі звернулося до своїх колег з України з проханням перевірити список людей щодо скоєння ними злочинів або їхньої участі у військових діях на території України.

Як мінімум семеро з них воювали в Сирії, троє брали участь у війні на Донбасі.

Список затриманих бойовиків

• Найвідоміший з них – 42-річний Андрій Бакунович.
• Також у Сирії воював 31-річний Сергій Маслов родом з-під Калуги.
• 45-річний Рустем Зайдуллін під позивним "Салім" родом з Башкирії.
• 35-річний Ринат Карімов під позивним "Аватар".
• Також відомо про затримання Олександра Алтухова, Андрія Кожевникова, Рафіка Танова.

Та проситиме Білорусь видати 28 вагнерівців

В Україні найманців "Вагнера" планують притягнути до відповідальності за участь у військових діях на Донбасі на стороні бойовиків, повідомляє Офіс прокурора.

28 особам, з яких 9 громадян України, оголошено про підозру за фактом участі у терористичній організації,
– мовиться у повідомленні.

Наразі для оформлення запиту готують необхідні документи. Рішення про екстрадицію, наголошують в Офісі генпрокурора, ухвалюватимуть компетентні органи Республіки Білорусь.

Затримані вагнерівці в Білорусі: головне

• 29 липня в Білорусі затримали понад три десятки іноземців. Згодом з’ясувалося, що вони – бойовики ПВК "Вагнера".
• Прибули найманці з Росії й жили в санаторії "Белорусочка" під Мінськом.
• У Білорусі вважають, що метою російських бойовиків була дестабілізація ситуації під час виборчої кампанії президента. Зокрема, їх підозрюють у підготовці теракту. Також російських найманців пов’язують з опонентами Лукашенка Тихановським і Сташевським.
• Імена багатьох із затриманих вагнерівців є в українській базі "Миротворець". Тобто вони є учасниками війни на Донбасі з боку проросійських сил.
• У Росії, коментуючи справу, висувають версію про "російських громадян, що спізнилися на літак", тому змушені були зупинитися у Мінську.
• Згодом у МВС заявили, що Україна передасть Білорусі інформацію про злочини вагнерівців.

Затримання бойовиків "Вагнера" у Білорусі: дивіться відео

 

У Криму розбився автобус з росіянами

Мікроавтобус з росіянами у ніч на 31 липня потрапив у ДТП в тимчасово окупованому Криму.

За попередньою версією, водій заснув за кермом і врізався у причіп вантажівки, яка стояла на узбіччі, пише російський Интерфакс.

Аварія трапилася приблизно о 5 ранку 31 липня. Відомо, що мікроавтобус їхав з російського Краснодара й пересувався автодорогою "Таврида", яку будують окупанти, у сторону Сімферополя. ДТП трапилася біля села Русаківка. 

Що відомо про жертв

Спершу російські ЗМІ повідомляли, що на на місці аварії одразу ж загинули 7 людей, ще 5 постраждали. Коли їх госпіталізовували, один з постраждалих помер по дорозі в лікарню. Також відомо, що серед постраждалих є 18-річна вагітна дівчина.

Згодом ЗМІ з посиланням на окупаційне "МОЗ Криму" уточнили, що загинуло вже 9 людей. Крім того, ще 9 пасажирів отримали травми різного ступеня важкості, серед них – 2 перебувають у важкому стані, 1 – у стані середнього ступеня тяжкості.

ДТП з 9 загиблими в Криму: фото

Приблизне місце аварії в Криму: карта

Активісти вимагають чесного розслідування справи Гандзюк

Активісти 31 липня влаштували акцію під будівлею МВС. Вони вимагали справедливого та чесного розслідування і покарання винних у вбивстві Катерини Гандзюк.

На протест зібралась понад сотня активістів. Правоохоронців було небагато – приблизно 20. Акція протривала недовго і відбулася мирно. Вони запалили фаєри та розмалювали асфальт перекресленими іменами чиновників МВС.

Дивіться відео з акції "2 роки без Гандзюк": 

Акція під МВС / Фото Андрія Костюка та Тетяни Крохмаль для 24 каналу

Що відомо про розслідування вбивства Катерини Гандзюк

• З моменту нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк минуло два роки. Активістку облили сірчаною кислотою, а через три місяці лікування з хімічними опіками, вона померла в лікарні. 
• Справу досі розслідують, виконавці – за ґратами, але поки відповідальність не понесли замовники нападу. Причиною трагедії називають діяльність активістки, зокрема боротьбу з корупцією серед чиновників Херсонщини. 

Слідство висунуло підозри 5 виконавцям:

1. організатору Сергію Торбіну,
2. співучаснику Микиті Грабчуку,
3. Володимиру Васяновичу,
4. В'ячеславу Вишневському,
5. Віктору Горбунову.

• Їх засудили від 3 до 6 років ув'язнення. Замовником слідство вважає голову Херсонської облради Владислава Мангера. Посередник – Олексій Левін.
• У березні 2020 року його екстрадували з Болгарії. Обидва зараз перебувають під арештом. У квітні цього року слідство передало справу до суду. Однак друзі та родина Гандзюк переконують, що справу злили.
• Під тиском громадськості справу знову повернули слідчим. А Мангера, який раніше вийшов під заставу, через погрози родині Катерини та тиск на свідків – таки відправили під варту. І вже цього тижня обвинувальні акти проти Мангера та Левіна знову передали до суду.

Справа Катерини Гандзюк: основне

• Слідство вважає, що влітку 2018 року Олексій Левін отримав замовлення від голови Херсонської облради Владислава Мангера на організацію нападу на радницю міського голови Херсона Катерину Гандзюк.
• Гандзюк начебто заважала Мангеру втілювати схеми незаконної вирубки лісу та підривала його авторитет в області.
• Згодом Левін залучив до злочину Сергія Торбіна, а той вже знайшов виконавців.
• Домовленість про напад оформили в офісі Ігоря Павловського, який, мовляв, знав про підготовку злочину.
• Гандзюк облили кислотою 31 липня 2018 року. 4 листопада активістка померла в лікарні. Вирок у справі вже отримали 5 людей, які зізналися та пішли на угоду зі слідством.

Під будівлею МВС зібралась понад сотня активістів, а також чимало журналістів