«Це дурний піар». Богдан не радив Зеленському їхати на пресконференцію у справі Шеремета

Президент України Володимир Зеленський своєю присутністю на брифінгу, присвяченому затриманню фігурантів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, опосередковано підтримав сторону обвинувачення.

Про це заявив в інтерв'ю засновнику інтернет-видання «Гордон» Дмитрові Гордону ексглава Офісу президента Андрій Богдан.

Відповідаючи на запитання журналіста, чи дійсно Володимиру Зеленському не варто було їхати на цю пресконференцію, колишній глава ОП сказав, що не варто.

«Я казав: не треба було.

Це дурний піар, ні до чого доброго не приведе в будь-якому випадку.

Навіть якщо їх засудять, навіть якщо суд визнає вироком, що вони винуваті, – вони однаково зможуть звертатися до Європейського суду із прав людини у зв'язку з тим, що присутність президента заздалегідь визначила вирок.

І це аксіома в політиці.

Але недосвідченість, помножена на це дурне бажання постійного піару, дає помилки.

Помилок стає дедалі більше, більше, більше.

І вони, найімовірніше, призведуть до якоїсь трагедії», – додав Богдан.

Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов.

Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала.

Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.

Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам кримінального провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь.

Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні.

Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

2 липня поліція повідомила, що кримінальне провадження готове до передачі до суду.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження.

Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

16 липня 2020 року директор Департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко сказав, що на мотив вбивства журналіста Павла Шеремета міг вплинути його контакт в Росії.

11 серпня Київській апеляційний суд відпустив під цілодобовий домашній арешт Юлію Кузьменко, підозрювану в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

12 серпня Андрія Антоненка залишили під вартою.

25 серпня суд залишив Антоненка під вартою до 23 жовтня.

До того ж дня залишили під слідством Дугар і продовжили цілодобовий домашній арешт Кузьменко.

27 серпня з Юлії Кузьменко зняли електронний браслет.

Крім того, Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення, що розгляд справи по суті відбудеться 4 вересня.

Її розглядатиме суд присяжних.

4 вересня на засіданні Шевченківського районного суду Києва відібрали п'ятьох присяжних для розгляду справи про вбивство журналіста.

9 вересня, за допомогою авторозподілу, визначили трьох основних і двох запасних присяжних для розгляду провадження.