У Міністерстві охорони здоров'я заявили, що за найближчі два роки Україна здобуде трансплантаційну незалежність. Сьогодні ж ми все ще пасемо задніх у цьому напрямку і тисячі українців можуть розраховувати на рятівні операції виключно за кордоном. Які кроки уже робить влада, щоб змінити ситуацію?
Трансплантація в Україні: яка ситуація сьогодні
Як розповіли сайту 24 каналу у Міністерстві охорони здоров'я, цього року в Україні, станом на 4 серпня, виконали 53 трансплантації органів. На лікування за кордон за цей період було направлено 193 українці. Однак і тут карантин вніс свої корективи – наразі єдиною країною, яка приймає наших пацієнтів, є Білорусь.
Тоді як щороку трансплантації органів потребує близько 5 тисяч українців, в середньому 9 із них щодня помирає, не дочекавшись життєво необхідних операцій. Зокрема, через обмежені можливості виконувати такі втручання в українських медзакладах.
При МОЗ уже створили орган, який займається питанням розвитку трансплантації, та розробили план з трансплантацій на 2 роки – до 2023-го.
У липні 2020 року питання трансплантації знову обговорювали на засіданні уряду: вартість більшості послуг не змінилася, але їх перелік розширився.
Вартість трансплантації / Олексій Гончаренко, Тelegram
Наразі в Україні трансплантацію проводять 24 медичних заклади. При цьому у МОЗ зазначили, що пересадка органів українцям закладами-учасниками пілотного проєкту здійснюється безоплатно.
І за останній рік у цьому напрямку було багато "вперше". Скажімо, 4 липня у міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги Львова провели трансплантацію серця. Така операція в Україні виконується втретє за останні 15 років, у Львові – перший раз.
Донором став 58-річний чоловік, який отримав несумісні з життям травми після падіння з висоти. Його мама й сестра дали згоду на забір органів. Так нове серце отримав 57-річний житель Коростеня, якого п'ять років тому вразив інфаркт й іншого виходу, крім пересадки, він не мав.
Соціальна реклама, яка заохочує погоджуватися на донорство органів
У листопаді 2019-го першу трансплантацію нирки провели у районній лікарні – у місті Ковель Волинської області. Тут чоловік пожертвував нирку для порятунку дружини. Підготовка до операції тривала пів року.
1 квітня в Україні вперше пересадили кістковий мозок від неродинного донора однорічному хлопчику. Донором став громадянин Німеччини, якого знайшли через Український реєстр донорів кісткового мозку.
6 серпня – провели першу трансплантацію підшлункової залози. Проте пацієнт згодом помер – така пересадка є однією з найскладніших. Як показує світова статистика, кожен третій після операції не виживає.
Соціальна реклама про донорство органів
На цей момент в Україні не зробили жодної трансплантації легень. В цілому за кількістю операцій ми значно програємо іншим державам. Наприклад, у 2019 році в Україні зробили 128 трансплантацій нирок, тоді як в Іспанії – 4423.
Амбітні плани МОЗ
Якщо раніше українці могли зробити операції з пересадки органів у низці інших країн, то карантин суттєво обмежив цю опцію. Тому у МОЗ оголосили про старт змін у цьому напрямку, деякі з яких уже втілюють.
Так, на початку серпня в Україні врегулювали порядок перевезення органів для трансплантації. Це дозволить, зокрема, швидше і в рази дешевше лікувати українців у місцевих медзакладах. Зараз же такі пацієнти можуть отримати допомогу лише за кордоном.
Ми прагнемо за 2-2,5 роки здобути трансплантаційну незалежність. Щоб не відправляти наших громадян за кордон, а всю допомогу з пересадки органів чи трансплантації кісткового мозку робити в Україні. Однією з важливих складових цього процесу є перевезення анатомічного матеріалу та порядок перетину кордону,
– пояснив очільник МОЗ Максим Степанов.
Уже до кінця 2020 року в Україні, у рамках пілотного проєкту з трансплантації, планують провести 88 пересадок кісткового мозку, 21 – нирок та 5 – серця. МОЗ уже уклав договори з новими учасниками пілота, які передбачають розподіл фінансування на суму 101,8 млн грн. Як зазначив заступник міністра охорони здоров'я України Ігор Іващенко, сім медзакладів уже отримали передоплату – 81,6 млн грн.
Також відомо, що у 2021 році планують закласти у цей напрямок 585 млн гривень (у 2020 виділено 112 млн).
Як стати донором після смерті?
Загалом трансплантацію органів в Україні дозволили з січня 2019 року. Тобто будь-яка повнолітня особа може за життя погодитися на посмертне донорство. Поки що українців, готових оформити таку згоду, небагато. Хоча це не потребує багато часу й зусиль.
Згода на донорство – це три сторінки, які можна роздрукувати з офіційного сайту Верховної Ради і заповнити, зокрема, вказавши органи, які бажаєте віддати після смерті:
Можна також заповнити електронну форму заяви на офіційному сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, з проставленням електронного або цифрового підпису. Або ж подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
Нотаріально завіряти документ не потрібно, лише передати фахівцям: сімейному лікареві, лікареві того закладу, де буде проводитися трансплантація, або ж трансплант-координатору.
Однак існує серйозне обмеження: в Україні досі діє презумпція незгоди, тому дозвіл на забір органів все одно будуть запитувати у найближчих родичів загиблого донора – у другого з подружжя, дітей, батьків, рідних братів чи сестер. Якщо рідних немає – у того, хто зобов'язався поховати людину. Це їхнє рішення – винятково добровільне.
Соціальна реклама про посмертне донорство органів зі слоганом "живи двічі"
Від наданої раніше згоди можна відмовитися та відкликати її, заповнивши відповідну форму.
Заяви на добровільне донорство мали б вносити до єдиної державної інформаційної системи трансплантації, яка об'єднує два реєстри: потенційних донорів та тих, кому потрібні органи. Наразі це не працює належним чином, але очільник МОЗ запевняв: усе буде запущено в експлуатацію з січня 2021 року.
До цього часу все залишається без змін: у кожному закладі окремо є листи очікування, тому потенційного донора можна швидко знайти лише завдяки ініціативі лікарів.
Після смерті і за життя людина може пожертвувати:
- обидві нирки (живий донор – одну);
- печінку (живий донор може пожертвувати частину органу, яка з часом майже повністю відновиться);
- серце (поза організмом "живе" 4-6 годин, за життя пожертвувати неможливо);
- підшлункову залозу (живий донор – частину);
- легені (живий донор – частину, але вона не відновиться);
- кишечник (живий донор рідко може пожертвувати частину органа);
- тканини (шкіра, кістки, рогівка ока тощо).