Зозулі Медведчука. Новий сезон на «Україна 24»
Зозулі Медведчука. Новий сезон на «Україна 24»

Зозулі Медведчука. Новий сезон на «Україна 24»

Зозулі Медведчука. Новий сезон на «Україна 24» - Фото 1

Зозулі Медведчука. Новий сезон на «Україна 24» - Фото 2

Добігає кінця перший рік мовлення «України 24», а Рінат Ахметов усе продовжує свою патріотичну місію зі знешкодження російської загрози в Україні.

Олігарх збирає лідерів проросійських інформаційних каналів (керівника каналу «Наш» Тиграна Мартиросяна, генпродюсера News.

One Василя Голованова, генпродюсерку ZIK Наталю Влащенко) та переселяє в ефір свого нового медіа.

Де в їхню зону ураження потрапляють хіба що родичі знімальної групи.

Проте це не заважає пропагандистам старатися.

Адже, як ми вже писали раніше, ведучі Медведчука чомусь переїжджають на канал Ахметова виключно разом зі своїми улюбленими гостями, форматами та запитаннями.

Останніми доказами цієї тенденції стали прем’єри осіннього сезону: «Hard із Влащенко», «Народ проти» та «Токшоу №1».

Програми, з яких нарешті можна дізнатися, хто організував «державний переворот» та «здав» Крим.

Ахметов не проти?.

Наталія Влащенко, нова креативна продюсерка «України 24», після переїзду проявила креатив лише раз: додала своє ім’я до назв програм, імовірно, щоб обійти авторське право, що лишилося в каналу ZIK.

Більше нічого «журналістка» не змінювала.

Хоча, бачать журналістські стандарти, деякі речі змінити було необхідно.

Наприклад, у токшоу «Народ проти з Наташею Влащенко» беруть участь двоє тих самих «резонерів»: екснардеп від «Свободи» Юрій Михальчишин та Максим Бужанський, нині народний депутат від «Слуги народу».

Ех, а якби він переїхав на канал Ахметова одночасно із призначенням Дениса Шмигаля… У цієї ситуації є одразу три рівні проблем.

По-перше, резонери, які, не маючи профільної компетентності, підсумовують будь-які теми, — це доволі сумнівна ідея для токшоу.

По-друге, постійна привілейована участь у програмі нардепа від монобільшості — це жахливе порушення балансу.

По-третє, серйозно, Бужанський? Наразі на «Україні 24» вийшло лише два випуски «Народу проти», але фанат СРСР уже встиг розповісти, що «Голос» хоче втопити Донбас у крові, а українців цікавлять, мовляв, не «вагнерівці», а, зокрема, те, чому Турчинов не сидить за здачу Криму.

За Бужанського уже вибачалися рідна партія та канал ZIK.

Тепер голова болітиме в Ахметова.

Переїхали на «Україну 24» й інші завсідники «Народу проти».

Шоумен Юрій Молчанов із розмовами про буцімто запланований Порошенком державний переворот.

Журналіст із серіалу «Слуга народу» Макс Назаров, що цікавився у прокурорів розслідуваннями Революції гідності з боку Лукаш, Шарія та Портнова.

Нардеп «ОПЗЖ» Олег Волошин, який ставив знак рівності між підтримкою України з боку МВФ та спонсоруванням терористів із боку Росії.

Ексрегіонал Михайло Добкін, що захищав правоохоронців часів Майдану.

Раніше ми вважали, що всі ці люди потрапляли на «Народ проти» через Медведчука, але от, власність змінилася, а склад гостей — ні.

Причому справа не лише у кричуще проросійській риториці.

Людей на кшталт «журналіста» Ігоря Лєсєва, який ледь може сформулювати запитання, Наталя Влащенко теж не позбулася.

Крім цього, з попередньої реінкарнації у проєкті збереглися запитання.

За два ефіри «Народ проти» устиг підняти шість тем, серед яких виявилися: справи Майдану, шлях до миру, закордонний вплив на українську правоохоронну систему.

Зокрема, Наталія Влащенко запитувала в гостей, чому Турчинов та Луценко не хочуть розслідувати і створювати парламентські слідчі комісії про Іловайськ, Дебальцеве, Майдан та здачу Криму.

Про Майдан була ТСК, а розслідування ви можете побачити, зокрема, тут.

За результатами розслідуваннями ДБР, в анексії Криму винен Янукович.

І, взагалі, «здача Криму» — це наратив, який намагається перевести стрілки з визнаної ООН російської окупації півострова.

В інший час ведуча цікавилася в Сергія Рахманіна, чому жодна парламентська фракція не запропонувала свій план досягнення миру.

Хоча «Голос» провів публічну презентацію пів року тому.

Не розуміла, як це, на думку ДБР, Янукович міг бути винним у «здачі Криму», якщо вже не був при владі.

У повідомленні Бюро пояснення буквально виділені жирним.

Обурювалася існуванню «комісій доброчесності»: «Хто ці всі люди? Уже закінчилися вся ця історія з вулицею [...] Можливо, пора їх розпустити, хай ідуть працювати кудись?».

На сайті Громадської ради доброчесності вказано склад: юристи, колишні судді, журналісти-розслідувачі.

І всі ці люди вже «десь працюють» — діяльність самої ГРД відбувається на волонтерських засадах.

Коротше кажучи, Влащенко не лише просуває на «Україні 24» реваншистські та часом відверто проросійські посили.

Вона ще й робить це до смішного непрофесійно.

Ведучій знадобилося три секунди, аби зробити першу помилку у прем’єрному ефірі.

А за перші десять секунд вона двічі подивилися в папірець.

Зозулі Медведчука. Новий сезон на «Україна 24» - Фото 3

Неймовірно чесна реклама «Народу проти».

Крім токшоу, Влащенко захопила на «Україну 24» програму інтерв’ю, яка тепер називається «Hard з Влащенко».

Станом на 18 вересня її встигли відвідати шість гостей (у порядку появи): Антон Геращенко, Олена Лукаш, Олексій Данілов, Олексій Гончаренко, Денис Малюська, Давид Арахамія.

Загалом адекватна компанія, в яку входять заступник міністра МЗС, секретар РНБО, міністр юстиції, лідер монобільшості.

Виникає тільки одне запитання: що серед них робить поплічниця Януковича? І що ці люди, окрім Лукаш, роблять у програмі Влащенко?.

Окремі випуски «Hard» доводять, що Наталія Влащенко вміє перебивати гостей (дивимося інтерв’ю з Гончаренком), ставити вузькопрофільні запитання (дивимося інтерв’ю з Малюською), говорити на неприємні спікерам теми (дивимося інтерв’ю з Арахамією) та добиватися відповідей (дивимося інтерв’ю з Геращенком).

А от розмова з Оленою Лукаш на їхньому фоні нагадує якісь посиденьки подружок-колабораціоністок.

Для початку в біографічній довідці глядачам називають лише посади Лукаш: «міністерка юстиції», «народна депутатка».

Але не уточнюють, що депутаткою вона була від Партії регіонів, а міністеркою юстиції — за Януковича в часи Революції гідності.

Також ніхто не згадує, що звання «заслуженої юристки» Лукаш дав Янукович, інтереси якого вона представляла під час Помаранчевої революції.

Із приводу характеристики «вміє бути спокійною та дотепною у найважчі години свого життя» виникає тільки одне питання: чому вона ніколи не буває такою в нормальний час?.

Яку першу тему можна порушити з людиною з таким бекґраундом? Чому немає миру, звісно ж.

І Лукаш розповість: бо, мовляв, нашій владі Донбас не потрібен, а жителі окупованих територій буцімто повертатися не хочуть.

До речі, в поплічниці Януковича є своя назва для окупації: «та часть Донбасса, которая осталась непокоренной».

Це якась постіронія про контроль із боку Росії? Чи Лукаш серйозно розносить пропаганду бойовиків? Хай там як, а Наталія Влащенко ніяк не відреагувала на цю та багато інших подібних заяв.

Зате заперечила, що в Майдані брали участь лише проплачені мітингувальники.

При цьому ведуча також нагадала, що власну участь у революції вважає помилкою.

В інший час глядачі слухали про вашингтонський обком, прекрасну білоруську медицину та МВФ, який, мовляв, забирає в України все.

Навіщо кликати Олену Лукаш на «Hard», залишилося загадкою.

Усю цю саму пропаганду вона й так кожного дня поширює на каналах Медведчука.

З іншого боку, можливо, подібний другий ефір програми на «Україні 24» — це якийсь натяк? Мовляв, власників змінюємо, а Родину — ні? Тим паче, що окремі запитання Влащенко в інших інтерв’ю теж віддавали «русским духом».

У розмові з Олександром Даніловим, наприклад, ведучу цікавили іноземці в наглядових радах та здача Криму.

У розмові з Олексієм Гончаренком вона ототожнювала вплив на Україну з боку Росії та Заходу; роздмухувала незрозумілу зраду навколо томосу; критикувала увагу України до подій у Білорусі; стверджувала, що це Порошенко «здав» Крим та випустив Гіркіна зі Слов’янська.

І підмітимо, що «здача» півострова — це лейтмотив творчості Влащенко.

Вона постійно вживає саме це слово й чомусь не включає в контекст Росію.

Зозулі Медведчука. Новий сезон на «Україна 24» - Фото 4

Усі ці ефіри відбулися в межах одного року.

У результаті Наталя Влащенко на «Україні 24» нічим не відрізняється від Наталі Влащенко на ZIK.

Вона досі поширює проросійські наративи.

Її інтерв’ю досі нагадують пластиковий посуд у світі журналістики.

А «Народ проти» досі іронічно починається фразами на кшталт «найвпливовіше політичне токшоу».

Зате гостям дуже подобаються нові стільчики.

Спроба Голованова №2.

У квітні ведучий Василь Голованов обіцяв глядачам новий проєкт із величезним павільйоном.

До цього часу колишньому генпродюсеру News.

One доводилося тільки інтерв’ювати на «Україні 24» старих друзів.

Але 9 вересня в ефір все ж вийшла його нова програма — «Токшоу №1».

Здається, у співробітників Ахметова якісь комплекси з приводу популярності та впливовості їхніх шоу.

Скажемо одразу, що «Токшоу №1» нічим не відрізняється від будь-яких інших токшоу із будь-якими іншими порядковими номерами.

Сюди приходять ті ж самі спікери фракцій, тут обговорюють ті ж самі теми, структура та модерування дискусій нічим не відрізняється від «Українського формату», який раніше вів Голованов на News.

«Журналіст» навіть забрав із собою «червону кнопку», яка вимикає мікрофони всім, крім нього.

Власне, дивитися «Токшоу №1» не було б жодної причини, якби не цікава аномалія: через публічну віддаленість Ахметова від усіх парламентських фракцій, «Україна 24» — це один із небагатьох каналів, де вони можуть зустрітися.

«Слуги» рідко ходять на Прямий, «Голос» не відвідує каналів Медведчука, «1+1» підозріло рідко запрошує «Європейську солідарність», а от Ахметов традиційно об’єднує політиків.

Тож на другому ефірі «Народу проти» також зібралася строката компанія.

І, на відміну від програми Влащенко, в ефірі токшоу Голованова наразі дещо жвавіше проходять дискусії.

Звісно, вони майже не стосуються стратегії чи якогось конструктиву, зате за ними весело спостерігати.

Наприклад, на прем’єрний випуск «Токшоу №1» у студію з живими, а не віртуальними опонентами чи не вперше завітав Дмитро Співак.

Якщо вам завжди було цікаво, чому він цього зазвичай не робить на каналах Медведчука, подивіться ось цей фрагмент програми.

Тут критику влади нагадують, що його вигнали зі списків «Слуги народу».

Інший цікавий момент стався за участі, як висловився нардеп Євген Шевченко, «одних из самых прагматичных» членів монобільшості.

Ніхто з них не зміг згадати прізвище міністра оборони.

А пізніше «слуга» Шевченко пояснив це тим, що міністр не креативний та не харизматичний.

Ні, серйозно, це не анекдот.

Як і заява Шевченка про те, що кадрову біду України спричинив фонд «Відродження».

Чи його ж слова, що головні проблеми держави — це не стратегія, професіоналізм чи вміння, а кредити МВФ.

Чи твердження, що це постмайданна влада лишила державу без кількох відсотків території.

Шевченко міг би замінити Путіна як головного ворога Порошенка під час наступної кампанії «Європейської солідарності», якби не Олександр Качура.

Нардеп від «Слуги народу» заявив, що найбільша помилка влади — це те, що Порошенко досі не в тюрмі: «Это самая наша большая ошибка.

Потому что я согласен с Алексеем, то, что Порошенко должен находится в тюрьме.

Это самый, наверное, будет главный отчет партии власти, которая пришла и реализовала запрос на справедливость».

Лишимо оцінювати подібні головні досягнення вам.

При цьому не обійшлося в ефірі й без перевіреної російської пропаганди.

Під час першого випуску Михайло Добкін заперечував «повноцінність» україно-російської війни.

Під час другого — Юрій Бойко просував «компроміси».

Після двох ефірів складно спрогнозувати майбутнє «Токшоу №1», але вже зараз можна сказати, що в нього немає смаку.

Хто запрошує на обговорення «українського дива» Співака, Гордона та Добкіна? З такою гостьовою політикою «Україна 24» ризикує отримати чергове шоу головомовців ні про що.

Чому ведучий мовчить, коли виявляється, що міністра оборони не знають через нехаризматичність? Навала таких заяв може сформувати ставлення до «Токшоу №1» як до треш-програми.

З іншого боку, наразі новий проєкт Василя Голованова й не виглядає особливо амбітним.

Зозулі Медведчука. Новий сезон на «Україна 24» - Фото 5

Дизайн червоної кнопки чудово відображає загальну якість «Токшоу №1».

Корабель Медведчука.

Ймовірно, ви чули про парадокс Тесея: якщо ми поступово замінятимемо оригінальні частини корабля на нові, на якому етапі він перестане бути тим самим кораблем? Схоже питання вже не вперше виникає до «України 24».

Якщо ми поступово пересаджуватимемо медіа Ахметова елементи медіа Медведчука, на якому етапі «Україна 24» стане четвертим каналом Путіна в Україні?.

Тут ще лишається острівок журналістики Євгенія Кисельова.

Та улюблені Яценюки з Ляшками Ріната Ахметова.

Але за їхніми межами все сильніше розростається Медведчук як альтер его Путіна.

Ведучі News.

One та ZIK клонують звичні формати.

Переносять улюблені теми.

Кличуть тих самих гостей.

До Тиграна Мартиросяна нещодавно, наприклад, заходив Андрій Пальчевський, аби побідкатися на «проплачену журналістику» BBC.

Поки ведучий запитував у кандидата в мери, що поганого у возз’єднані народів.

Не знаємо, кого ще планує перекупити Ахметов, але хочеться нагадати, що успіх каналів Медведчука полягає зовсім не у ведучих.

ZIK, News.

One та «112» приваблюють електорат ідеологією, скандальністю та нахабністю проросійської пропаганди.

Справа не в тому, хто веде марафон про Сороса, річ у тім, що хтось на повному серйозі влаштував цілодобовий марафон «Тхне Соросом» (!).

Та й після історії з «Нада поговорить» запам’ятали не ведучого Голованова.

Якщо Ахметов рухатиметься до такого (а Влащенко досі діє в подібній парадигмі), то ми отримаємо ще один проросійський канал.

Або олігарх може схаменутися і спробувати створити якісне медіа, куди будуть запрошувати більше нинішніх міністрів і менше ексміністрів Януковича.

У будь-якому разі, ведучі Медведчука навряд чи допоможуть Ахметову та його «Опозиційному блоку» перетягнути електорат «ОПЗЖ».

ZIK, News.

One та «112» влаштовані так, що там «журналісти» навчені працювати лише у двох режимах: вони або мовчки слухають, або заробляють перевірки від Нацради.

До речі, Влащенко з Лукаш уже встигли обговорити «вбивство» Стерненком.

Тож вітаємо Ріната Леонідовича у клубі.

Думки, висловлені в рубриці Column, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа».

Тексти авторських колонок суб'єктивні та не претендують на всебічне висвітлення теми.

Теги по теме
Инфопространство
Источник материала
loader
loader