ВООЗ оголосила про закінчення спалаху Марбурзького вірусу в Екваторіальній Гвінеї

КИЇВ. 8 червня. УНН. Агентство охорони здоров'я ООН у четвер оголосило про закінчення майже чотиримісячної епідемії вірусу Марбург в Екваторіальній Гвінеї, заявивши, що хвороба, споріднена з гарячкою Ебола, призвела до 35 підтверджених смертельних випадків, інформує УНН.

Цитата

"Спалах хвороби, викликаної вірусом Марбург, в Екваторіальній Гвінеї завершився сьогодні, і за останні 42 дні після виписки з лікування останнього пацієнта не було зареєстровано жодного нового випадку", - йдеться в заяві Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Високовірулентний мікроб викликає сильну лихоманку, що часто супроводжується кровотечею та відмовою органів. Він є частиною так званого сімейства філовірусів, до якого входить геморагічна лихоманка Ебола, що викликала кілька смертельних епідемій у Західній та Центральній Африці.

Спалах, оголошений 13 лютого, був першим у своєму роді в Екваторіальній Гвінеї.

«Загалом було зареєстровано 17 лабораторно підтверджених випадків та 12 летальних наслідків. Усі 23 зареєстровані ймовірні випадки померли», — йдеться у повідомленні ВООЗ.

«Чотири пацієнти одужали від вірусу і були включені до програми тих, хто вижив для отримання психосоціальної та іншої підтримки після одужання», — додали у відомстві.

Спалах у Танзанії

Епідемія в Екваторіальній Гвінеї збіглася зі спалахом Марбург на іншому кінці континенту, в Танзанії. Шестеро людей загинули протягом двомісячного епізоду, який офіційно було оголошено завершеним 2 червня.

Перший спалах Марбурзької лихоманки в Африці був зареєстрований в ПАР в 1975 році. Спалахи чи спорадичні випадки також були зареєстровані в Кенії, Анголі, Гані, Гвінеї, Демократичній Республіці Конго та Уганді, а також в Екваторіальній Гвінеї та Танзанії цього року.

Передбачається, що природним джерелом вірусу є африканський кажан, який є переносником збудника, але не хворіє від нього.

За даними ВООЗ, показники смертності у підтверджених випадках варіювалися від 24 до 88 відсотків за попередніх спалахів, залежно від штаму вірусу та ведення випадків.

Нині немає вакцин або противірусних препаратів, але потенційні методи лікування, включаючи продукти крові, імунну та лікарську терапію, а також ранні вакцини-кандидати оцінюються.

Вірус отримав свою назву від німецького міста Марбург, де він був уперше виявлений у 1967 році в лабораторії, де робітники контактували з інфікованими зеленими мавпами, завезеними з Уганди.