Ми будемо жити 200 років. Нова історія LIGA.net про ДНК, генетиків та CRISPR

10 мільйонів смертей на рік. Саме стільки життів щорічно забирає рак. Це кожна шоста смерть на Землі. Корінь хвороби – гени.

Цьогоріч шведський генетик Сванте Паабо отримав Нобелівську премію за дослідження геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини.

У 2020 році Нобель дістався двом дослідницям: Еммануель Шарпентьє та Дженніфер Дудні за те, що вони розробляли метод редагування геному CRISPR-Cas9.

Ці технології направлені на подолання хвороби на генетичному рівні, продовжити людське життя, і, зрештою, зупинити процес старіння.

Геронтолог, доктор Обрі ді Грей пояснює LIGA.net, що біомедичні технології багато експериментують із цим і в дуже недалекій перспективі зможуть суттєво подовжувати життя людей: "Багато з біомедичних технологій роблять це на лабораторних мишах і мають хороші шанси незабаром зробити це на людях. Приклади: надекспресія теломерази, транспорт стовбурових клітин крові, сенолітики".

Промовисто про поступ у цій сфері говорить ринок. У 2023 році світовий ринок геноміки оцінювався в $46 млрд, а до 2028 року, за прогнозами, досягне $83 млрд.

Задача мінімум – збільшити середню тривалість життя до 100 років. Але вчені кажуть: людина може прожити 200 років, якщо ми здолаємо генетичні проблеми.

Нова історія LIGA.net, написана разом з провідними генетиками, науковцями, геронтологами із Масачусетського Інституту Технологій, інституту Гатерслебену, Південного-науково технологічного університету Китаю.