Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?
Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?

Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?

Соцмережі
Column
Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?
Column
Соцмережі

Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?

Користувачі соцмереж знову почали обговорювати фемінітиви. Здається, ця тема невичерпна.
Марина Крижня
24 Квіт 2024
0
97

Одразу хочу перепросити за фемінітиви, але пишу цей текст згідно з правилами української мови. Між іншим, фемінітиви — природне явище в нашій мові. Та й, зрештою, ми не кажемо, наприклад, «князь Ольга».

Парамедикиня з «Азовсталі», поетка й акторка Катерина Поліщук з позивним Пташка написала обурливий пост в інстаграмі: «Через сторіс прилетіло багато повідомлень про те, що я не права, і по відношенню до мене повинні вживатись фемінітиви, бо це про захист прав жінок. Не буду багатослівною — від мене не потрібно захищати мене. Фемінізм, сучасність та толерантність — це про право самому обирати, як тебе повинні називати. Прошу поважати мій вибір журналістів та людей, що публікують щось про мене.

Чому я можу сказати, що я маю право на те, щоб називатись людиною з будь-яким гендером, але не можу сказати що я не “членкиня”, “медикиня”, “воїнка”, “адміністраторка” чи щось подібне? Чому постійно зневажають мою думку та право на вибір, але волають про захист моїх прав? Себе називайте хоч бджолою з мотором в дупі. Мій гендер — воїн. Живіть тепер з цим».

До речі, це не вперше Пташка просить не використовувати фемінітиви щодо неї. У березні 2023 року вона вже у фейсбуці зверталася до ЗМІ: «Бойовий парамедик-доброволець (поважаю правила української мови та вибір кожного, разом з чим прошу не вживати фемінітиви до слів “медик”, “парамедик”, “воїн”, “боєць” до мене)».

На це відреагував журналіст і медіакритик Отар Довженко, який написав у своєму фейсбуці: «Бачу, обговорюється знову право жінки вимагати, щоби про неї говорили і писали в чоловічому роді (не з міркувань гендерної ідентичності, а з міркувань особливих уявлень про українську мову). Тут усе просто.

Я знав кількох жінок, які любили говорити про себе в чоловічому роді: “Я так і знав”, “як я добре виспався” і так далі. Ні, вони не були ЛГБТІК+, просто мали такий прикол. Ви теж із таким стикалися, я впевнений».

А далі він навів приклад, як би він писав про таких жінок у тексті. Каже, що якби передавав пряму мову цієї жінки — то без проблем (Наталя сказала: «Я добре виспався»). І додав: «У непрямій — сорі, не можу писати про жінку в чоловічому роді, бо в нашій мові на позначення жінок є жіночий рід. З фемінітивами абсолютно так само».

У коментарях, як завжди, думки розділилися. Одна користувачка написала, що розуміє Пташку і що є правила, «але ж вони недавні, може, непродумані?». Поспішаю розчарувати: фемінітиви в українській мові існують з найдавніших дописемних часів. А, наприклад, слова заступниця, ключниця, наложниця, начальниця можна зустріти в давньоукраїнських пам'ятках, як-от «Повість минулих літ». 

І безліч фемінітивів зафіксовано вже в першому церковнослов'янсько-українському друкованому словнику «Лексис» Лаврентія Зизанія (1596 р.) Саме про це та про історію виникнення і вживання фемінітивів цікаво розповідала в інтерв'ю виданню «Радіо Свобода» докторка філологічних наук Марія Брус. 

Письменниця та режисерка Ірина Цілик нагадала історію про «пані член»: «Психологиня, чий пост довго тягали фейсбуком, писала про те, що краще говорити "пані лікар", "пані адвокат" тощо. На членкині — спіткнулися».

Нагадаю вам цю історію. Ще в січні минулого року психологиня Катерина Зінасс опублікувала допис у фейсбуці, що їй заболіло й запекло через фемінітиви. Вона просила називати її психологом, а не психологинею і вважала «подібні закінчення — сексизмом» і що «сучасні мовні норми тільки сприяють дискримінації жінок». 

«Якщо ви бажаєте висловити повагу до особи як до жінки, вважаю, достатнім сказати "Пані психолог", "Пані лікар", "Пані директор" — і жінці приємно, і професію зберегли», — писала пані психолог. Бог його знає, до чого тут сексизм і дискримінація. Може, пані психолог у термінах не розібралась.

Ірина Цілик написала пост на своїй фейсбук-сторінці: «Принц Діана. Актор Ірма Вітовська. Письменник Оксана Забужко. Учень Катруся. Прибиральник Марія Іванівна. Співак Квітка Цісик. Тенісист Еліна Світоліна. В цю гру можна грати безкінечно, мої любі і послідовні бійці та бійчині фронту боротьби з фемінітивами».

Хочу додати про жінок, які просять не вживати фемінітиви щодо них. Зазвичай вони вважають, що професія нібито не має статі. Проте самі ж використовують слова журналіст, директор, психолог — а це чоловічий рід. Про це ж і писала колись чудову колонку головна редакторка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська. Там вона розвінчувала найпопулярніші міфи про фемінітиви.

Ну й наостанок моє улюблене. Погляньте самі, наскільки важливе вживання фемінітивів. Бо виходить, що Сергій Жадан має двох дітей від чоловіка, а дільничний офіцер поліції теж одружений з чоловіком. Ні, я не проти одностатевих шлюбів, але проблема в тому, що в обох текстах мова йшла про шлюб між чоловіком і жінкою.

«Антоніна»
Марина Крижня
Юрій Андрухович винайшов п'ять критеріїв «хороших росіян», з якими він погодиться на діалог
Теги
фемінітиви
Катерина Поліщук
Источник материала
Поделиться сюжетом