Рецензія на документальний фільм «Епізоди: Україна на Мундіалі» / Episodes: Ukraine at the World Cup
Рецензія на документальний фільм «Епізоди: Україна на Мундіалі» / Episodes: Ukraine at the World Cup

Рецензія на документальний фільм «Епізоди: Україна на Мундіалі» / Episodes: Ukraine at the World Cup

У п’ятницю, 14 червня, у Німеччині стартував 17-й чемпіонат Європи з футболу, а вже зовсім скоро свій перший поєдинок на турнірі проведе збірна України. На початку тижня Netflix презентував документальний фільм «Україна на Мундіалі», який у квітні прокатувався ексклюзивно в мережі кінотеатрів «Планета кіно» та є частиною документального циклу «Епізоди», а тепер доступний і на стримінгу. В огляді нижче розповідаємо, чому ця ностальгійна стрічка — чудовий подарунок для усіх українських вболівальників, особливо зі стажем.

Плюси:

захоплива ностальгійна подорож у минуле, коли збірна України досягла найвищого успіху за роки незалежності;

Мінуси:

незначні технічні шорсткості;

9/10
Оцінка ITC.ua

«Епізоди: Україна на Мундіалі» / Episodes: Ukraine at the World Cup

Жанр документальний спортивний фільм
Режисер Артем Григорян
У ролях Андрій Шевченко, Олександр Шовковський, Артем Мілевський, Руслан Ротань, Владислав Ващук, Сергій Федоров, Віктор Вацко, Ігор Циганик, Артем Франков, Семен Альтман, Святослав Вакарчук, Алла Бублій
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2024

Окрім «України на Мундіалі» в документальний серіал «Епізоди» також входить стрічка «Тінь Чорнобиля», присвячена історії створення культової гри S.T.A.L.K.E.R., та епізод «Не перемикайтесь!». Над створенням цього проєкту працювала студія KNIFE!Films, яка раніше випустила документальний серіал «Спалах», картину «Далі» і документальний же фільм «Історії українського IT».

«Україна на Мундіалі» — свого роду ностальгійна подорож у далеке минуле, коли наша збірна вперше за всю історію незалежності змогла подолати прокляття стикових матчів та пробитися у фінальну частину світової футбольної першості.

Автори фільму проводять короткий екскурс в історію національної команди та нагадують, що навіть за часів легендарного Валерія Лобановського колективу не вдалося подолати бар’єр відбіркового етапу. Досвідчені вболівальники напевно пам’ятають, як гасло «Наша мета — 2002» було у підсумку перероблено, так і залишившись нездійсненною мрією.

У вересні 2003 року команду очолив Олег Блохін та одразу здивував усіх гучною заявою про те, що планує вивести збірну на чемпіонат світу напряму з першого місця у групі. А там, якщо згадати, суперники підібралися серйозні — міцна Данія, Туреччина, з її божевільною підтримкою на трибунах, та чинний чемпіон Європи Греція. Пізніше Блохін зізнався Віктору Вацко, що дарма він озвучив таку амбітну тезу. Та хто ж на той час міг уявити, що ця обіцянка буде виконана.

Розповідь про збірну та її найважливіші ігрові етапи підкріплюється коментарями безпосередніх учасників тих подій — Олександра Шовковського, Андрія Шевченка, Руслана Ротаня, тренера Семена Альтмана тощо; а також відомих футбольних фахівців та експертів — коментаторів Віктора Вацка та Ігоря Циганика і нині вже покійного головного редактора журналу «Футбол» Артема Франкова.

Як відзначив Вацко, вихід України на ЧС-2006 спричинив справжню ейфорію серед українських вболівальників. Підхопили цю хвилю загальної радості та передчуття футбольного свята і наші виконавці, від Юркеша до Сашка Положинського, повсюдно використовуючи нехитру риму «футбол-гол». Та найцікавішим, звісно, було послухати самих гравців.

Наприклад, свій тернистий шлях у складі збірної згадує Олександр Шовковський. Зокрема, як на нього вплинула жахлива помилка, якої він припустився у стикових матчах за вихід на Євро-2000 зі словенцями (як тут не згадати легендарне «Сашко, де ти гуляв»? від Олександра Журахівського). Але ж потім відбулася і тріумфальна реабілітація — у серії післяматчевих пенальті в ⅛ ЧС-2006 зі Швейцарією. Та й словенцям ми помстилися у стику до Євро-2016.


Розповів про свої враження та емоції від тієї серії пенальті й Андрій Шевченко: ми можемо дізнатися, що відчував наш зірковий форвард під час дуелі зі швейцарським голкіпером Цубербюлером. А ще існувала велика ймовірність, що Шевченко не зможе зіграти на турнірі через травму, яку він отримав в одному з матчів у чемпіонаті Італії.

Звісно, не обійшлося без згадки історичного протистояння на московських «Лужниках» у жовтні 99-го, коли на очах у переповненого стадіону та самого путіна Шева епічно поховав надії росіян на участь у чемпіонаті Європи. Фатальна помилка Філімонова і розгублена реакція коментатора Гусєва і досі гріє серця багатьох українських вболівальників.

Під час перегляду «України на Мундіалі» ви можете помітити, що у багатьох інтерв’ю камера воліє до трохи дивного, навмисно «неправильного» положення стосовно наратора. Особливо оператор чомусь експериментує у слоті з Віктором Вацком, коли той знаходиться або десь сильно в стороні кадру, або взагалі «обернений» профілем до глядача, та ще й знімання ведеться проти світла.


Подекуди людина віщає зовсім не у бік камери, а студійне переозвучення певних інтерв’ю надто сильно впадає в очі. Деінде у кадрі миготить асистент головного тренера пітерського «Зеніта» Толік Тимощук. Але загалом ці умовні шорсткості, вимушені чи навмисні, не заважають комфортному сприйняттю оповіді.

«Україна на Мундіалі» —  захоплива і концентрована ностальгійна подорож у минуле, яка стане чудовим подарунком для усіх вболівальників зі стажем. Тим, хто усі ці роки болісно сприймав прикрі поразки нашої збірної та щиро радів її вольовим перемогам. Хто ледь не втратив свідомість, коли на ЧС-2006 21-річний Мілевський виконував «Паненку», чи хто щиро тішився дублю Шеви у ворота Швеції на домашньому Євро.

Та нині на головну команду країни на чолі з зіркою тієї легендарної збірної Сергієм Ребровим очікують нові випробування вже на Євро-2024, котре, як і доленосний ЧС-2006, також проходить у Німеччині. У часи, коли кожна радісна миттєвість для усіх нас на вагу золота, хочеться побажати нашим хлопцям, щоб приводів для футбольного щастя цього літа в українців було якомога більше.

Усім вболівальникам збірної, окрім терапевтичного серіалу «Тед Лассо», також рекомендуємо наступні проєкти на YouTube:

  • Документальний фільм «Україна — росія: Матч життя» на каналі «Телебачення Торонто», якщо вам цікава не тільки спортивна, але й політична складова історичного матчу 1999 року;
  • Програма Олександра Денисова «Гра футболів» — випуск про ту саму гру України з росіянами, випуск про Мундіаль 2006, випуск про причини провалу збірної на Євро-2016.

Висновок:

«Україна на Мундіалі» становить своєрідний зліпок давно минулої епохи, яку так приємно згадувати кожному українському вболівальнику.

Теги по теме
футбол Кино
Источник материала
Поделиться сюжетом