Чому люди розмовляють з собою і коли це стає проблемою

Люди розмовляють самі з собою з багатьох причин: через самотність, стрес, тривогу або навіть травму. Однак найчастіше розмова із самим собою – це здоровий, нормальний і навіть корисний спосіб обробки думок та переживань.

Чому люди говорять самі з собою

У кожного з нас є внутрішній монолог: деякі говорять свої думки вголос, інші – подумки. Існує дві теорії:

• теорія соціальної ізоляції – якщо проводити багато часу на самоті, люди з більшою ймовірністю розмовлятимуть самі із собою;
• теорія когнітивних порушень – розмова із собою відбувається, коли людина стикається з чимось важким чи травмуючим, що впливає психологічне здоровʼя.

У деяких випадках така розмова може бути корисною. Наприклад, вона може допомогти не піддаватися імпульсам, дати рекомендації у складних ситуаціях та допомогти не збитися на шляху до своїх цілей. Спортсмени часто використовують внутрішній діалог, щоб зберігати мотивацію та досягати цілей.

Що робити, якщо вас дратує така звичка

Можна спробувати такі поради:

1. будьте спостережливими та помічайте, коли розмовляєте самі з собою, а ще звертайте увагу на те, чому ви це робите;
2. використовуйте альтернативну дію і щоразу замість розмови із собою займіться чимось іншим, наприклад, випишіть свої думки;
3. не будьте самотні та виберіть людей, до яких зможете звернутися, коли захочете поговорити із собою;
4. використовуйте інструменти для організації, якщо розмовляєте із собою, щоб залишатися організованим (можна писати списки справ, використовувати календар або встановлювати нагадування).

Дослідження підтверджують ідею про те, що деякі люди, які часто розмовляють самі з собою, роблять це через самотність або тому, що вони не мають здорових чи достатніх соціальних відносин. Варто поговорити з психіатром, якщо розмова з собою пов'язана з почуттям самотності або з симптомами тривоги або депресії.

Коли розмови з собою – проблема

Варто розуміти: деякі психічні захворювання пов'язані з високим рівнем когнітивних порушень, які можуть призвести до розмов з самим собою. Ось деякі з таких захворювань:

• обсесивно-компульсивний розлад;
• шизофренія;
• посттравматичний стресовий розлад;
• депресія.

Один зі способів відрізнити здоровий внутрішній діалог від потенційного психозу (втрати зв'язку з реальністю) – звернути увагу, як звучать голоси. Здорова внутрішня розмова із самим собою буде усвідомлена. Якщо ж ви реагуєте на голоси у своїй голові та не створили діалог свідомо, або якщо діалог веде більше одного голосу одночасно, або якщо голоси супроводжуються звуками, запахами чи яскравими образами, дуже важливо поговорити з психіатром.