Гора народила мишу: розчарування від переговорів, яких не було

На сьогоднішню зустріч високих представників України, США, Німеччини, Франції та Великої Британії у Лондоні, яка де-факто не відбулася, покладалося чимало надій. У першу чергу, через примарні сподівання на довготривале припинення вогню після «Великоднього перемир’я», під час якого хоча б на короткий період в Україні зменшилась кількість повітряних тривог. По-друге, після цих перемовин у Лондоні мали б стати зрозумілішими позиція та подальші дії Сполучених Штатів. Це питання особливо загострилося після нещодавніх погроз США вийти з посередництва між Росією та Україною щодо припинення війни, якщо американські пропозиції не влаштують сторони.

Напередодні у ЗМІ просочилися основні пункти мирного плану, які Вашингтон начебто пропонує погодити сторонам. За даними видання The Telegraph, яке посилається на обізнані джерела, цей план включає сім пунктів:

• Негайне припинення вогню між Україною та Росією.
• Початок прямих переговорів між Києвом і Москвою.
• Відмова України від вступу до НАТО зі збереженням можливості подальшої євроінтеграції.
• Визнання Криму частиною Росії.
• Підписання Україною угоди про корисні копалини.
• Скасування Штатами всіх санкцій проти РФ.
• Відновлення та розвиток енергетичного співробітництва між США та Росією.

Сьогодні у столиці Туманного Альбіону мали зібратися міністри закордонних справ України, Великої Британії, Франції та Німеччини, однак усе пішло не так, як планувалося. Спочатку стало відомо, що держсекретар США Марко Рубіо не візьме участь у переговорах про припинення вогню. Сталося це після того, як президент України Володимир Зеленський відмовився визнати російський контроль над Кримом як частину майбутньої угоди. «Україна не визнає окупацію Криму. Це наша територія, територія народу України, тут нема про що говорити», – сказав глава держави.

Одразу після рішення про неприбуття на перемовини Рубіо висловив занепокоєння тим, що Україна може повернутися до жорстких позицій на переговорах про мир.  Згодом стало відомо, що спецпосланця Трампа Стіва Віткоффа, який раніше вів кількагодинні розмови з Путіним у Москві, теж не буде. А виділяти місце для зустрічі щодо України у своїх щільних графіках заради самого тільки Кіта Келлога та дуже непевних перспектив перемовин топдипломати також не стали і скасували свою участь в них.

Коли стало відомо, що у Рубіо знайшлися важливіші справи, ніж летіти до Лондона, українська команда була вже у дорозі до Великої Британії. Після прибуття до Лондону голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що делегація, до якої увійшли міністри оборони Рустем Умеров і міністр закордонних справ Андрій Сибіга, готова продовжувати працювати заради миру «незважаючи ні на що». Тобто українська делегація продовжила консультації із переговорниками нижчих рангів.

 Дональд Трамп, який явно нервує напередодні першого важливого рубежу своєї нової каденції – 100 днів, уже висловився щодо зірваних перемовин. Він очікувано став тиснути на президента Володимира Зеленського через його заяву про те, що Україна ніколи не визнає Крим російським.

У соцмережі TruthSocial Трамп написав, що Зеленський нібито хвалиться на першій сторінці The Wall Street Journal, заявляючи, що «Україна ніколи не визнає окупацію Криму на законних підставах». «Ця заява дуже шкодить мирним переговорам з Росією, враховуючи, що Крим було втрачено ще роки тому за часів президента Барака Хусейна Обами, і він навіть не є предметом обговорення. Ніхто не вимагає від Зеленського визнати Крим російською територією, але якщо він так хоче повернути Крим, чому ж Україна не боролася за нього 11 років тому, коли його просто передали Росії без єдиного пострілу? До того ж, ще задовго до «передачі за Обами», там базувалися стратегічні російські підводні бази», – зауважив президент США.

Трамп знову повторив, що такі «провокаційні» заяви Зеленського лише буцімто ускладнюють можливість врегулювання війни. «Йому нема чим хвалитися! Ситуація для України критична – він може вибрати мир або продовжувати боротьбу ще три роки, перш ніж втратить всю країну. Я не маю жодного стосунку до Росії, але дуже хочу зупинити марну смерть в середньому п’яти тисяч російських та українських солдатів щотижня. Сьогоднішня заява Зеленського лише подовжить «криваве поле бою», а цього ніхто не хоче! Ми дуже близькі до угоди, але людині, «яка грає без козирів», вже давно пора зрозуміти це», – наголосив очільник США.

Наприкінці Трамп назвав російсько-українську війну «повним і тотальним безладом», і вже традиційно зауважив, що цього не почалося б, якби він був президентом, а не Джо Байден.

Рубіо ж був м’якшим у своїх коментарях. Він заявив, що у війни Росії проти України «немає військового рішення», тому США намагаються сприяти її дипломатичному вирішенню.

«Ми намагаємося зрозуміти, якою є позиція Росії – ми краще розуміємо це зараз, тому що ми нарешті поговорили з ними після трьох років мовчання, – якою є українська позиція, і з'ясувати: чи можуть ці сторони взагалі знайти точки дотику, адже говорять різними мовами», – описав держсекретар.

Чому так сталося

Офіційної інформації про фактичний зрив зустрічі не так багато – натомість є чимало витоків та оцінок інсайдерів.

Джерело, близьке до дискусій, повідомило Reuters, що зниження статусу поїздки відбулося після того, як Україна підготувала документ для європейців у вівторок. У ньому йшлося про те, що не буде обговорень територіальних питань до «повного та безумовного припинення вогню», – пише Reuters.

«Зрив стався на тлі гніву у Вашингтоні через небажання України прийняти суперечливі пропозиції поступитися територією Росії та наполягання Києва «спочатку обговорити повне припинення вогню, а все інше – потім», – поділився анонімний чиновник, якого цитує The Washington Post.

Однак існує і думка, що Трамп ображений не лише на Зеленського, а й на Путіна. «Білий дім дедалі більше розчаровується Москвою після того, як російські офіційні особи відмовилися підписати минулого місяця за посередництва США 30-денну угоду про повне припинення вогню, яку Україна вже підписала», – пише Newsweek.

За словами речника Кремля Дмитра Пєскова, зустріч було скасовано через те, що «сторонам не вдалося зблизити позиції з деяких питань». Втім, з яких саме, Пєсков не уточнив. За його словами, навколо переговорів щодо пошуку способу припинення війни РФ проти України є «багато нюансів, де треба зближувати позиції».

Перша віцепрем’єрка України Юлія Свириденко, що бере активну участь у підготовці угоди України та США про корисні копалини, так прокоментувала відкладені перемовини в Лондоні: «Ми підтверджуємо принципову позицію: Україна готова вести переговори, але не здаватися. Не буде жодної угоди, яка дасть Росії міцніші основи, необхідні для перегрупування та повернення з більшим насильством. Повне припинення вогню – на суші, у повітрі та на морі – є необхідним першим кроком». За її словами, якщо Росія піде на обмежену паузу, Україна «відповість тим же». «Наш народ не погодиться на заморожений конфлікт, замаскований під мир. Ми ніколи не визнаємо окупацію Криму. І якщо членство в НАТО не буде надано, Україна потребуватиме обов’язкових гарантій безпеки – достатньо сильних, щоб стримати майбутню агресію, і достатньо чітких, щоб забезпечити тривалий мир», – підсумувала Свириденко.

Чи слід чекати примирення з агресором?

«Зростаюча прірва (між сторонами) ставить під сумнів можливість ведення переговорів про припинення війни на тлі зростаючого тиску з усіх боків», – пише The Daily Guardian.

На думку дипломатів, які поспілкувалися з журналістами цього видання, американська пропозиція надмірно розраховувала на те, що Київ піде на такі компроміси як визнання анексії Криму Росією, послаблення санкцій проти Москви та відмова від вступу України до НАТО. Але всі ці забаганки Кремля були рішуче відкинуті Україною та європейськими країнами.

Аналітики ВВС констатують, що позиції сторін угоди залишаються дуже далекими одна від одної. У статті йдеться, що запропонована угода у вигляді, в якому вона просочилася в ЗМІ, лишає багато питань: «У ній немає жодної згадки про заборону західним країнам продовжувати переозброєння України – те, що в минулому було «червоною лінією» для Росії. Не згадується також про вимоги Росії щодо «демілітаризації» України, тобто значного скорочення її армії, що є ще однією давньою вимогою Москви. Згідно з угодою, Україні може бути заборонено вступати до НАТО, але вона може приєднатися до Європейського Союзу.

Немає жодних очевидних заперечень проти розгортання європейських «сил заспокоєння» на заході України після будь-якого припинення вогню для стримування майбутньої російської агресії. Але досі не зрозуміло, чи готові США надати «підтримку» цим силам. Існує також невизначеність щодо того, які економічні санкції проти Росії будуть зняті, коли і за яких обставин. Іншими словами, величезна кількість деталей залишається незрозумілою і все ще підлягає обговоренню».

Є чимала вірогідність, що Росія, яка нині займається затягуванням часу шляхом висування нереалістичних вимог, продовжить наполягати на них. Науковий співробітник Центру вивчення Східної Європи при Бременському університеті (Німеччина) Микола Мітрохін переконаний, що припинення вогню вздовж поточної лінії фронту – вельми прийнятний варіант для Путіна. «Росія не має ресурсів, щоб продовжувати війну, і, тим більше, досягати будь-яких масштабних завоювань», – сказав Мітрохін, якого цитує Al Jazeera. За його словами, західні санкції, гостра нестача кваліфікованої робочої сили та мілітаризація російської економіки спровокували різке падіння виробництва в багатьох галузях.

«Для Путіна визнання Вашингтоном Криму частиною Росії та відмова України приєднатися до НАТО є хорошим трофеєм, який буде виглядати переконливим для громадськості. Цей трофей буде підживлювати подальші надії, з втіленням яких Кремлю можна не поспішати, аби російські війська могли відпочити, перегрупуватися та діяти далі відповідно до ситуації», – вважає експерт.

Вільям Браудер, керівник Global Magnitsky Justice Campaign, який працював інвестиційним радником у Росії, а зараз є відомим критиком Кремля, у статті для TWPWorld зауважує, що нині, поки питання перемир’я залишається у підвішеному стані, а Сполучені Штати ще не пішли на різке зближення з Путіним (а така вірогідність є), існує певне вікно можливостей для Європи, щоб «придушити» РФ.

У матеріалі йдеться, що серед приблизно $300 млрд в російських валютних резервів, заморожених на Заході, понад дві третини залишаються замороженими під юрисдикцією ЄС. Найбільша частина – 183 млрд євро – зберігається як банківський депозит у Euroclear, бельгійському банку та депозитарії цінних паперів. Якщо санкції припиняться, Центробанк Росії може негайно відкликати свій депозит, змусивши європейські установи, включаючи Euroclear, вивільнити кошти, фактично зміцнюючи фінансову позицію Москви.

«Європа має показати, що агресія має наслідки — не просто заяви про осуд, а реальні, відчутні покарання. Це означає, що чекати і сподіватися на продовження санкцій більше не можна. ЄС повинен оперативно працювати над переведенням російських державних активів до компенсаційного фонду для України. Це єдиний надійний спосіб гарантувати, що кошти не повернуться в Росію. Якщо ці дії не будуть вжиті найближчим часом, ЄС зіткнеться як з фінансовою, так і з моральною катастрофою, створеною ним самим... Європа повинна вибрати: захистити свої цінності, свій авторитет і майбутнє України, або посилити владу того режиму, який їм усім загрожує», – зазначає Браудер.

Польське інформагентство Defence 24, у своїй аналітичній статті зауважує: «Росія, спостерігаючи тертя всередині західної коаліції, не демонструє ознак готовності до деескалації. Навпаки, сигнали з Москви свідчать про те, що Кремль не зацікавлений у швидкому припиненні конфлікту. Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко відкрито заявила, що Росія не братиме участі в переговорах, які стосуватимуться присутності європейських військ на території України. Для Кремля затяжний конфлікт є зручним інструментом – як для внутрішньої мобілізації, так і для підтримки наративу про «спеціальну військову операцію», що дозволяє пояснювати суспільству економічну кризу, міжнародну ізоляцію та обмеження громадянських свобод».

Defence 24 зазначає, що сама Україна опинилася у ще складнішій ситуації. Якщо Сполучені Штати дійсно вирішать обмежити свою участь у конфлікті, як політичну, так і військову, Київ буде змушений повністю покладатися на європейську допомогу. «Проблема полягає в тому, що потенціал європейської військової підтримки, хоча і зріс за останні місяці, залишається далеко недостатнім для задоволення потреб фронту. Виробництво боєприпасів і зброї в країнах Євросоюзу, від Німеччини до Чехії та Польщі, досі не встигає за темпами споживання. Робляться спроби збільшити виробничі потужності, але їхні результати будуть помітні лише через багато місяців, якщо не років. Тим часом Україна воює в режимі реального часу – і їй зараз потрібна підтримка», – йдеться у матеріалі.

Автор статті наголошує, що зрив мирних переговорів у Лондоні є не просто дипломатичним інцидентом, а «симптомом набагато глибшої стратегічної кризи». «Виникає питання – чи дійсно Захід має єдине бачення припинення цієї війни? А може, він втомився від тривалого конфлікту і готовий піти на рішення, які ще рік тому були немислимими? Для України така зміна може означати необхідність самостійної боротьби не лише за територію, але й збереження міжнародної підтримки, яка досі була її найбільшим активом», – робить він невтішний висновок як для України, так і для Заходу.

Наталія Сокирчук, «Главком»