Заграва чи зарево: що це за явище та як його назвати правильно

Що називають мелодійним словом "заграва" розповідає 24 Канал.

Що ж таке "заграва"

Слово "заграва" ви, ймовірно, чули, не так часто та швидше, як позначення народних музичних колективів чи гуртів, театрів, а також – у назвах продуктів чи крамниць.

Однак, цим давнім українським словом позначають атмосферне явище, яке можна спостерігати ледь не щодня.

Пригадайте, як під час заходу сонця кольори змінювалися з жовтуватого, до оранжевого, потім червоного і пурпурового.

А коли ще є хмари – це видовище може бути ще дивовижнішим.

У зворотному порядку кольори повторюються на світанку. І саме це явище описав Шевченко.

"...Світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає." (Тарас Шевченко)

Захід сонця у горах: дивіться відео

Це явище ще називають:

• зоря,
• зірниця,
• зоряниця,
• зорява,
• відблиск,
• жарево,
• проміття,
• полиск.

Можна почути і слово "зарево", однак це калька з російської, його в українській мові немає.

Ще цікавинкою цього слова є те, що воно має подвійний наголос: можна казати як "загрАва", так і "зАграва" – обидва варіанти правильні.

За кольорами заходу сонця здавна прогнозували погоду на завтра.

Якщо сонце сідає в спокійний рум'янець – назавтра слід чекати теплої невітряної погоди. А якщо сонце сідає в хмари і яскраво червоним палає пів неба, наступного дня ймовірні хмарність, прохолодна погода, опади і вітер.

Загравою можна назвати і відсвічування на небі вогнів міста, яскравого світла (наприклад, під час фестивалів) чи пожежі.

В літературі чимало творів, де можна зустріти слово заграва:

"Я пам'ятаю одну ніч.. Від заграви пожеж було світло, як удень" (Іван Кочерга)

"Підіймаються в небо заграви по ночах од електрики з міст."

"Тим часом сідає сонце, небо на заході спалахує вечірньою загравою" (Іван Рудченко).

Це дивовижне слово – заграва – вартує того, щоб його повернути у мовлення. А найближчий вечір проведіть за милуванням загравою.

Вивчайте українські слова, якими здавна позначали природні явища, наприклад – імла.