Цукрова пастка: як солодке викликає залежність, прискорює старіння та посилює втому

Лікарка та науковиця Наталія Бобок пояснила 24 Каналу, як цукор пришвидшує старіння, шкодить шкірі, призводить до хронічної втоми та створює залежність – навіть якщо ви впевнені, що його не вживаєте.

Чому цукор є скрізь і чи можна його уникнути?

Проблема почасти у тому, що ми звикли пов’язувати цукор лише з випічкою, тортами й газованими напоями. Але в реальності він є навіть там, де його не чекаєш: у знежирених йогуртах, "дієтичних" соусах, маринадах, кетчупах, хлібі, консервах, супах, гранолі. Навіть молоко містить природні цукри і у великій кількості вони також шкідливі.

Наталія Бобок

"ВООЗ радить обмежити вільний цукор до 25 грамів на добу, а це всього 5 чайних ложок. Але коли з продукту забирають жир, виробники часто компенсують це цукром, аби зберегти смак. У результаті людина, яка нібито не вживає солодкого, фактично перевищує денну норму цукру вдвічі чи навіть утричі".

Небезпека посилюється, якщо не розрізняти типи цукрів. Загалом весь цукор і солодощі – прості вуглеводи. Однак їх є кілька типів. Зокрема, моносахариди – це глюкоза, фруктоза і галактоза. Глюкоза слугує головним джерелом енергії для клітин, особливо мозку.

Фруктоза – той самий "фруктовий" цукор, який звучить здорово, але метаболізується виключно печінкою. Якщо її надто багато, вона швидко перетворюється у жир. А дисахариди – це сахароза (поєднання глюкози та фруктози) і лактоза (молочний цукор), що складається з глюкози та галактози.

Глюкозу можуть засвоювати всі клітини тіла – м’язи, мозок, серце. А от фруктоза – набагато вибагливіша. Вона метаболізується тільки печінкою. І якщо її понад 20 грамів на день, вона відкладається у вигляді жиру. Таку кількість фруктози можна отримати навіть із трьох бананів чи яблук, або двох ложок меду. І якщо замінити "шкідливий" цукор на "корисні" фрукти у надмірній кількості – можна завдати собі не меншої шкоди.

Чому варто уникати фруктових фрешів і молочки?

Ще одна поширена ілюзія – фреші. Склянка апельсинового соку на сніданок часто сприймається як порція вітамінів. Але насправді це рідкий цукор без клітковини. У такому обсязі – приблизно 35 грамів цукру, що дорівнює 9 чайним ложкам.

При цьому при споживанні цілого фрукта клітковина уповільнює всмоктування цукру й подає сигнал мозку: "досить". Але у фреші цієї клітковини вже немає. До того ж фреш випивається за 30 секунд. І печінка отримує ударну дозу фруктози без жодного захисту. Спочатку – різкий стрибок інсуліну, потім – падіння енергії й знову голод.

На відміну від фруктів, молоко і молочні продукти містять лактозу – це "молочний цукор", який є дуетом глюкози та галактози, також провокують стрибки цукру в крові. У молоці відсутня клітковина, тому засвоєння йде швидко. Одна склянка – це три чайні ложки "прихованого" цукру. Якщо протягом дня випити три капучино, це вже дев’ять ложок.

Глікація через цукор – чому він працює для організму як суперклей?

Саме надлишок цукру запускає процес глікації – незворотну реакцію, під час якої молекули цукру "склеюють" колаген і еластин. Це ті білки, що відповідають за молодість, пружність і гладкість шкіри.

"Цукор – це суперклей у твоєму тілі. Він карамелізує шкіру зсередини. Колаген втрачає свою функцію, і ми бачимо так зване глікостаріння – тобто швидке, солодке старіння", – пояснює лікарка.

Наталія Бобок

"Цукор – це суперклей у твоєму тілі. Він карамелізує шкіру зсередини. Колаген втрачає свою функцію, і ми бачимо так зване глікостаріння – тобто швидке, солодке старіння".

Наслідки – це поглиблення зморшок, пігментація, втрата еластичності, сухість, жовтий тон обличчя й зниження здатності шкіри до загоєння. Ситуація ускладнюється, коли цукор поєднується з білками та жирами. Саме такі комбінації – у фастфуді, морозиві, печиві з кремом, реберцях у солодкому соусі – створюють ідеальні умови для "внутрішнього підгорання".

Як приклад: якщо окремо сірники, бензин і кисень – це не страшно. Але разом усе палає. Так само й пончик: біле борошно, смаження в жирі, плюс цукор – "пожежа" в організмі гарантована,
– зазначила лікарка.

Страждають внутрішні органи

Вплив на шкіру – не єдиний наслідок. Цукор буквально перепрограмовує мозок і створює залежність: активується серотонін, дофамін, а мозок просить ще. Але причина тяги – не завжди ваша воля.

Наталія Бобок

"У вас 95 трильйонів мікроорганізмів у кишківнику. Це вони просять цукор. І якщо годувати "поганих" бактерій, грибки, наприклад Candida, – вони починають витісняти корисні бактерії. Так виникає дисбактеріоз і падає імунітет".

Це серйозна проблема, адже 70 – 80% імунних клітин живуть саме в кишківнику. Цукор підгодовує шкідливу флору й руйнує баланс. Паралельно страждає печінка: надлишок фруктози діє на неї так само як алкоголь – тільки без "кайфу".

А ще – перевантажуються мітохондрії, клітинні електростанції. Вони або працюють гірше, або вимикаються зовсім – і це один із ключових механізмів хронічної втоми. Крім цього, цукор буквально вимикає наші гени довголіття – зокрема сіртуїни та FOXO. А в регіонах, де люди живуть довше, солодкого в раціоні майже немає.

Щоб повернути організм у баланс, вона радить спробувати витримати 3 – 4 тижні без доданого цукру. За цей час можна переналаштувати мікрофлору, стабілізувати рівень глюкози й зменшити тягу до солодкого.

"Годуйте правильні бактерії. Це ферментовані продукти – квашена капуста, кімчі, натуральний йогурт без цукру. Додавайте клітковину з овочів, зелені, насіння льону. І не забувайте про пребіотики – часник, цибулю, спаржу. Це справжнє паливо для здоровʼя", – підсумовує лікарка.