/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F35607766dea189f2db61d339ec5e6458.jpg)
Повернення золотого унітазу: як скандал із Міндічем показав, що Україна залишилася на рівні Кучми
Золоті унітази, що стали символом епохи Януковича, несподівано повернулися десятиліття потому, у розпал війни з Росією, констатує оглядач Овен Метьюз у колонці для The Spectator. Скандал із Міндічем може поховати політичну кар'єру президента Зеленського, але що сумніше — він показує, що в Україні нічого принципово не змінилося з 90-х років...
Згідно з результатами розслідування, проведеного Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), серед скарбів, виявлених у відомого українського бізнесмена Тимура Міндіча, є туалет із чистого золота і шафи, забиті мішками з купюрами номіналом 200 євро. Міндіч є великим гравцем на ринку нерухомості, добрив, банківських послуг і торгівлі алмазами, але найбільш відомий як давній співвласник телекомпанії "Квартал 95" Володимира Зеленського. 15-місячне розслідування НАБУ у справі про корупцію "високого рівня" у вищих ешелонах політичної еліти України, ймовірно, матиме серйозні наслідки для політичного майбутнього Зеленського.
Згідно з відео, опублікованим НАБУ на YouTube, їхнє розслідування зосереджено на ймовірних "відкатах" від підрядників, найнятих для будівництва укріплень для захисту енергетичної інфраструктури від російських ракет і дронів. За твердженням НАБУ, у корупційній схемі на суму 100 мільйонів доларів брали участь великі державні підприємства, зокрема українська національна атомна енергетична компанія "Енергоатом". Крім Міндіча, серед підозрюваних є колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. Галущенка відсторонено від посади міністра юстиції, але він заявляє, що "захищатиметься в судовому порядку і доводитиме свою правоту". Було проведено 70 обшуків, за результатами яких буде висунуто серйозні звинувачення, хоча Міндіч і кілька інших основних підозрюваних втекли з України за кілька годин до обшуків.
Сам Зеленський публічно підтримав антикорупційні заходи, заявивши у своєму вечірньому зверненні до нації, що "мають бути винесені вироки", і закликавши державних чиновників "співпрацювати з НАБУ і правоохоронними органами". Однак Зеленський неминуче зіткнеться із серйозними питаннями, оскільки підозри падають на його близьких союзників у політиці та бізнесі. Крім того, дуже підозріло, що всього чотири місяці тому Зеленський спробував поставити НАБУ і його споріднене агентство САП під прямий контроль уряду, протягнувши швидко розроблений закон, що позбавляє ці агентства оперативної незалежності. Дії Зеленського шокували міжнародних союзників України та викликали великі вуличні демонстрації в центрі Києва, які стали першими публічними протестами проти уряду від початку війни. Під сильним тиском з Брюсселя і Вашингтона, а також з боку київських вулиць, Зеленський врешті-решт пішов на поступки. Перервані розслідування НАБУ і САП були відновлені, що призвело до політично небезпечних рейдів цього тижня.
Схоже, що між незалежними антикорупційними органами та найближчим оточенням Зеленського ось-ось вибухне повномасштабна війна, і наслідки цього, найімовірніше, будуть плачевними. Служба безпеки України, відома як СБУ, лояльна до Зеленського і має значну владу всередині країни завдяки контролю над судовою системою і в'язницями. НАБУ і САП, з іншого боку, користуються значною політичною і фінансовою підтримкою з боку європейських і американських урядів, а також оперативною допомогою західних спецслужб. Це поєднання номінальної незалежності та фактичного контролю з боку Заходу спонукало деяких українських політиків засудити НАБУ як інструмент іноземного панування. "Україна перетворюється на "позбавлену прав колонію, що втрачає свій суверенітет", — нарікала в серпні колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко після того, як підтримала спроби позбавити НАБУ незалежності.
Поки що повний обсяг розслідування НАБУ залишається офіційно конфіденційним. Але низка нещодавніх повідомлень, зокрема в New York Times, свідчить про те, що корупція глибоко вкоренилася і зачіпає багатьох діячів, пов'язаних із Зеленським і "Кварталом 95". Виникають питання про те, як Fire Point, кастинг-агентство, яке працювало над фільмами Зеленського до війни, отримало багатомільйонні державні контракти на виробництво дронів для української армії. Fire Point, якому не пред'явлено жодних звинувачень, також виробляє нещодавно розроблену крилату ракету великої дальності "Фламінго".
Сумним висновком із цієї похмурої історії є те, що в багатьох відношеннях Україна продовжує жити за тими самими правилами, що переважали в бурхливі 1990-ті роки за Леоніда Кучми або в Росії Бориса Єльцина. Після розпаду Радянського Союзу багаті бізнесмени стали звичним явищем, купуючи контроль над елементами сил безпеки та змушуючи їх записувати приватні розмови між провідними політиками або бізнес-конкурентами, а отриманий "компромат" використовувати як політичний інструмент. Цього разу гравцем є підтримуване Заходом НАБУ, яке бореться з підтримуваним Зеленським СБУ, але перетин корупції та високої політики викликає гнітюче відчуття на кшталт подорожі "назад у майбутнє".
Багато прихильників Зеленського будуть схильні списати ці звинувачення на наклеп з боку Кремля. Дійсно, обґрунтування Зеленського для його спроби взяти НАБУ під свій контроль у липні було розпливчастим і ніколи не підтверджувалося фактами про проникнення Росії в НАБУ. Але при пильній увазі Заходу у Зеленського немає іншого вибору, окрім як підтримати НАБУ в переслідуванні його найближчих союзників і ділових партнерів і змиритися з наслідками для своєї репутації та політичної кар'єри.
Образ золотого унітазу, виявленого в розкішному заміському особняку колишнього президента Віктора Януковича, став символом корупції, що призвела до знакових протестів на Майдані у 2014 році. Вища іронія полягає в тому, що революція проти власників золотих унітазів зрештою призвела до повномасштабної війни з Росією, прибуток від якої, вочевидь, використали для купівлі ще більшої кількості золотих унітазів.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Тема Деркача не розкрита: що найголовніше у справі "Мідас", але поки що залишається в тіні