У Херсоні власники нічних клубів влаштували протест і перекрили Антонівський міст. Угорщина посилила карантин і не впускає українців. Провадження про третій напад на Стерненка призупинили. Кремль відреагував на заяву України про мінські переговори. Такими були головні новини неділі, 12 липня.
Найважливіші новини України та світу за неділю, 12 липня:
Протести на Херсонщині
Власники нічних клубів вирішили висловити свою думку щодо обмежень роботи їхніх закладів. Зокрема їх не влаштовує робота до 11 години вечора, за яку днями, проголосував уряд.
Разом з власниками клубів на протест вийшли працівники закрадів і постійні клієнти. Вони перекрили Антонівський міст, яким відпочивальники їздять на море.
На мості й так зазвичай корки, адже ваговий комплекс постійно перевіряє фури. Через протест туди з'їхалися багато працівників поліції, адже перекриття загрожує транспортним колапсом.
Наразі люди стверджують, що перекриватимуть трасу, а потім хочуть вирушати до обласної державної адміністрації, де будуть говорити свої претензії місцевій владі.
Перекриття мосту в Херсоні / фото Kherson.net
Угорщина не впускає українців
Угорська влада запроваджує жорсткіші обмеження на кордонах з 15 липня. Усіх громадян зі списку країн "червоної зони" в Угорщину не допускатимуть. У цьому списку опинилася і Україна.
Про своє рішення влада Угорщини оголосила з 12 липня, а почнуть діяти обмеження вже з 15 липня.
Від обмежень звільнено транзитних мандрівників, працівників транспортної галузі й ділових людей, які їдуть у відрядження, хоча їхній стан здоров'я також будуть перевіряти.
Згідно з новими правилами, на кордонах також перевірятимуть стан здоров'я громадян Угорщини, котрі повертаються з країн, внесених до "червоного" списку. Навіть якщо вони не є інфікованими, їм все одно доведеться відбути 14 днів на карантині.
Як Україна може вийти з "червоної зони"?
Так звана "червона зона" – це перелік країн, де активно поширюється коронавірусна хвороба. Тобто на 100 тисяч населення є більше як 40 активних хворих.
Наразі в Україні станом на 9 липня таких було 62,4. Відтак щоб Україна вийшла з цієї зони, у нас має відчутно знизитися кількість хворих.
Новини у справі Стеренка
Активіст Сергій Стерненко заявив, що розслідування третього замовного нападу на нього не відбувається. Він наголосив, що пошук організаторів, посередників і замовника замаху зупинили.
Сергій наголосив, що ще у 2019 році СБУ дала втекти його нападнику – Ісайкулу. Стерненко розповів, що аби запобігти цьому, ще у травні він звертався із клопотанням до прокурора Бозовуляка з вимогою виділити матеріали по виконавцю Ісайкулу в окреме провадження, і зупинити вже його, щоб не спливали строки розслідування.
А основне провадження необхідно було і далі розслідувати, бо досі немає підозр організаторам Подобєдову та Посувайлу і слідство навіть не намагається шукати замовника та всіх інших співучасників,
– написав Стерненко.
Активіст додав, що тепер теоретично жодні слідчі дії можуть не проводитись роками. Як сказав Стерненко, практично це означає що Ірина Венедіктова за сприяння Авакова та за погодженням із Зеленським відмазує всіх причетних до спроб його вбити.
Третій замах на Стерненка: коротко
- Це саме той напад, через який зараз судять самого Сергія Стерненка. Тоді двоє чоловіків напали на активіста і його дівчину в Одесі.
- Сергій Стерненко, логічно, почав захищати себе й свою дівчину. Вдавшись до самозахисту, він смертельно поранив одного з нападників, а другий втік. Пізніше – за межі України.
- Вимагають судити активісти переважно проросійські політики – Анатолій Шарій, Ілля Кива, Андрій Портнов й інші.
Реакція Кремля на заяву про мінські домовленості
Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва готова до виходу України з мінських домовленостей. Проте він зазначив, що нову базу для переговорів буде складно створити.
Якщо таке станеться, ми втратимо будь-яку базу, на основі якої вибудовуємо переговорний процес, і створити нову базу у вигляді нового документа буде надзвичайно складно,
– сказав Пєсков.
Зазначимо, що така реакція Кремля – на слова віцепрем'єр-міністра – міністра з питань реінтеграції України Олексія Резнікова. Той заявив, що мінські угоди потрібно переглянути, адже вони не відповідають нинішнім реаліям.
Що відомо про роботу ТКГ у Мінську?
Мінський протокол – миротворчий процес щодо війни на Донбасі, який проходить у Мінську. Він триває ще з 2014 року, коли були підписані перші домовленості так званий "Мінськ-1".
Усі переговори відбуваються за участі представників тристороннього контактної групи – України, Росії і ОБСЄ.
На переговорах представлені і бойовики, а підписи їхніх "представників" стоять на усіх документах. Втім у цьому процесі вони радше є спостерігачами, а підписи "представників" – лише приватними підписами без жодної юридичної сили.
Відтепер у переговорах також беруть участь і представники Донбасу – люди, які є вихідцями нині окупованої території і вимушено втекли від війни.