Павло Фукс вийшов із наглядової ради Меморіального центру «Бабин Яр»

Бізнесмен Павло Фукс, щодо якого РНБО України запровадила санкції, заявив про припинення своїх повноважень у наглядовій раді Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» і вихід із неї.

«У зв’язку із ситуацією, що склалася довкола санкцій, введених РНБО, Павло Фукс вирішив узяти паузу в участі в роботі Меморіалу, щоб не наражати організацію на додаткові юридичні та політичні ризики. Водночас, після вирішення цієї ситуації та відновлення свого чесного імені, Павло Фукс обіцяє повернутися до Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"», – заявили в центрі.

Фукс підтвердив це в своєму Telegram, назвавши при цьому звинувачення РНБО «необґрунтованими», і повторив свої попередні заяви, що має намір оскаржити звинувачення в суді.

Бізнесмен також заперечив причетність до газовидобувної компанії, що було названо як причину санкцій проти нього.

Також Фукс повідомив, що не є громадянином РФ та опублікував довідку посольства РФ в Україні, видану у 2017 році, яка підтверджує факт надання дозволу на вихід з громадянства РФ.

Фукс опублікував відповідь диппредставництва від 2019 року, яка «засвідчує передачу його паспорту громадянина РФ на утилізацію у зв’язку з виходом з громадянства».

18 червня РНБО запровадила персональні санкції проти Дмитра Фірташа, а також бізнесмена Павла Фукса. Коментуючи рішення РНБО Фукс назвав санкції «особистою помстою секретаря Радбезу Олексія Данілова».

Павло Фукс народився у Харкові, однак довго жив у Москві, де й заробив свій капітал. У сферу бізнес-інтересів Фукса входить банківський сектор, нафтова галузь, будівництво. Як повідомляли «Схеми», на сайті російської будівельної корпорації MOS CITY GROUP він був зазначений головою ради директорів. На тому ж сайті зазначається, що Фукс має подяку від російського президента за «внесок у становлення російської економіки».

У березні 2021 року видання Obozrevatel повідомило, що Фукс подав до суду заяву про відкриття провадження у справі щодо банкрутства компанії-видавця Obozrevatel – ТОВ «Золота Середина». Заява була подана у зв'язку з нібито нездатністю видання сплатити компенсацію у розмірі 300 тис. грн. Видання заявляло, що йому штучно заважали сплатити «борг» і що його таким чином намагаються захопити. Пізніше Obozrevatel повідомив, що Фукс відмовився від своєї заяви про банкрутство видання. 

Також Павло Фукс був одним із засновників та членів Наглядової ради благодійного фонду Меморіальний центр голокосту «Бабин яр», який фінансує розробку та будівництво меморіального комплексу. Наглядова рада за участю Фукса у 2019 році затвердила російського режисера Іллю Хржановського художнім керівником проєкту. Заропонована Хржановським концепція меморіалу викликала обурення в суспільстві. 

Зокрема, відомі діячі мистецтва, учені, громадські активісти звернулися до мера столиці і Київради з відкритим листом, в якому закликали не підтримувати російський проєкт меморіалу і не передавати йому землю в користування. В них є побоювання, що меморіал може транслювати російські історичні наративи, які дискредитуватимуть Україну.

Наприклад, українські євреї вважають, що меморіал «Бабин Яр» може стати зброєю для роспропаганди. 

Ще у квітні 2020 року медійники, діячі культури й науки України закликали Наглядову раду Меморіального центру Голокосту звільнити Іллю Хржановського з посади художнього керівника центру.

Однак голови єврейських громад України закликали київську владу підтримати проєкт створення меморіалу у Бабиному Яру.

Київські активісти розпочали збір підписів із закликом припинити підтримку російського проекту меморіалу у Бабиному Яру. До збору підписів долучилися відомі художники, вчені, громадські активісти, зокрема: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Віталій Портников, Мустафа Джемілєв, Володимир В'ятрович, Микола Княжицький.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко не вбачає ризику в реалізації саме російського проєкту меморіалу.

У квітні 2021 року в Бабиному Яру відкрили меморіальну синагогу.

Фото: відкриті джерела