ВВС заявила, що отримала бойовий планшет «вагнерівця» з доказами, що той воював на Донбасі
ВВС заявила, що отримала бойовий планшет «вагнерівця» з доказами, що той воював на Донбасі

ВВС заявила, що отримала бойовий планшет «вагнерівця» з доказами, що той воював на Донбасі

ВВС заявила, що отримала бойовий планшет «вагнерівця» з доказами, що той воював на Донбасі

У планшеті, який за припущеннями журналістів, належав російському найманцю в Лівії, знайшли деталі операцій приватної військової компанії (ПВК) «Вагнер» в декількох країнах світу. Зокрема на Донбасі, пише ВВС.

Видання стверджує, що вони отримали доступ до планшета, який на полі бою в Лівії залишив найманець ПВК. 

«Тепер BBC отримала ексклюзивний доступ до електронного планшета, залишеного на полі бою в Лівії найманцем "Вагнера", що дає безпрецедентне уявлення про те, як вони працюють», – йдеться в їхньому тексті.

У пам'яті планшета журналісти виявили десятки файлів, які доводять участь російських найманців в бойових діях на території Лівії. Імовірно, припускають журналісти, планшет навесні 2020 року забув чи загубив російський найманець армії одного з учасників громадянської війни в республіці – командувача Лівійської національної армії Халіфи Хафтара.

За словами одного з колишніх бійців «Вагнера», з яким вдалося зв'язатися ВВС, в Лівії постійно перебували до тисячі бійців приватної військової компанії. Значну частину найманців могли вивести із зони конфлікту після підписання перемир'я між учасниками громадянської війни. Однією з умов світу був вивід іноземних бійців, які воювали за основні сторони конфлікту.

ВВС вдалося ідентифікувати одного з бійців, згаданих в планшеті. Вони припускають, що це 36-річний російський громадянин Федір Метьолкін, який, імовірно, воював у складі групи «Вагнера» в Донбасі. 

Одна з позначок на карті з планшета вказує, що в зоні боїв в Лівії знаходилася база "Троя", так само називалося одне з підрозділів російських сепаратистів в Донецькій області України. 

«"Відрядження" в інші зони конфліктів після Донбасу – звичайна практика для ПВК "Вагнер"», – додали в ВВС.

Нагадаємо, 29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків неофіційної приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани в Офіс президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрюють, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України відкидають цю інформацію.

Крім того, 25 серпня 2020 року Служба безпеки України просила Любов Величко розкрити джерела інтерв’ю з куратором української спецоперації із затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер», яке опублікувало видання Mind.ua 24 серпня та, яке «кидає тінь» на президента Володимира Зеленського, голову Служби безпеки України Івана Баканова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Службу безпеки України відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

28 вересня 2020 року ведуча Яніна Соколова та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомили, що Державне бюро розслідувань викликало її на допит у справі про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера».  

6 березня Zn.ua 2021 року написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців» у Білорусі в 2020 році. У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова. За даними «Української правди», в Офісі президента побоюються виходу розслідування Bellingcat, однак про відставку керівника Офісу Андрія Єрмака наразі не йдеться.

1 березня 2021 року головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомив, що журналіст Bellingcat Христо Грозєв з командою 10 березня приїздили до Києва, де записували для фільму інтерв’ю з журналістами, чиновниками, депутатами та п’ятим президентом Петром Порошенком. За словами журналіста, Грозєв розповів йому, що Андрій Єрмак попросив у Bellingcat записати для фільму інтерв'ю з держдіячами, які представлять у фільмі позицію ОПУ, однак відмовився в останній момент. Очільник Офісу президента Андрій Єрмак вважає, що в історії з операцією із затримання групи ПВК Вагнера «багато фантазій і намагань видати бажане за дійсне». Сам Грозєв не коментував цю інформацію, але закликав українські ЗМІ не маніпулювати щодо фільму.

У червні 2021 року президент Володимир Зеленський сказав, що особисто попередив Олександра Лукашенка про бойовиків ПВК «Вагнер», коли вони були вже в Білорусі. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк уточнив, що Зеленський говорив з Лукашенком 5 серпня 2020 року – уже після затримання «вагнерівців».

Фото: ілюстративне / «Укрінформ»

Теги за темою
Новини Інфопростір
Джерело матеріала
loader
loader