Зеленский: Украинскую власть будут с радостью принимать в Крыму

– Наступний логічний крок – визнати Кримськотатарську національно-територіальну автономію. Ми знаємо, що кроки до цього у 2018 році вже розробляла Конституційна комісія. Чи готові ви до цього кроку, він на часі?

– Це дуже важливий крок, яким повинна займатися Кримська платформа: вивчити законодавство, зміни до законодавства, і запропонувати президенту України вже узгоджений з корінним населенням Криму законопроект.

Я знаю, що за попередньої влади були якісь напрацювання. Чи вони погоджені з моїм офісом? Ні. Чи вони погоджені з кримськотатарським суспільством? Не знаю. Я не знаю, наскільки цей законопроект нормальний. Треба над усім цим працювати.

Закон, про який ви говорите, це один із тих законопроектів, яких була купа. Стало трішки менше, і буде меншати з кожним днем роботи Кримської платформи, я впевнений.

– Для держави важливо впроваджувати політику перехідного правосуддя, ба більше, Комісія з правової реформи при президенті вже розробила такий проект і півроку тому передала в Офіс президента. Яка доля цього документу?

– Так, цей напрямок формується. Мій Представник по Криму Антон Кориневич запропонував Концепцію і наразі вона доопрацьовується, вона нікуди не пропала. Ми провели велику зустріч в офісі, не тільки з юристами, але і з іншими представниками, і можу сказати, що ми маємо потужну команду, до складу якої входить Андрій Єрмак, Дмитро Кулеба, Олексій Резніков та Антон Кориневич. Саме на Олексієві Резнікові основна відповідальність за політику відносно Криму та Донбасу, і в Мінську і поза Мінськом.

Президент України Володимир Зеленський розповідає кримським журналістам як планує розпочати процес повернення Криму, розкриває головне призначення Кримської платформи та пояснює коли Україна відчує себе по-справжньому морською державою.

Це інтерв’ю – частина мультимедійного проєкту "Як ми будемо повертати Крим" Лабораторії журналістики суспільного інтересу та НВ, який об’єднав кримських журналістів, редакторів різних медіа, правозахисників та громадських діячів у "Кримську редакцію" для пошуку інструментів та рішень для деокупації півострова.

– Ми з вами зустрічаємося сьогодні на українському острові Зміїний. Мабуть, не випадково. Чому саме тут?

– Точно не випадково. Тому що цей невеликий острів, як і будь-яка інша наша територія, є українською землею і ми будемо захищати його з усією нашою потужністю.

Сьогодні ви мали можливість спостерігати тут військові навчання, ми приділяємо їм багато уваги. Ви знаєте, що в нас є програма розвитку армії, яка складається з трьох етапів. Ми їх активно проходимо і вже зараз видно, що ми здатні захищати кожен український регіон, аеропорт, місто й острів Зміїний також.

– На відкриття Кримської платформи зголосилися приїхати представники 30 країн. Зважаючи на те, що у 2014-му році резолюцію проти окупації Криму підтримали близько ста країн, це задовільний результат?

– Це не дуже коректне порівняння. Всі ці країни, сто країн чи більше, які підтримували Крим, вони так само і підтримують, їх не стало менше. Вони підтримують нас санкційно, вони готові говорити, що те, що відбулося з Кримом – це окупація. І ми вдячні їм за таку позицію.

– Це задовільний результат для України, а що було б хорошим результатом для вас особисто?

– Це більше, ніж результат на сьогодні. Сказати, наскільки це буде перемогою, великою чи невеликою, сьогодні складно. Давайте почекаємо, поки всі представники та лідери країн приїдуть на Кримську платформу.

Друге – давайте почекаємо який буде результат цього саміту. Третє – велика перемога – це підняти кримське питання, якого просто немає зараз навіть в українському інформаційному просторі.

Кримська платформа – це перший єдиний інституціональний майданчик, який буде працювати не раз на рік, а щодня в офісі Кримської платформи. І там розглядатимуться найважливіші питання, перш за все, гуманітарні.

Поки що Крим виглядає як авіаносець. Це вже не та перлина української землі у моря. Сьогодні це мілітаризований півострів Російської Федерації, з щоденним збільшенням озброєння, скороченням корінного населення, зменшенням привабливості природної, екологічної, туристичної, будь-якої. Ось як це виглядає.

Що можна зробити? Треба бити у дзвони. Для цього потрібно, щоб була дзвіниця, були руки. Вважаю, що до цього моменту, до Кримської платформи, не було того дзвону. А ось люди і руки були і є. Але покажіть, будь ласка, в які дзвони їм бити, окрім дописів у фейсбуці: "Наш Крим шкода, але ми повернемося"?

Тому тепер буде Кримська платформа, яка кожну кримську тему буде робити загостреною та актуальною, бити саме в той дзвін, про який я казав.

– Але нам також важливо робити своє домашнє завдання на політичному рівні – ухвалити близько двадцяти законів, що стосуються Криму, починаючи з закону про скасування вільної економічної зони Крим.

– Ми скасували цей закон.

– Пане президенте, але ви його не підписали.

– Я все підписую, що мені приносять. Скажу вам чесно, багато з цих законів я планую підписати саме під час Кримської платформи. Моя ідея була в залученні інших лідерів до справ Криму. Про корінні народи ми підписали закон, не чекаючи події.

– Питання щодо політв’язнів. Нещодавно дружина ув'язненого у Криму журналіста Владислава Єсипенка зверталася до вас по допомогу у визволенні чоловіка. Більше ніж сотня українських політв’язнів були ув’язнені в Криму. Серед них найбільше кримських татар, яких теж ув’язнили з політичних мотивів. Скажіть, на якому етапі сьогодні питання повернення кримських політв’язнів? Чи формуються списки? Хто в цих списках буде?

– Всі списки сформовані завдяки роботі нашого омбудсмена. Питання політв’язнів для нас найважливіше. На жаль, воно загальмовано повністю.

На сьогодні, окрім прямих перемовин з президентом Росії щодо кримських в’язнів, я іншого виходу не бачу. Можливо, ми зможемо напрацювати нові рішення саме під час Кримської платформи.

В мене є перелік незмінних питань, які я обговорюю з усіма лідерами, на будь-якому форматі зустрічей. Питання ув’язнених кримчан я завжди піднімаю. На жаль, важіль рішень на боці Росії, яка об’єднує політв’язнів з окупацією Криму. Для Кремля ці люди не українські політв’язні, оскільки там не визнають, що окупували Крим.

Росіяни відокремлюють списки тих, хто знаходиться в ОРДЛО, і списки тих наших людей, які перебувають в Криму або вже на території Росії.

Ми, навпаки – об’єднуємо ці списки і говоримо про те, що питання обміну всіх на всіх – це обмін включно з кримчанами. Але іноді не тільки Росія, але й інші держави не хочуть піднімати питання Криму і об’єднувати його з питанням деокупації українських територій.

Звичайно, ми маємо більше працювати на рівні європейських судів, там ми працюємо ще недостатньо.

Також я закликаю, щоб лідери тих чи інших країн, які нас підтримують, щоб вони також активно працювали і тиснули на президента Росії. Президент РФ сьогодні може спокійно повернути нам наших полонених, навіть якщо він не вважає, що вони політв’язні. Ми готові і до обмінів, і до будь-яких кроків, щоб повернути наших кримчан.

– Можливо, є сенс запровадити окремі санкції за політичні репресії в Криму? Репресії дедалі стають більш масовими, людей, яких забирають в Криму за політичними мотивами, катують у в’язницях. Яким чином ми можемо впливати на це, як не санкціями?

– Питання санкцій складне. Я вважаю, що Україна повинна вводити санкції там, де вони мають реальний вплив, і звертатися до країн, які дійсно своїми санкціями впливають на той чи інший бізнес, на нерухомість російських можновладців, що дотичні до репресій, на їхні рахунки за кордоном. У цьому є сенс.

Є держави, США, Німеччина, Франція, Великобританія, які можуть своїми санкціями реально, рішуче діяти проти тих чи інших російських чиновників та тимчасових чиновників Криму, у яких є щось десь за кордоном. Ми з ними опрацьовуємо такі санкції, вони є дієвими. Але якщо ми щодня, наприклад, рішенням РНБО будемо запроваджувати санкції проти тимчасових керівників, яким від цього зовсім не боляче, я вважаю, що ми просто дискредитуємо РНБО.

– Окрім політв’язнів є їхні родичі, що потребують допомоги. Існує така ініціатива в Криму, як "Бизим балалар" ("Наші діти"), вона опікується дітьми політв’язнів. Зараз цих дітей 190, і 30 з них потребують особливої допомоги, оскільки вони хворі. Гроші на цю ініціативу збирають усім світом. Чи може держава створити якийсь механізм підтримки родичів, підтримки дітей цих політв’язнів?

– Впевнений, що можемо створити потрібні механізми. Я був би готовий з усіма відповідями, якщо б я знав всі питання, всі проблеми, які є в кримчан, цю ми зафіксуємо. Коли питання було щодо вищої освіти, ми надали можливість вступати без ЗНО, без будь-яких іспитів дітям з тимчасово окупованих територій, включно з Кримом.

Будь ласка, приїжджайте в наші університети! Ми будемо робити все, щоб у них було місце, де їм жити і підтримуватиме їх. Ми готові підтримати 190 дітей. Надайте, будь ласка, нам всі деталі, ми готові.

– Нещодавно ухвалено закон про корінні народи. Як, на ваш погляд, цей закон допоможе звільнити Крим?

– Закон про корінні народи – це один з тих законів, який говорить саме кримським татарам, що це їхня земля, без натяків, а в реальних діях. Я вважаю, що це об’єднує людей, які живуть саме там, які розуміють, що це їхня земля, і про це не просто говорить президент, а закон вже прийнято. Тому такі кроки важливі, щоб ядро людей, які вважають Крим своєю землею і частиною України, не розпадалося.

Місцева окупаційна влада і Російська Федерація зокрема, роблять все, щоб провести межу в кримському суспільстві, щоб розділити цих людей. Ми повинні робити навпаки, все для того, щоби там люди розуміли, що тільки в Україні Крим буде щасливим.