Може програти вибори: хто стане реальним конкурентом Зеленського

Керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович заявив, що якщо нинішній президент Володимир Зеленський вирішить не йти на другий термін і не підготує наступника, це може спричинити катастрофічні наслідки для України.

Безумовно, така заява – повна нісенітниця.

Україна була до Зеленського (як і до усіх попередніх президентів) і буде після.

Отже, подібні твердження Антиповича більш схожі на пропаганду, ніж на заяви соціолога. Тим більше коли він спирається на рейтинги довіри.

Насправді під час війни соціологія є більш маніпулятивною, ніж такою, що реально відображає те, як люди ставляться до тих чи інших політиків. Тим більше до глави держави.

Нагадаю, що напередодні широкомасштабного російського вторгнення спостерігалося значне падіння рейтингу Зеленського. Але коли нас усіх накрила воєнна хвиля, стало не до внутрішньополітичних чвар, вимірів довіри тощо. Втім, схоже, лише на якийсь час.

Безумовно, певний ступінь довіри Зеленський має. Тим більше коли є такий інструмент, як "Єдиний телемарафон", де нам постійно твердять, що чи не все хороше, що відбувається, чи не всі наші перемоги – справа рук Офісу президента.

Але головна роль у відбитті російської агресії належить, звісно, всьому українському народу, частиною якого є наші мужні Збройні Сили.

І в цьому сенсі потуги ліпити з Зеленського якийсь символ опору, демонструвати, що він мало не скріплює всю країну, малювати його мало не титаном, що тримає все на плечах, викликають, м’яко кажучи, здивування.

Навіть позитивне ставлення до Зеленського, певною мірою із захопленням, за кордоном – це насамперед ставлення до українського народу. Він є президентом України, і зрозуміло, що коли нагороджують чимось його, в його особі нагороджують саме Україну.

Зеленському справді добре вдається проводити "емоційну політику" (емо-політику). Коли він звертається до парламентів різних країн, до студентів, бізнесменів, чиновників, політиків тощо. Особливо добре це було у перші місяці після початку відкритої російської агресії. Нині вже – не так гладко. Риторика іноді буває помилковою, у стилі "нам усім винні". Це не зовсім вірно. Але загалом з емо-політикою у Зеленського виходить непогано.

А ось із реальною політикою (Realpolitik) у нього проблеми дуже серйозні. І останній такий штрих — інформація, що призначили якихось кураторів ("смотрящих"?) з числа топчиновників і депутатів для бригад "Гвардії наступу". Виходить, що ні Міноборони, ні МВС, на базі якого формується "Гвардія наступу", не здатні забезпечити ці бригади. Ще один доказ неефективності управління всередині країни.

Думаю, коли розпочнуться вибори, після нашої перемоги, все вийде назовні. Включно з підготовкою до серйозної війни (точніше – відсутності такої підготовки). Тож я не був би такий упевнений, що, якщо Зеленський навіть піде на вибори, він їх виграє. Якщо захочуть об’єднатися ті ж волонтери, бойові генерали та виставити одного кандидата зі своїх лав, на мою думку, Зеленський не матиме шансів.

Тож заяви у стилі, що без президента Зеленського на Україну чекає чи не катастрофа, – відверта пропаганда, маніпуляція, те, що не відповідає ані нинішній дійсності, ані (тим більше!) реаліям, які будуть після нашої перемоги.