Примусове відчуження майна та повернення 30 тис. грн військовим: що передбачає законопроєкт №8312
Примусове відчуження майна та повернення 30 тис. грн військовим: що передбачає законопроєкт №8312

Примусове відчуження майна та повернення 30 тис. грн військовим: що передбачає законопроєкт №8312

10 квітня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8312. Спершу він був спрямований на удосконалення регулювання питань щодо здійснення примусового відчуження майна та управління ним.

Що передбачає законопроєкт №8312, коли він набуває чинності, а також текст проєкту, читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Законопроєкт №8312: про що

Насамперед законопроєкт розроблявся з метою удосконалення правового регулювання окремих аспектів здійснення примусового відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану, що надасть додаткові можливості для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на об’єктах критичної інфраструктури.

Для досягнення цієї мети законопроєкт вносить зміни до законів України Про правовий режим майна у Збройних Силах України та Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, в яких, зокрема, пропонується:

  • передбачити, що Міністерство оборони України здійснює управління корпоративними правами (акціями, частками), примусово відчуженими в умовах правового режиму воєнного стану, відповідно до законодавства з питань управління об’єктами державної власності;
  • встановити, що корпоративні права (акції, частки), примусово відчужені в умовах правового режиму воєнного стану та передані в управління Міністерству оборони України, набувають статусу військового майна з моменту проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження таких корпоративних прав у власність держави;
  • змінити термін оцінки майна, що підлягає примусовому відчуженню, у разі необхідності аналізу значного обсягу даних та/або доступу до документів, які не були надані суб’єкту оціночної діяльності.

Окрім удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних зі здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, законопроєкт також пропонує встановити ліміти на зарплати держслужбовців та співробітників держпідприємств у військовий час.

Правку, яка передбачає встановлення обмежень розміру цих зарплат, вносили Дмитро Разумков та інші депутати під час розгляду парламентом законопроєкту №8312. Разумков зазначив, що вона спрямована на повернення виплат у 30 тис. військовим, службі цивільного захисту, поліціянтам шляхом обмеження зарплат топпосадовцям.

– Дуже важливий і правильний крок від Верховної Ради. Вдячний усім колегам за підтримку української армії. Повернення 30 тисяч передусім демонструє повагу до наших захисників, які сьогодні наближають перемогу України, – зазначив Розумков.

Правка Розумкова пропонує встановити граничний розмір зарплати держслужбовців та працівників держпідприємств, що не перевищуватиме 10 мінімальних зарплат (тобто 67 тис. грн) на час дії воєнного стану. А усі “зекономлені гроші” пропонується спрямувати на доплату 30 тис. грн військовим. Парламент підтримав цю ідею 254 голосами.

Доплати у 30 тис. грн повернуть не тільки військовослужбовцям, а й поліціянтам, а також рядовим службовцям та начальницькому складу цивільного захисту.

Народний депутат Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі також опублікував текст ухваленої правки до закону 8312 та зазначив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліціянтам щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 тис. грн незалежно від покладених на таких осіб завдань або районів проходження служби.

Натомість народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що правка 48 Разумкова у законопроєкт №8312 повертає надбавку захисникам шляхом економії на скороченні зарплат для держслужбовців та менеджменту держпідприємств (до 10 мінімальних зарплат).

– І тут головне, щоб повернення надбавок спрацювало: найімовірніше потрібно змінювати бюджет; обмеження на зарплати до 10 мінзарплат – це дуже мала економія. Навіть на 2% від запланованих видатків не вистачить. Нагадаю, що ми в день на виплати військовим витрачали 2,7 млрд грн, – додає Железняк.

Тому Железняк не радить однозначно стверджувати, що повернули 30 тис. грн надбавки.

– Поки що правильно буде: грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ/ДП обмежили до десяти розмірів мінімальної заробітної плати, – додає народний депутат.

– Варто розуміти, навіть, якщо парламентом не буде внесено зміни до державного бюджету щодо доплат у 30 тис. грн військовим, це ніяким чином не звільняє Україну від цього зобов’язання (звісно, якщо законопроєкт буде розблоковано та підписано президентом).

А відтак після набрання чинності проєкту №8123 як Закону та у випадку, що вказані категорії військовослужбовців не отримуватимуть чи отримуватимуть доплати не в повному обсязі, то Україна може зіштовхнутись з безпрецедентною кількістю судових позовів як в національних судах, так і згодом в ЄСПЛ, – зазначає старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий.

Хорунжий додає, якщо взяти до уваги цифри дефіциту бюджету, наведені нардепом Ярославом Железняком та розділити їх на 30 тис. грн, то ми отримаємо орієнтовно 400 тис. осіб, які претендують на такі виплати.

– В цьому разі, відомі для України рішення Європейського суду з прав людини у справах Іванов проти України та Бурмич та інші проти України (коли ЄСПЛ ухвалив рішення об’єднати в один кейс понад 12 тис. скарг щодо системного невиконання судових рішень, поданих проти України), здаватиметься не таким вже й серйозним навантаженням на бюджет. Адже у ситуації з військовослужбовцями це може бути десятки тисяч скарг, що підлягатимуть задоволенню, – зазначив Юліан Хорунжий.

Законопроєкт 8312 – коли набуває чинності

На наступний день після ухвалення законопроєкту №8312, 11 квітня 2023 року, народний депутат Володимир Цабаль вніс у парламент проєкт постанови (№8312-П) про скасування рішення про ухвалення вищезгаданого закону.

На своїй сторінці у Facebook Цабаль висловив думку, що поправка Разумкова є популістською.

– Перед тим як пропонувати такі витрати, потрібно знайти джерела їх фінансування, – написав Цабаль.

Простими словами, постанова №8312-П повністю блокує можливість підписання президентом закону №8312 та набуття ним чинності. За словами Железняка, доки цю постанову не буде розглянуто в парламенті, спікер не має права підписувати закон.

Наразі блокувальна постанова №8312-П має статус – Очікує розгляду. Відповідно, доки документ не буде розглянуто в парламенті та ухвалено чи відхилено, законопроєкт 8312 не зможе набрати чинності.

Текст законопроєкт №8312

Текст законопроєкту 8312
Текст законопроєкту 8312
Текст законопроєкту 8312
Текст законопроєкту 8312
Теги за темою
Верховна Рада Законопроект
Джерело матеріала
loader
loader