Новий законопроєкт запроваджує три "варіанти" відповідальності — порушення, повторне порушення та порушення під час воєнного стану. За ухилення від мобілізації у воєнний час документом передбачено штрафи до 59 тисяч гривень.
У четвер, 9 травня, Верховна Рада у другому читанні ухвалила проект закону про посилення відповідальності за військові правопорушення, який, серед іншого, надає представникам ТЦК та СП право виписувати заочні штрафи військовозобовʼязаним. Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.
Відповідне рішення, за його словами, підтримали 256 нардепів.
Посилення мобілізації — нові штрафи дляя ухилянтів
Схвалений 256 голосами законопроект №10379 вносить зміни до статей 210 та 210-1 Адмінкодексу. Порушення чинних положень ст. 210, тобто ігнорування військовозобов'язаного громадянина встановлення на військовий облік, карається штрафом від 510 до 850 гривень. Відмова ж від повістки чи неявка до "військкомату" після її вручення, згідно із чинними положеннями ст. 210-1, загрожує громадянам штрафом від 1 700 до 3 400 гривень.
Але коли новий законопроєкт, який запроваджує три "варіанти" відповідальності — порушення, повторне порушення та порушення під час воєнного стану набере чинності, штрафи виростуть кратно. Новий розмір штрафних санкцій наберуть чинності наступного дня після оприлюднення закону, який перед цим має підписати президент Володимир Зеленський.
Штрафи за ст. 210, які стосуються військового обліку, становитимуть:
- у мирний час — від 3 400 до 5 100 гривень;
- у воєнний час (або повторне порушення) — від 17 000 до 25 500 гривень.
Відповідно до ст. 210-1, за порушення законодавства про оборону та мобілізацію у мирний час:
- для громадян — від 5 100 до 8 500 гривень;
- для посадових та юридичних осіб — від 17 000 до 34 000 гривень.
За ухилення від мобілізації у воєнний час:
- для громадян — від 17 000 до 25 500 гривень;
- для посадових та юридичних осіб — від 34 000 до 59 000 гривень.
Тобто за неявку до ТЦК за повісткою, ухилення від постановки на облік та за несвоєчасне оновлення даних спочатку мають призначати мінімальний штраф у 17 000 гривень. Підприємства ж, які не вестимуть військовий обліку своїх працівників, "відповідатимуть" вже від 34 000 гривень. Утім, положення ст. 210 та 210-1 не застосовуються, якщо ТЦК має можливість отримати персональні дані з електронних державних реєстрів.
До того ж стають можливими "заочні" штрафи, оскільки буде необов'язково складати протокол, на підставі якого й виноситься ухвала про штраф. На даний час "військкомати" оформлюють відповідний протокол про притягнення громадянина до адміністративної відповідальності, який спрямовується до суду, де й вирішується питання щодо накладення штрафу. Під час складання протоколу присутність військовозобов'язаного обов'язкова, оскільки той повинен ознайомитись зі своїми правами, підписати документ чи відмовитися від цього.
Але статтю 258 КУпАП доповнили нормою, що протокол за ст. 210 і 210-1 не складається, якщо порушення скоєно в особливий період та якщо громадянин не з'явився в ТЦК без поважних причин або не повідомив про причину свого неприбуття за повісткою. При цьому є застереження, що військовозобов'язаний має бути належним чином повідомлений про дату, час та місце виклику. А ще підтвердження про належний виклик має бути у ТЦК. Таким чином, якщо особа не оновила свої дані, не повідомила про зміну особистих даних, не з'явилася за повісткою, то ТЦК може виносити ухвалу про штраф без протоколу. Водночас, військкомат повинен мати "підтверджуючі документи", але у законопроекті не вказані, які саме.
Нагадаємо, основна маса людей, які почали "оточувати" військкомати для поновлення даних під час мобілізації в Україні, це ті громадяни, які вже мають бронь від призову або ж відстрочку.