Представитель Трампа по Украине, новая Еврокомиссия с декабря, Киев уступил Польше: новости дня

Байден просить в Конгресу дозволу на виділення ще $8 млрд Україні і, нібито, тисне на Київ для зниження мобілізаційного віку.

WSJ пише, що Сполучені Штати не встигають відправити Україні всю заплановану допомогу.

Тим часом, складна ситуація на полі бою в Україні послаблює Європу, сприяє росту антизахідних сил і збільшує руйнівний вплив на неї зі сторони Росії та її союзників.

Про все важливе і цікаве за середу, 27 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

$8 млрд Україні і спецпосланник Трампа.

Президент США Джо Байден звернувся до Конгресу з проханням виділити ще $24 мільярди, з яких $8 мільярдів – на Ініціативу сприяння безпеці України, а решта – на $16 мільярдів на поповнення американських запасів.

В рамках Ініціативи сприяння безпеці України Пентагон підписує контракти з американськими компаніями на озброєння українських сил оборони.

Деякі республіканці вже розкритикували це прохання Білого дому.

Мільярдер Ілон Маск, якому обраний президент США Дональд Трамп підготував посаду у своїй адміністрації, також розкритикував це прохання Байдена.

Нордично-Балтійські держави обіцяють більшу підтримку Україні "в найближчі місяці".

Данія, Естонія, Латвія, Норвегія, Польща, Швеція та Фінляндія заявили про готовність нести відповідальність за євроатлантичну безпеку "на тлі серйозних загроз і викликів".

"Ми посилимо нашу підтримку України.

Наші країни є найбільшими донорами військової допомоги Україні на душу населення і наша підтримка не похитнеться", – запевняють лідери держав.

Вони, серед іншого, обіцяють "у найближчі місяці" збільшити фінансування української оборонної промисловості та інвестиції в надання Україні більшої кількості боєприпасів.

Тим часом, у Байдена закликають Україну призивати в армію з 18 років, пише агентство AP.

За словами представника адміністрації американського президента, "чиста математика" ситуації, в якій опинилася Україна зараз, полягає в тому, що їй потрібно більше військ для ведення бойових дій.

Агентство, з посиланням джерела у Європі, пише, що президент України Володимир Зеленський також чує занепокоєння союзників в інших західних столицях про те, що Україна має проблему з кадрами, а не з озброєнням.

До речі, обраний президент США Дональд Трамп оголосив, що обрав кандидатуру генерала у відставці Кіта Келлога на посаду свого "спеціального представника з питань України та Росії".

Коаліції "подруги Путіна" у Німеччині.

Складна ситуація на полі бою в Україні послаблює Європу, сприяє росту антизахідних сил і збільшує руйнівний вплив на неї зі сторони Росії та її союзників.

В землі Бранденбург, що на сході Німеччини, Соціал-демократична партія (СДПН) Олафа Шольца та ліворадикальний Альянс Сари Вагенкнехт (АСВ) "подруги Путіна" завершили роботу над коаліційною угодою.

У перший тиждень грудня партійні конференції СДПН і АСВ повинні прийняти остаточне рішення щодо угоди.

У попередньому переговорному документі обидві сторони погодилися, що хочуть працювати над дипломатичним вирішенням війни в Україні на федеральному рівні та на рівні ЄС.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок звернулась до багаторічного прем’єр-міністра Бранденбургу Дітмара Войдке з вимогою дати чітке зобов’язання, що його майбутній уряд не принесе Україну в жертву Владіміру Путіну.

"Той, хто серйозно ставиться до безпеки Німеччини, не буде ризикувати нею заради збереження власної влади.

Як мешканка Бранденбургу, я очікую, що прем'єр-міністр Войдке візьме на себе чітке зобов'язання, що його майбутній уряд захищатиме мир у Європі, а не принесе Україну в жертву Путіну", – написала Бербок.

Зовнішня політика не входить до повноважень регіональних урядів та парламентів у Німеччині.

Однак попри це Альянс Сари Вагенкнехт наполягав, аби суперечливі пункти щодо дипломатичного врегулювання війни в Україні і критика розміщення ракет США у Німеччині увійшли до коаліційної угоди.

Партія СДПН у Бранденбурзі пішла на ці вимоги, що в АСВ святкували як свою перемогу.

Раніше коаліційні переговори за участю АСВ успішно завершилися в Тюрингії.

Але це не все щодо проросійських сил у Євросоюзі.

Проросійська риторика популістів ЄС.

У Румунії сенсаційно лідером першого туру президентських виборів став маловідомий ультраправий політик Келін Джорджеску.

За Джорджеску проголосувало 31% людей у віці 18-24 років.

Підтримка молоді, серед іншого, може пояснюватися проактивною кампанією у соціальній мережі Tik.

Tok, де він просував меседжі про "справжнього румуна" та "сильного лідера".

У Румунії попросили Єврокомісію розслідувати вплив китайського додатку Tik.

Tok на сенсаційний результат одіозного кандидата.

Найвищий безпековий орган країни обговорить втручання у вибори.

Джорджеску був настільки маловідомим, що лише після виборів румунські та світові медіа звернули увагу на ультранаціоналістичну та релігійну риторику Джорджеску, його кричущу антизахідність, "героїзацію" ним диктатора Антонеску, зв’язки з одіозним персонажем російського політикуму Александром Дугіним, критику ЄС та НАТО та теплі відносини з Москвою, що спричинило широкий резонанс та навіть шок.

Згодом кандидат, якого характеризують як проросійського, відкинув закиди про те, що він нібито обіцяв вивести Румунію з НАТО та Європейського Союзу.

"Неправда! Я ніколи цього не казав.

Але я казав, що хочу вести переговори і ставити національні інтереси на перше місце.

Ми не можемо прийняти все, про все потрібно говорити на користь румунського народу, незалежно від того, чи ви входите до якогось клубу", – сказав Джорджеску.

Тим часом румунські ЗМІ нагадують, що у червні Джорджеску називав НАТО "найслабшим на землі" альянсом і говорив, що покине його.

Водночас він зробив нові бездоказові заяви, звинувативши свою опонентку на виборах, проєвропейську кандидатку Елену Ласконі, у втягненні Румунії у війну в Україні.

"Війна в Україні має бути терміново припинена.

Для мене це стратегія миру, а не війни.

Жодного конфлікту, лише мир", – сказав він.

Слід зауважити, що Джорджеску далеко не перший, хто користується такою популістською, примітивною риторикою.

Хто фактично, використовує розв’язану Путіним війну для залякування мешканців країн ЄС.

Схожою риторикою користуються в урядах Словаччини і Грузії.

До речі, прем'єр Словаччини поїде до Москви на святкування 9 травня, а у Грузії, яка досі лишається під впливом Кремля, із національних іспитів вилучили боротьбу з російським імперством.

Вони, мабуть, не знають, що політикою умиротворення вони можуть ще більше підбурити Кремль до нових агресій.

Катастрофа літака – тест для Росії?.

Днями у Литві, яка межує з російським Калінінградом, сталася авіакатастрофа вантажного літака компанії DHL.

Хоча у Литві поки не бачать ознак диверсії, німецький генерал припускає, що катастрофа могла бути своєрідним тестом для Росії, щоб дослідити слабкі місця.

За його словами, господар Кремля Владімір Путін створює ситуацію, "яка вже не зовсім мир, але ще не війна", щоб перевірити, як далеко він може зайти.

На місце катастрофи вантажного літака у Вільнюсі прибула міжнародна комісія.

Чорні скриньки літака DHL відправлять на розшифровку до Німеччини.

Проте, керівник спеціального штабу з питань України при Міністерстві оборони Німеччини Крістіан Фройдінг вважає, що саме Німеччина зараз є головною ціллю гібридних атак Росії у зв’язку з її провідною роллю у підтримці України.

Москва висилає двох німецьких журналістів після "видворення" пропагандистів РФ.

The Wall Street Journal пише, що китайський суховантаж Yi Peng 3, на думку слідства, міг навмисне проволокти якір по дну Балтійського моря, аби пошкодити два кабелі зв’язку між Фінляндією, Литвою та Німеччиною.

Прем’єр Польщі Дональд Туск пропонує державам довкола Балтійського моря почати спільне морське патрулювання.

У Британії невідомі безпілотники фіксували вже біля чотирьох баз, які використовують ВПС США.

В Іспанії щонайменше троє людей загинули під час вибуху на заводі.

У Латвії затримали двох чоловіків за прославляння агресії РФ, а у Польщі затримали громадянина Німеччини, який торгував верстатами з Росією.

Прем’єр Молдови попередив громадян про "дуже складну зиму".

Київ поступився Польщі.

Україна та Польща ухвалили спільну заяву щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.

У заяві сказано, що найближчим часом Польща та Україна розпочнуть роботу спільної робочої групи під егідою міністерств культури обох країн з метою проведення предметної роботи та досягнення згоди між сторонами.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш вбачає свою заслугу у розблокуванні ексгумацій жертв Волинської трагедії.

Інститут національної пам'яті Польщі (ІНП) може розпочати ексгумаційні роботи на Волині протягом 24 годин.

Про це заявив президент Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, який буде боротися за посаду президента Польщі в 2025 році.

Україна офіційно попросила у Польщі віддати їй консульство РФ у Познані.

А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що пункти пропуску на польсько-українському кордоні є критичною інфраструктурою і не повинні блокуватися протестувальниками.

Нова Єврокомісія з грудня.

Європарламент затвердив дату початку роботи нової Єврокомісії – 1 грудня.

Після призначення президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що країнам Європи важливо проявляти більшу єдність і брати на себе відповідальність за свій добробут і безпеку.

"Добробут і безпека Європи – це передусім наша відповідальність.

Звісно, для нас важливі альянси, ми маємо постійно тримати контакт і розвивати наші відносини.

Але так само важливо, щоб ми мали єдність всередині і могли діяти швидко та рішуче… У наступні 5 років найбільшу вагу буде мати єдність", – наголосила вона.

Новий склад Єврокомісії протягом перших 100 днів роботи представить Білу книгу про майбутнє європейської оборони.

Крім того, сьогодні ЄС затвердив бюджет на 2025 рік.

Президент Європейської ради Шарль Мішель 29 листопада передасть повноваження своєму наступнику Антоніу Кошті під час спеціальної церемонії у Брюсселі.

Допомога Україні.

У Литві пройшла зустріч коаліції з розмінування України.

Крім того, Литва виділила 5 млн євро на сонячні електростанції в Україні.

Вільнюс продовжив на рік безкоштовний проїзд у громадському транспорті для українців.

Решта новин.

США: Північна Корея передасть Росії нові партії балістичних ракет і важку техніку.

У команді Трампа кажуть про погрози обраним членам його адміністрації.

На лікуванні у Франції помер грузинський боєць, поранений в Бахмуті.

Байден оголосив про перемир’я між Ізраїлем та "Хезболлою".

Удар блискавки серйозно порушив залізничне сполучення у Німеччині.

У Nord Stream 2 програли позов у Суді ЄС.

США передали Тернополю допомогу після російського удару.

Посли ЄС схвалили повноправне приєднання Болгарії та Румунії до Шенгену.