США готовят оружие для ВСУ, аресты оппозиционеров в Грузии, отставка Кабмина Франции: новости дня

Київ різко підняв ставки у заявах щодо свого вступу до НАТО і очікує вже у грудні додаткові системи протиповітряної оборони для захисту ядерної інфраструктури.

Генсек Марк Рютте каже, що допомогу Україні слід збільшити через просування лінії фронту на захід.

В США планують передати Україні допомогу на всі в $61 млрд до кінця терміну Байдена, а також попередили про надходження $50 млрд від ЄС та США у найближчі тижні.

Про все важливе і цікаве за середу, 4 грудня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Зміна позиції у відносинах з НАТО.

Вчора, у день початку міністерської зустрічі НАТО, українське МЗС опублікувало розлогу офіційну заяву.

Документ опублікували з нагоди 30-річчя підписання сумнозвісного Будапештського меморандуму, але спрямований він саме на натовську зустріч.

В Міністерстві закордонних справ України розкритикували Будапештський меморандум, який вдарив не лише по Україні, а й по світу загалом.

В МЗС наголосили, що світова спільнота не має права повторити помилки 30-річної давнини і, ґрунтуючись на цій підставі, проголосили: "єдиною реальною гарантією безпеки та стримувальним фактором для подальшої агресії Росії… є лише повноправне членство України в НАТО".

А далі – офіційно зафіксували відмову України від усіх інших варіантів безпекових гарантій, що можуть бути запропоновані Києву для убезпечення від російської агресії у майбутньому.

Про те, що відбувалося на засіданні НАТО та навколо і як змінюється позиція України щодо вступу в Альянс, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка (з Брюсселя) Гарантії НАТО для України.

Як Київ змінив позицію у відносинах з Альянсом та чому це сталося.

До речі, у Брюсселі також відбулося засідання Ради Україна-НАТО, на якому, за словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, Україна отримала позитивну оцінку щодо реалізації річного плану реформ.

Як відомо, Річна національна програма (РНП) Україна-НАТО є ключовим інструментом оцінки України з боку НАТО.

Успішне виконання щорічних програм визначене одним з критеріїв запрошення України до членства.

ППО для України.

Утім, питання вступу України вчора в Брюсселі не обговорювали.

Дискусія на засіданні міністрів держав НАТО була зосереджена не навколо членства, а на практичній допомозі Україні з боку союзників.

Зокрема – на домовленостях щодо ППО для захисту української енергетики.

Наразі сигнали щодо цього, отримані у Брюсселі – обережно оптимістичні.

За словами генсека НАТО Марка Рютте, запит Києва про постачання в Україну значної кількості систем ППО для захисту ядерної та іншої критичної інфраструктури був позитивно сприйнятий партнерами в НАТО.

Рютте зазначив, що була досягнута домовленість про максимальні спільні зусилля з посилення української протиповітряної оборони.

Україна розраховує на нове ППО для ядерних об’єктів вже у грудні.

Доля $61 млрд від США.

Після міністерської зустрічі генеральний секретар НАТО наголосив, що Альянс має зробити більше, ніж просто забезпечити спроможність України далі воювати.

"Ми маємо надати достатню підтримку для того, щоб змінити траєкторію цього конфлікту раз і назавжди", – заявив він.

Він нагадав, що лінія фронту продовжує рухатися на захід.

США планують передати Україні допомогу на всю суму в $61 млрд до кінця терміну Байдена.

Докладніше про це – у новому відео "Європейської правди".

Крім того, держсекретар Ентоні Блінкен обіцяє, що $50 млрд від ЄС та США надійдуть у найближчі тижні.

А от запит президента Сполучених Штатів Джо Байдена з додатковими 24 мільярдами доларів, у тому числі на допомогу Україні, судячи з усього, у Конгресі не схвалять.

Спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що не буде ставити на голосування цей запит Білого дому.

"Зараз у нас є новообраний президент, і ми збираємося почекати та прийняти вказівки нового головнокомандувача щодо всього цього", – додав він.

"Мирні плани" для Трампа.

Обраному президенту США Дональду Трампу пропонують три варіанти "мирного плану".

Тим часом, очільник Офісу президента України Андрій Єрмак перебуває з візитом у США для зустрічей з адміністрацією новообраного президента Дональда Трампа, а міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вирушає на міністерську зустріч ОБСЄ на Мальті, де буде присутній і глава МЗС Росії Сергєй Лавров.

А ще сьогодні до Києва прибула делегація від комітету з асигнувань Сенату США, який називають одним з найвпливовіших.

Номінанти Трампа.

Обраний президент США Дональд Трамп думає змінити кандидата на пост глави Пентагону, повідомляє видання The Wall Street Journal.

NBC News зазначає, частина республіканців в Сенаті проти Піта Гегсета кандидата на посаду глави Пентагону.

Проте, Гегсет відмовляється знімати кандидатуру.

За даними телеканалу ABC News, окрім губернатора Флориди Рона Десантіса, якого раніше ЗМІ називали потенційною заміною Гегсета, Трамп розглядає також кандидатури сенаторки від Айови Джоні Ернст, сенатора від Теннессі Білла Гагерті, а також конгресмена з Флориди Майка Волтца, який вже номінований на посаду радника з нацбезпеки.

Кораблі від Нідерландів.

Нідерланди передадуть Україні два протимінні кораблі.

Данія надасть 6 млн євро на відновлення енергетичної інфраструктури України, а США передали генератори для прикордонних пунктів із Молдовою та Румунією.

Коаліція у Румунії.

У Румунії чотири партії разом з представниками національних меншин домовилися сформувати урядову коаліцію, щоб заблокувати прихід до влади праворадикалів.

Зустріч лідерів Соціал-демократичної партії (PSD) чинного прем’єра Марчела Чолаку, Союзу порятунку Румунії (USR), Національної ліберальної партії (PNL), етнічної угорської партії UDMR та представників національних меншин завершилася прийняттям резолюції з чотирьох пунктів, яка є основою майбутнього спільного управління.

Цієї неділі у Румунії пройде другий тур президентських виборів.

Його суперницею буде проєвропейська Елена Ласконі.

Проросійський Джорджеску обіцяє зупинити допомогу Україні.

Президент Румунії Клаус Йоганніс розсекретив документи зі спецзасідання щодо кампанії ультраправого кандидата.

У документі йдеться, що отримані дані вказують на агресивну кампанію просування в обхід національного законодавства і з використанням алгоритмів "деяких соцмереж" для стрімкого підвищення популярності Джорджеску.

Кампанія почала розширюватися приблизно за два тижні до виборів.

До речі, 64% жителів сусідньої Молдови виступають за нейтралітет країни, за євроінтеграцію – лише 34%.

Щодо Німеччини.

У німецькій Саксонії майже домовилися про уряд меншості без "подруги Путіна".

Дві партії – Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Соціал-демократична партія (СДПН) – загалом погодили зміст коаліційної угоди.

Для більшості у земельному парламенті їм не вистачає десяти голосів, у зв’язку з чим вони планують консультуватися з опозиційними партіями на ранніх етапах підготовки законодавчих ініціатив.

Водночас ультраправа "АдН", ультралівий Альянс Сари Вагенкнехт і Ліві висунули свої умови.

Тим часом, німецька "подруга Путіна" лякає співвітчизників "великою європейською війною".

Сара Вагенкнехт, лідерка ультралівого Альянсу Сари Вагенкнехт (АСВ) та журналістка Аліса Шварцер разом з 36 іншими особами опублікували черговий відкритий лист про війну Росії проти України.

Глава АСВ і публіцистка у листі закликають запобігти "великій європейській війні".

Вони стверджують, що німецьким політикам "давно пора наполягати на деескалації і негайному припиненні вогню з подальшими мирними переговорами".

А кандидат у канцлери Німеччини від найбільшого опозиційного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц анонсував візит в Україну – свій другий з початку повномасштабного вторгнення Росії.

За словами Мерца, його поїздка до України запланована "в найближчі кілька днів", а після повернення він "поінформує європейських партнерів" про її результати.

Зазначимо, що Мерц незабаром може стати новим канцлером Німеччини після того, як у листопаді в Німеччині розвалилася "світлофорна коаліція" за участі соціал-демократів Олафа Шольца, "Зелених" та "вільних демократів".

Уряд Німеччини схвалив стратегію для оборонної промисловості.

Інциденти з РФ.

Видання Welt повідомило, що корабель РФ на Балтиці випустив сигнальні боєприпаси під час операції ВПС Німеччини.

Міноборони ФРН не підтвердило інцидент із росіянами в Балтійському морі.

У МЗС Чехії нарахували до 100 підозрілих інцидентів в Європі, пов'язаних з РФ.

У Литві "лежали" сайти президента, Сейму і кількох міністерств.

Арешти опозиції у Грузії.

В ніч на середу, 4 грудня, у Грузії затримали 22 учасників акції, повідомляє Міністерство внутрішніх справ країни.

Силовики ближче до опівночі у вівторок, 3 грудня, розпочали розгін антиурядового протесту біля парламенту Грузії.

Як відомо, протести розпочалися після заяви премʼєр-міністра Грузії від партії влади "Грузинська мрія" Іраклія Кобахідзе 28 листопада про відмову Тбілісі прагнути до переговорів про вступ до ЄС "до кінця 2028 року".

Його заява пролунала після схвалення резолюції Європарламенту із закликом не визнавати результат жовтневих парламентських виборів.

В партії влади Грузії пригрозили держслужбовцям, які підтримали протести.

В офіси щонайменш кількох грузинських опозиційних партій прийшли з обшуками.

Затримали лідера "Коаліції за зміни" Ніка Гварамія, а також його однопартійця Гелу Хасая.

Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе, коментуючи обшуки, сказав, що вважає це "більше превенцією, аніж репресією".

Він також та заявив, що нібито піротехніка, яку використовують на протестах, надходила до протестувальників саме через офіси опозиційних партій.

Прозахідна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі на тлі арештів опозиції закликала Захід натиснути на партію влади.

Генсек Ради Європи поспілкувався з президенткою і прем'єром Грузії, планує візит.

Сьогодні генсек Ради Європи несподівано прибув в Україну і зустрівся з президентом Зеленським.

У вечірньому зверненні український президент заявив, що Україна готує санкції у відповідь на дії влади Грузії.

Німеччина підтвердила зупинку інвестицій на розвиток Грузії через відкат демократії.

У середу антиурядова акція протесту у Тбілісі тривала сьомий день поспіль та наразі без інцидентів, але є перші затримання.

Спецназ уже вишикувався на тбіліській площі Свободи, а поліція проводила рейди біля станцій метро "Руставелі" і "Площа Свободи", затримуючи людей, які йшли на протест.

Прем'єр Грузії пояснив обшуки в офісах опозиції.

Решта новин.

Уряд Франції йде у відставку.

У Польщі пропонують карати за заперечення "злочинів українських формувань" на Волині.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав представників колишньої партії влади "Право і справедливість" лицемірами після їхньої ініціативи.

Прем'єр Вірменії заявив про точку неповернення у відносинах з ОДКБ.

У Чехії кажуть, що припинили отримувати нафту з Росії.

У Бельгії відкрили справу проти колишнього єврокомісара за можливе відмивання грошей.

Президент Литви затвердив новий уряд у неповному складі.

Італія вперше виплатила компенсації жертвам нацистських злочинів.