Нові канали, штрафи, конкурси та заборони пропагандистам. Моніторинг Нацради, друге півріччя 2024-го

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Національної ради з питань телебачення та радіомовлення за перше півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023 року,  перше і друге півріччя 2022-го.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення провела близько десяти конкурсів. Серед них — на вільні місця у мультиплексах «Зеонбуду» та державного МХ-7. Також розподіляли радіочастоти у Києві та місця в столичних мультиплексах. Перемагали в них канали медіагруп, Megogo та нові медіа.

Серед суперечливих рішень були відмови у конкурсі єдиному кандидату. Втім, планується внести зміни у закон «Про медіа», де не буде обов’язку регулятора голосувати за єдиного кандидата за відсутності конкурентів.

У реєстрі вже 8,5 тисячі медіа та провайдерів. Наразі реєстр відкритий і розміщується у вигляді екселівської таблички на сайті, яка оновлюється раз на місяць. Однак планується створити зручний механізм коштом донорів.

Нацрада і штрафувала медіа — за російську мову в ефірі, відсутність мовлення та невчасні повідомлення про зміни у структурі власників, а приписи виносила через порушення програмної концепції та рекламного законодавства.

У 2025 році планується обрання нового члена Нацради від парламенту, оскільки завершилися повноваження Максима Онопрієнка. Скорше за все, він буде призначений повторно. Окрім нього у парламентському конкурсі беруть участь Ганна Красноступ та Ірина Полієктова. Також у березні наступного року спливають повноваження Валентина Коваля та Юрія Зіневича, обох уже двічі призначали на цю посаду.

Конкурси

Мультиплекси «Зеонбуду». Цей конкурс Нацрада провела у липні. На ньому була найбільша конкуренція, бо саме ці мультиплекси найпопулярніші серед телеканалів. На чотири вільні місця претендувало десять компаній. Перемогли в ньому: новий канал StarLightMedia «Super+», «1+1 Україна» (канал мав місце у мультиплексі «Зеонбуду», однак вирішив перейти з МХ-2 до МХ-1, який має найкраще покриття), «Сонце» (канал перейшов сюди з державного МХ-7, у якому втратив половину своєї аудиторії) та регіональний луцький канал «К конкурент».

Останній мовник — це досить несподівана історія. «К конкурент» (юридична особа ТОВ «Телерадіоконтент») належить тим же власникам, які роблять канал «Конкурент ТВ» (ТОВ «Контент менеджмент груп»). Власник каналу — Тарас Шкітер, директор громадської організації «Свідомі». Торік мовник брав участь у конкурсі «Зеонбуду», його представники розказували про плани виходу на загальнонаціональний ринок, розробку проєкту нової студії в Києві, договори з «Фреш продакшн» на виробництво контенту. Однак тоді мовник не отримав загальнонаціональної ліцензії.

Цього року «Конкурент» виграв аж у трьох конкурсах Нацради. 29 лютого  «Конкурент ТВ» став переможцем у місцевому конкурсі на чотири населені пункти у Волинській області. А 7 березня 2024 року мовник отримав шість ліцензій у регіональному мультиплексі «Зеонбуду» МХ-5. Але у МХ-5 є ще й загальнонаціональне покриття. На нього компанія вийшла з новим форматом «К конкурент». Адже з форматом інформаційно-аналітичного каналу «Конкуренту» довелося б транслювати марафон «Єдині новини», бо це передбачено в Указі президента та рішенні РНБО. Для уникнення цього була заснована нова компанія ТОВ «Телерадіоконтент» зі статутним капіталом 500 тисяч гривень. Її керівницею, так само як і «Конкурент ТВ», є Олександра Куртєєва.

Державний мультиплекс МХ-7. У серпні Нацрада провела другий конкурс на вільні канали в державному мультиплексі МХ-7. Місць було два, претендентів також двоє: «Megogo Спорт» та «Інтер Україна». Більше ніхто мовити у цьому мультиплексі не схотів. Однак і ці учасники — як подарунок для МХ-7. Особливо «Megogo Спорт».

Державний мультиплекс запустили у січні 2024 року. Він мав стати альтернативою приватним мультиплексам. Під час першого конкурсу торік набрати потрібну кількість каналів не вдалося. Як виявилося, глядачі не квапляться під’єднуватися до державного мультиплекса. Тому, як сказав власник каналу «Світло» Сергій Созановський, мовники «тікають» із нього в мультиплекси «Зеонбуду». Генеральна директорка каналу «Сонце» Крістіна Хлапоніна розказала: «Коли ми перейшли в МХ-7, ми втратили глядачів і доходи». Також свої канали у державному мультиплексі змінила група «1+1». Замість запуску нових каналів «Віжн-3» та «Віжн-2», вийдуть «Квартал TV» та новий FAST-канал «Світ+». Юридичні особи компаній уже внесли зміни в реєстр і переоформили ліцензії. Тобто медіагрупа вирішила не запускати нові канали й не віддавати у МХ-7 своїх популярних мовників.

Річ у тім, що у Концерну РРТ нема грошей на піар-кампанію МХ-7. Але, зі слів Сергія Созановського, проблема в тому, що мовники хочуть за реалізацію промокампанії державного мультиплекса отримати для себе вигоду — знижку на послуги доставлення сигналу. І схоже, саме це є причиною того, що з початку року, коли МХ-7 запрацював у повноцінному режимі, немає його промокампанії ні на партнерських каналах, ні в марафоні «Єдині новини».

Державному мультиплексу був потрібен канал, задля якого люди, умовно кажучи, побіжать купувати метрову антену та перезапустять усі свої канали. І таким каналом для мультиплекса може бути «Megogo Спорт». До того ж канал уже показує обрані матчі Ліги чемпіонів, Ліги Європи, Ліги конференцій і збірної України у Т2.

Група «Інтер» також має амбітні плани на свій канал «Інтер Україна». Сергій Созановський анонсував наміри «повернутися у першу лігу». Однак він не квапиться поки що його запускати. Згідно з ліцензією, вийти в ефір мовники-переможці конкурсів мають упродовж року. Конкурс відбувся у серпні, тож запуск «Інтер Україна» планується напередодні осіннього сезону 2025 року. Певно, Сергій Созановський сподівається, що до того часу завершиться і війна, бо на презентації у Нацраді анонсував, крім розважального, новинний контент. А поки триває війна, між медіагрупами-виробниками марафону існує непублічна домовленість, що на їхніх немарафонних каналах новини не виходять. А від єдиного марафону до завершення війни влада не відмовиться.

Переможців на мультиплекс ТОВ «Ера продакшн» (41 ТРК), який належить Віталію Кропачову, Нацрада не визначила. Претендентів було лише двоє, і члени Нацради вирішили, що тягнути весь мультиплекс цим каналам буде нерентабельно. Сам власник мультиплекса під арештом, і що буде з компанією надалі, невідомо.

А у конкурсі на ТРК «Експрес-інформ» (43 ТРК) було сім переможців. ТОВ «Голдберрі» (юридична особа каналу «Еспресо») хоче запустити київський канал «Еспресо Київ». Решта каналів мовили в ефірі ще до конкурсу.

Регіональні телевізійні конкурси. «Еспресо» отримало частоту в Києві, але з іншим регіоном йому так не пощастило. Компанія претендувала на частоту в Тернополі та була єдиним кандидатом на конкурсі. Очільниця Катерина  Єрмолович розказала, що має намір розбудувати мережу регіональних каналів: «Вже є “Еспресо: Біла Церква”, “Еспресо: Київ” планують запустити наступного року. Хочемо продовжити розвивати місцеве мовлення». Однак члени Нацради «Еспресо» не підтримали. Компанія також подала заяву на участь у конкурсі на частоту в Полтаві.

У конкурсі на регіональну цифру у мультиплексі «Зеонбуду» МХ-5 у Запоріжжі виграло КП «Муніципальна телевізійна мережа» (канал МТМ). Канал чекає реорганізація та перехід на статут публічного медіа. Бо після завершення воєнного стану всі муніципальні компанії мають реформуватися.

Радіоконкурси. Основний серед них Нацрада провела у червні. На конкурс виносили дві частоти у Києві.  Перемогли два нових проєкти: нове спортивне радіо «Чемпіон» і радіо «Ми — Україна». Останнє має інформаційно-розважальний формат. Заробляти планує на класичній рекламі, нативній рекламі та спонсорстві.

Для запуску радіостанції власник каналів «Ми — Україна» Ігор Петренко придбав компанію ТОВ «Глас-медіа» у власника проєкту «Апостроф TV» Василя Філіпчука. Саме ця компанія подала документи на участь у конкурсі Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та претендує на частоту 106,0 МГц у Києві. 

За рік, восени 2023-го, канал виграв конкурс і отримав ліцензію на мовлення в державному мультиплексі МХ-7. А через кілька тижнів виграв конкурс у приватному мультиплексі «Зеонбуду» з концепцією нового розважального каналу. «Ми — Україна+» стартував 10 лютого 2024 року, планує показувати серіали, гумор, документалістику та публіцистичні розслідування.

Канали групи «Ми — Україна» на ринку пов’язують з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком, тому що в перший рік війни запустити канал і стати одним із виробників марафону неможливо було без згоди влади. До всього питанням лишається, за які кошти працюють уже два загальнонаціональні канали, які навіть просто за трансляцію в цифрі мають сплачувати щомісяця понад два мільйони гривень. Інвестор невідомий. Керівництво каналу зв’язок заперечило.

ТОВ «ФМ Меді груп» з концепцією спортивного радіо «Чемпіон» належить Надії Городецькій. Їй також належить ТОВ «Ейсгеймс», яка надає послуги у сфері азартних ігор. За інформацією «Детектор медіа», радіостанція є проєктом власників луцького каналу «Конкурент», який цього року отримав загальнонаціональне цифрове покриття.

Компанія зареєстрована в лютому 2024 року. Радіо планує подавати 30% спорту, решта — музика. Виходитимуть спортивні новини, анонси подій. Наступного року планують домовитися про прямі футбольні трансляції «Динамо». Основні види спорту, яким приділятиме увагу радіостанція, окрім футболу — баскетбол і хокей. «Чемпіон» планує створити курс спортивних журналістів. Також компанія планує продавати спонсорські програми та не передбачає прямої реклами. Окрім цього, планує відмовитися від реклами та спонсорства бетингу. Детальніше про інших переможців радіоконкурсу — тут.

У вересневому конкурсі Нацради виграли «Радіо Рокс» і місцеві радіостанції «Індірадіо», «Місто» та «Проскурів», а у листопадовому конкурсі — «Голос Городищини».

Штрафи

Регулятор штрафував компанії переважно через невчасні повідомлення щодо змін у власності, відсутність мовлення та перешкоджання в проведені перевірки. Однак є випадки штрафів через мову. Так, 88 тисяч гривень мав сплатити 24 канал через російську мову в ефірі. Частка програм українською мовою з 18 квітня до 24 квітня  на 24 каналі становила 86,82%, тоді як норма — не менш ніж 90%. Канал звертав увагу на норми, де наявність іншої мови дозволяється в інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях або окремих репліках ведучих. Наявність репліки російською мовою у соціальному ролику викликано творчим задумом.

Однак, за словами члена Нацради Максима Онопрієнка, у програмах каналу не було окремих реплік, а звучав діалог гостя з ведучим. А мовою реклами є державна мова. Директор каналу Роман Андрейко звернув увагу на те, що є буква, а є дух закону: «За буквою закону ми порушили й неправильно позначили початок програми, виходить, нас треба карати попри все те, що ми робимо. Коли я плачу штрафи, то я це роблю з думкою про те, що бюджет треба поповнювати. Але коли я перевищую швидкість, то я порушив і букву, і дух закону. Та ми ведемо мовлення в ефірі винятково українською мовою, і лише коли гість не розуміє української, то ведучі повторюють запитання російською. Процедура моніторингу виписана таким чином, що якщо було кілька хвилин російською мовою, то вся година зараховується до російської мови». Також він повідомив, що російськомовних гостей виключили з каналу і залишили на ютубі.

Ще один штраф за російську мову у праймі мала сплатити ТРК «Броди» Бродівської міської ради. Оскільки транслювала програму «Мілітарний подкаст», у якій гості говорили російською, а ведучий українською. Відповідно до закону «Про медіа», програми у проміжках 7:00—18:00 та 18:00—22:00 мають транслювати винятково державною мовою.

Директор компанії В’ячеслав Чижик сказав, що це сталося через технічну помилку: «Ми застосували заходи, щоб цього не траплялося».

За порушення у проведенні перевірки регулятор штрафував ті компанії, які не зміг знайти за адресою у реєстрі, щоб власне провести цю перевірку. Таке сталося з ТОВ «Обласна незалежна ТРК «Ятрань», м. Умань Черкаської області, та ПП «Обрії», м. Сміла Черкаської області.

Штраф за відсутність мовлення упродовж 14 днів отримали ТОВ «ТРК «Лайк ТВ», м. Шепетівка Хмельницької області. А от ТОВ «ТРК «Відікон» із Сумської області штрафу не отримав, бо сигнал не надходив через пошкодження системи доставки через обстріли у передавальних станціях «Сумських телекомсистем». Нацрада дослухалася до аргументів компанії та не винесла штраф.

Отримали штраф за те, що не вчасно повідомили про зміни у структурі власності або про реорганізацію, такі компанії: ТОВ «ТРК «Лайк ТВ», ТОВ «Крок радіо», ТОВ «ТІМ ФМ» і ТОВ «Тотвельд» (юридична особа каналу Хsport). Щодо останньої компанії Нацрада провела позапланову перевірку та з’ясувала, що в ній відбулися зміни у структурі власності, в результаті яких Борис Колесников став кінцевим бенефіціаром, однак компанія про це не повідомила вчасно. На думку регулятора, компанія мала повідомити про зміни, коли вони з’явились у структурі власності учасників істотної участі, а не вже тоді, коли ці зміни з’явились у реєстрі юридичної особи каналу.

Приписи

Найчастіше приписи компанії отримували за порушення програмної концепції, наприклад була зменшена частка або відсутні програми певного спрямування. Так, канал «7» з  Одеси зменшив обсяг мовлення на кілька годин. Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» та «Коростень ТБ» зменшили обсяг дитячих програм А PTV з Полтави не транслювало дитячі програми та хвилину мовчання. Також дитячих програм не було на ТОВ «Місто ТБ» з Чернівців.

Щодо решти приписів: «Вараш Майдан» (ФОП Дерев’янчук О. М., м. Вараш Рівненської обл.) поширювало друковане видання без реєстрації, комунальний канал «Броди» (м. Броди Львівської обл.) не відокремлював рекламу від інших програм, «Вікка» перевищила час для реклами та телепродажів, «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова Національної академії медичних наук України» невчасно проінформував Нацраду про реорганізацію, ТОВ «Тотвельд» (канал Xsport) і  «ТРК «Всесвіт плюс» із Миколаївської області не повідомили про зміну керівника.

Реєстрації

Сотні компаній зареєструвались у другому півріччі 2024 року. Втім, деякі компанії отримали відмову у реєстрації або не набрали необхідної кількості голосів від членів Нацради. Регулятор має небагато підстав для відмови — й усі вони визначені в законі «Про медіа». Однак на практиці трапляється так, що реєструватися хочуть компанії з сумнівною репутацією. Або ті, кого громадські організації звинувачують у продажу журналістських посвідчень. Або ті, хто на своєму сайті розміщує фото «журналістів», згенеровані штучним інтелектом. Тож відмови отримували:

• «Голос України», «Президентський вісник» та інші державні медіа. Законом «Про медіа» визначено, що суб’єктом у сфері друкованих медіа не може бути особа, до структури власності якої входять державні органи, органи місцевого самоврядування, їхні асоціації. 
• Онлайн-видання ТОВ «Аксі медіа» та ТОВ «УНІАН Україна». Перша компанія подала неточні дані регулятору й такого сайту не існує. Друга компанія належить Денису Васильовичу Іванову. Подавала на реєстрацію сайт uniannews.info. При спробі його відкрити з’являється позначка про небезпечний контент.
• Видання громадської організації «Журналісти проти корупції», оскільки вона не додала до заяви документ, який підтверджує сплату реєстраційного збору. Це була друга спроба організації зареєструватися. Бо кілька місяців тому «Журналісти проти корупції» також подавалися на реєстрацію.
• Медіа Української православної церкви. Своє видання хотіла зареєструвати Сумська єпархія Української Православної Церкви. Однак регулятор їй відмовив. На запит регулятора єпархія надала свій статут релігійної організації. І, за інформацією Нацради, він не приведений у відповідність до вимог статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», а тому втратив чинність у частині найменування організації.
• Медіа з Болгарії. ТОВ «Дніпро інвест» хотіло зареєструвати друковане медіа. Компанія зареєстрована у місті Варна в Республіці Болгарія, а не в Україні. Відповідно до Закону «Про медіа», суб’єктами у сфері друкованих медіа можуть бути громадяни України, іноземці й особи без громадянства, які мають місце проживання в Україні, зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні особи України.

Детальніше про відмови й ті компанії, які не набрали достатню кількість голосів членів Нацради, читайте у матеріалі «Детектор медіа».

А нижче — посилання на наші новини про тих, кому вдалося зареєструватися на засіданнях Нацради у другому півріччі 2024 року.

• 13 червня — «Свідомі. Медіа», «Харків сьогодні», «Літературна Україна» та сім лінійних каналів;
• 27 червня — новий канал «Невигадані історії», а також NIKI Kids, NIKI Junior і Music Box Classic;
• 12 липня — новий ОТТ-канал, 25 онлайн-медіа та 11 провайдерів;
• 25 липня — онлайн-медіа «Гордон» і ще 14 видань;
• 9 серпня — чотири канали з Дніпра, АTR, Kyiv Post і новий мовник «Відзону»;
• 5 вересня — медіа громадської організації «Місто. Медіа» з Волинської області (misto.media) та лінійний канал ТОВ «Місцеві новини» (логотип літера «М» (зелена)) із Южного Одеської області;
• 26 вересня — 23 онлайн-видання;
• 10 жовтня — 9 телеканалів;
• 24 жовтня — нові канали «1+1» і Starlight Media;
• 7 листопада — канали й ОТТ-сервіс про кіберспорт;
• 28 листопада — три канали й 30 онлайн-медіа;
• 5 грудня — FAST-канали «Інтера», «1+1», «Накипіло» та ще 13 онлайн-медіа;

Заборонені російські актори, пропагандисти й сервіси

13 росіян поповнили Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, за пропозицією Нацради. Серед них додано до переліку десять акторів: Світлану Антонову, Антона Батирєва, Сергія Весклера, Віталія Гогунського, Володимира Машкова й Альону Яковлеву, Катерину Гусєву, Аскольда й Едгарда Запашних, Сергія Кабаєва. Регулятор звертає увагу на те, що вони «ведуть публічну антиукраїнську пропагандистську діяльність, виправдовують дії держави-окупантки щодо розв’язання та ведення агресивної війни, порушення територіальної цілісності й ліквідації незалежності України для подальшої ескалації російської військової агресії та окупації території нашої держави, розпалюють ненависть і ворожнечу проти нашого народу».

Окрім них загрозу безпеці України створюють троє пропагандистів: Анатолій Бородкін — «воєнний кореспондент» на телеканалі «Звезда» міноборони Росії на окупованих територіях України, Діана Козлова — головна редакторка пропагандистського медіа — інформаційної агенції Ura.ru та Володимир Соловйов  — журналіст-міжнародник, голова Союзу журналістів Росії, у 2024 році був довіреною особою кандидата в президенти Росії Володимира Путіна.

Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресорки поповнили: Shara-TV;«ILookTV», його дзеркала; AntiFriz, його дзеркала; Iptv Online; Tvboom. Ці сервіси не можуть працювати на території України, бо мають часткову або повну спрямованість на територію та аудиторію держави-агресорки, використовують як мову інтерфейсу за замовчуванням державну мову держави-агресорки, розміщують рекламу, спрямовану на аудиторію країни-окупантки тощо.

Після рішення регулятора доступ до таких сайтів і їхніх мобільних застосунків мав бути обмежений на території України. Платіжні операції заборонені.

Архівне фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення