Мирні перемовини та закінчення війни в Україні: про що говорять на Заході

13 січня, 19:54

Деякі аналітики не виключають можливості проведення переговорів у першій половині 2025 року

Все більше світових політиків обговорюють тему мирних переговорів України з Росією та припинення вогню на фронті.

Розмови про мирну угоду почастішали після обрання Дональда Трампа президентом США. Зокрема, він заявляв, що припинить конфлікт в найкоротші терміни.

Неабияку цікавість у суспільства викликала його заява про підготовку до зустрічі із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.

ТСН.ua зібрав відомості про те, що західні медіа пишуть про ймовірне завершення війни в Україні.

Коли можуть відбутися переговори

Одна з провідних телерадіокомпаній світу CNN зазначає що переговори з Москвою можуть відбутися у першій половині 2025 року, незалежно від того, хто переможе на виборах у США.

Кореспондент Sky News Івор Беннетт, який працює в Росії, заявив, що ймовірно, бойові дії в Україні остаточно припиняться 2025 року. До 9 травня Кремль сподіватиметься завершити переговори щодо України.

"Я передбачаю, що війна в Україні закінчиться 2025 року. Або, можливо, точніше: бойові дії припиняться і конфлікт буде заморожений", – зазначив він.

Президент України Володимир Зеленський також почав заявляти про готовність до переговорів щодо припинення війни, повідомляє The Washington Post. Зокрема, там зауважили, що Україні необхідні гарантії довгострокової безпеки.

У виданні додали, що деякі політики "починають вірити", що війна справді може закінчитися 2025 року. Це пов’язано з тим, що розмови про мирну угоду почастішали після обрання Трампа.

Своєю чергою, на думку західних експертів укладення угоди про припинення вогню між Україною та Росією може стати для Володимира Путіна важким, але розумним кроком. Це може забезпечити Росії “незалежність” і відновити її відносини із західними країнами, пише New York Post.

Формат майбутніх переговорів

Серед західних політиків йдуть жваві обговорення про формат майбутніх переговорів і хто зможе сісти за стіл.

Європейські дипломати зауважують, що наразі конкретних планів на папері поки що немає. Однак ситуація може змінитися після інавгурації Трампа.

Більшість лідерів ЄС чітко дали зрозуміти, що хочуть уникнути обмеженого форуму у стилі "Мінська", який би виключив широкий спектр інтересів у всьому блоці.

Європейці у контактах з оточенням Трампа наполягають на необхідності продовження американської військової допомоги для посилення позиції України на переговорах, євродипломати кажуть, що для них залишається незрозумілим, чи продовжуватиметься формат "Рамштайн" під керівництвом США, і чи вони будуть змушені перейти до коаліції під керівництвом Європи.

Своєю чергою, канцлер Австрії Карл Нехаммер заявляв, що будь-яке розв’язання війни, яку розв’язала Росія, має залучати Україну та віддавати пріоритет її інтересам, передає NV.

За його словами Австрія, як нейтральна країна, може слугувати місцем для потенційних мирних переговорів.

У статті Euractiv зазначають, що українське керівництво побоюється, що швидке припинення вогню або мирна угода, про яку неодноразово говорили Трамп і його оточення, може мати високу ціну. Президент України наразі відкидає будь-який швидкий поворот за стіл переговорів.

За словами прем’єр-міністра Естонії Крістена Міхала, лідери ЄС також переконані, що для Трампа буде "майже неможливо" виключити Європу з рішень щодо України.

Ключове занепокоєння серед дипломатів ЄС викликає сценарій, за якого Трамп буде схильний вести двосторонні переговори з Путіним через голови європейців.

За словами поінформованих офіційних осіб, після перемоги на виборах у листопаді 2024 року Трамп дав сигнал і Зеленському, і Макрону, що європейці будуть відповідальними за нагляд і забезпечення майбутнього припинення вогню в Україні.

Як потрібно говорити з Кремлем

Директор ЦРУ Вільям Бернс в інтерв'ю NPR розповів, що Путін дуже вірить у контроль і залякування. Такого висновку він дійшов після 20-річного досвіду спілкування із кремлівським диктатором.

“У мене, звичайно, є тривалий досвід роботи з Путіним і взаємодії з ним. Я гадаю, що він дуже вірить у контроль і залякування. Він дуже підозріло ставиться до оточення і завжди шукає вразливі місця, якими може скористатися”, – наголосив він.

На думку Бернса, новій адміністрації Дональда Трампа, готуючись до переговорів щодо України, треба думати про те, як забезпечити достатньо важелів впливу, щоб ці переговори відбувалися не лише на умовах Путіна.

Директор ЦРУ вважає, що для того, щоб Путін не мав можливості використовувати слабкості України, треба й надалі примушувати Росію зазнавати величезних витрат.

Переговори Путіна та Трампа

Нещодавно Дональд Трамп заявив про ймовірні переговори з кремлівським диктатором.

"Він хоче зустрітися, і ми це організовуємо", – сказав Трамп у коментарях перед зустріччю з губернаторами-республіканцями в Мар-а-Лаго в Палм-Біч, штат Флорида. За інформацією Reuters, наразі дата зустрічі невідома.

Речник російського диктатора Дмитро Пєсков зазначив, що Путін нібито готовий до зустрічі з Трампом. Також він додав, що для цього потрібна "політична воля вести діалог і вирішувати наявні проблеми за допомогою діалогу".

"Путін неодноразово заявляв про свою відкритість до контактів з міжнародними лідерами, зокрема з президентом США Дональдом Трампом. Президент неодноразово про це говорив, ми неодноразово про це говорили, і жодних умов для цього не потрібно", – заявив Пєсков.

Жорсткі умови Кремля

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Кремль вестиме переговори з Трампом без будь-яких "попередніх умов". Втім, Москва наголошує - їхня переговорна позиція залишається незмінною.

Як зазначають у ISW, Путін нібито відкритий для контактів з міжнародними лідерами і що "жодних умов для цього (контакту) не потрібно".

Проте, речник президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив, що Кремль зберігає свою "неодноразово озвучену" позицію щодо України, яку Путін чітко визначив у червні 2024-го та повторив у грудні під час "прямої лінії".

Тоді йшлося про вимогу РФ замінити президента Володимира Зеленського та його уряд під виглядом "денацифікації", провести демілітаризацію та поступитися Росії значними частинами території на сході та півдні України, включаючи території, які РФ наразі не окупувала.

Володимир Путін на будь-яких можливих переговорах із Заходом щодо припинення війни проти України, скоріш за все, зберігатиме свої довоєнні максималістські вимоги.

Такого висновку аналітики дійшли на основі аналізу публікації Financial Times (FT) від 10 січня, в якій колишній високопоставлений кремлівський чиновник та інше джерело розповіли, що Путін на будь-яких подібних переговорах зберігатиме свої довоєнні вимоги щодо запобігання вступу України в НАТО, та примушування блоку вивести військові контингенти з країн Східної Європи.

Аналітики констатують, що вимоги Путіна від грудня 2021 року "виходять за межі України й спрямовані на відкат НАТО".

В Інституті наголошують, що це означає повну капітуляцію України. Жодні переговори не приведуть до значущого чи стійкого миру, доки Путін залишається відданим цим вимогам – незалежно від "бажання" Кремля вести переговори із західними лідерами.

За даними Fox News, Кремль висуває для можливих переговорів про завершення війни проти України такі умови:

визнання Росією окупованих територій, включно з Кримом;
юридичних гарантій нейтрального статусу України без перспектив вступу до НАТО;
зняття західних санкцій;
припинення будь-якої підтримки України з боку Заходу.

Це може ускладнити пошук компромісів для команди новообраного президента США Дональда Трампа.

Швидкого закінчення війни не буде

На думку президента Франції Емманюеля Макрона, швидкого і легкого рішення завершення війни в Україні не буде, передає BFMTV. Про це йшлося на тлі попередніх заяв американського президента Дональда Трампа щодо завершення війни за добу.

На думку Макрона, лише Україна має "вести реалістичні дискусії щодо територіальних питань".

Тим часом США, за словами президента Франції, повинні допомогти європейцям змінити характер ситуації і переконати Росію сісти за стіл переговорів.

"А європейці мають побудувати гарантії безпеки для України, що й буде їхнім першочерговим обов'язком", – заявив Макрон.

Він також додав, що капітуляція України не може бути доброю для європейців і американців, а "довіра" до Заходу буде "підірвана", якщо він погодиться на "компроміс" через "втому" від конфлікту.

Гарантії безпеки

Держсекретар США Ентоні Блінкен раніше заявляв, що позиція України в Курській області є критично важливою для будь-яких майбутніх переговорів, повідомляє Barron’s.

Блінкен зауважив, що адміністрація президента США Джо Байдена, яка передала Києву безпекову допомогу на мільярди доларів після російського вторгнення 2022 року, хоче переконатися, що "Україна має найсильнішу руку для гри".

"Їхня позиція в Курську є важливою, тому що, безумовно, це те, що вплине на будь-які переговори", – сказав держсекретар США.

Він зазначив, що навіть якби переговори відбулися, Україні все одно були б потрібні "адекватні гарантії безпеки" проти президента Росії Володимира Путіна.

"У якийсь момент буде припинення вогню. На думку Путіна, це не буде "кінець гри". Його імперські амбіції залишаються, і він намагатиметься відпочити, переобладнатися і, зрештою, знову атакувати", – акцентував Блінкен, закликавши до "адекватного стримування, щоб він цього не зробив".