Сухорукова розповіла, які ще зміни потрібно запровадити у військовій медицині на фронті
Сухорукова розповіла, які ще зміни потрібно запровадити у військовій медицині на фронті

Сухорукова розповіла, які ще зміни потрібно запровадити у військовій медицині на фронті

Сухорукова розповіла, які ще зміни потрібно запровадити у військовій медицині на фронті

Департамент охорони здоров’я МО готується запровадити первинну медичну картку, яка має замінити радянську паперову форму 100.

У березні 2024 року Міністерство оборони взяло на себе лідерство у формуванні політики стосовно військової медицини в зоні ведення бойових дій. Раніше в міністерства не було цього функціоналу. Новостворений Департамент охорони здоров’я Міноборони вперше поставив на рівні МО питання тактичної медицини, яке до цього ніяк не регулювалося, розповіла голова департаменту Оксана Сухорукова в інтерв’ю Лесі Литвиновій.

За словами Сухорукової, до створення департаменту у питанні військової медицини на фронті “було дике поле”. До цього ці питання частково регулювало Командування медичних сил, частково – кожне командування під себе. Вона пригадала, що в одному з досліджень того часу її вразила фраза “Рівень підготовки не поганий, він невідомий”.

“На сьогодні в нас є наказ, який регулює обсяги надання домедичної допомоги. Є наказ, який регулює склад аптечок і наплічників, сучасний, такий, що відповідає обсягам. І на початку цього року вийшов наказ про затвердження стандартів підготовки з надання домедичної допомоги. Стандарти були напрацьовані ще влітку минулого року, але з вересня місяця перебували на погодженні то в Генштабі, то в МО”, – розповіла поки що директорка департаменту.

На переконання Сухорукової, відбулися справжні зміни, які вже дають можливість готувати стандартизовані програми підготовки військовослужбовців до надання домедичної допомоги. Зокрема з вересня на погодженні перебуває ще один наказ, який регламентує підготовку військовослужбовців до надання домедичної допомоги: яким має бути навантаження на інструкторів, забезпечення навчальних центрів. Вона сподівається, що департамент встигне його затвердити.

“Вийшов наказ про обсяги надання догоспітальної медичної допомоги. Він ґрунтується на стандартах НАТО, але з урахуванням досвіду вже нашої війни. Це більше про філософію та взаємодію, про управління.На внутрішнє погодження відправлено документ, який описує фундаментально інший, модульний підхід до організації медичної підтримки. Наприклад, зараз, незалежно від комплектування, навичок і наявних ресурсів, медичний пункт повинен організовувати медичну підтримку в повному обсязі, що включає медичну допомогу до хірургічного втручання. При цьому не важливо, ким і як закрито штатку. Згідно ж зі згаданим наказом, можна буде об’єктивно визначити свою спроможність і відповідно до неї надавати медичну допомогу”, – каже Сухорукова.

Проте на її переконанні наріжним каменем тут є питання управління цими спроможностями, включно з обсягами надання допомоги, людськими ресурсами та наявним обладнанням. Вона подякувала військовим медикам усіх ланок із якими департамент розробляв питання управління та планування, визначення спроможність військових підрозділів допомогу.

“Ще важливий момент — уся ця система має бути не тільки стандартизована, а й об’єднана між собою, зокрема безперервним обміном даними. На сьогодні в нас розгорнуто медичну інформаційну систему ЗСУ, в якій уже можна подивитися, що відбувається в госпіталях. Це дає змогу зберігати дані пацієнтів у електронному вигляді; здійснювати обмін цими даними між військовими госпіталями; збирати статистичні дані, на основі яких можна ухвалювати зважені управлінські рішення й дивитися, що треба відкоригувати в контексті надання медичної допомоги й організації медичного забезпечення”, – вважає Сухорукова.

Вона додала, що в перспективі цифровізація має починатися ще з військових частин. Зокрема департамент провів тестування на Запорізькому напрямку. Було розроблено первинну медичну картку, яка має прийти на заміну ще радянської паперової форми 100, та має стати прообразом травма-реєстру. Наказ, який це запроваджує, зараз на реєстрації в Мін’юсті.

“Паралельно з цим розроблено цифровий продукт. Причому в дуже зручному планшетному варіанті: лікар може описувати допомогу, яку надав, просто натискаючи пальцем на те чи інше поле на екрані планшета. Це дасть змогу військовослужбовцю не заморочуватися, де його «форма 100» і як її не загубити; як зібрати всі медичні документи, щоб потім не було проблем із лікуванням, проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК), виплатами, підтвердженням того, що він отримав поранення, захищаючи Батьківщину”, – каже очільниця департаменту.

Вона висловила сподівання, що невдовзі військові не думатимуть, як не втратити свідомості на шляху медичної евакуації з фронту та не загубити форми 100, без якої їх ніби й не існує. Проте вона зауважила, що департамент може написати сотні чудових наказів, але якщо на місцях ці накази не виконуватимуть, то нічого не зміниться.

Також на, її переконання, в Україні ще треба будувати систему, яка стане місточком між цивільним лікарем і військовим. Цивільний лікар має розуміти, що таке військова медицина, як побудовані Збройні сили України, які там взаємовідносини. 

“От людина з цивілки приходить у військо, а їй кажуть: «Вітаємо. Ти начмед». Що їй робити далі? До нас звертається медик: «Мені сказали зробити стабік, а там туалету нема. Хто мені його має викопати? Куди дзвонити, щоб це зробили?».

Або людина каже, що їй для підрозділу потрібні аптечки, і починає збір коштів. До мене звертаються волонтери: ніби ж аптечки є, що відбувається? А річ у тім, що людина не знає, що треба зробити заявку, не знає, як її зробити, як потім усе це отримати і де про все це написано. Звичайно, простіше звернутися до волонтерів”, – зауважує представниця Міноборони.

Крім того, вона наголосила, що також потрібно змінювати підходи до навчання лікарів ще з медичних університетів. У вишах медиків також мають навчати, що таке медичне планування, як розгорнути медичний підрозділ, де взяти на нього забезпечення.

Нагадаємо, міністр оборони Рустем Умєров вирішив змінити організаційно-штатну структуру Департаменту охорони здоровʼя, зокрема, замінити з 31 січня 2025 року цивільну посаду директора на військову. Працівники департаменту вважають такі кадрові зміни недоцільними та неаргументованими, бо їхня команда за перший рік роботи уже довела свою ефективність. Там наголосили, що заміна ефективного керівника призведе до чергової затримки реформ у військовій медицині. 

Джерело матеріала
loader