Первые переговоры США и РФ, 700 млрд на оружие в Европе, новый саммит об Украине: новости дня

Європа готова взяти на себе провідну роль у забезпеченні гарантій безпеки Україні, вважає генсек НАТО за підсумками екстреного саміту у Парижі.

У Європі заявляють, що поки про контингент союзників в Україні говорити занадто рано.

Прем’єрка Данії каже, що подальші інвестиції в оборону є головним меседжем саміту.

За словами очільника уряду Польщі, яка наразі головує у Євросоюзі, учасники погодились на зміну фіскальних правил ЄС, яка дозволить збільшити оборонні витрати: "витрати на оборону більше не будуть розглядатися як надмірні витрати".

Ну а італійська прем’єрка розкритикувала "антитрампівську" зустріч.

Як і канцлер Німеччини.

На завтра Макрон збирає вже другий саміт, але з іншими учасниками.

Ну а у Саудівській Аравії відбулися переговори американської і російської делегацій.

І, схоже, сторони готуються нормалізувати відносини.

ЗМІ повідомляють, що прем’єр Франції бачить паралелі між сучасними подіями і тридцятими роками минулого сторіччя та стривожений немислимим альянсом між Путіним і Трампом.

Більше важливого і цікавого за понеділок, 17 лютого, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Європа обговорює гарантії безпеки.

Вчора у Парижі пройшла екстрена зустріч лідерів низки країн Європи щодо України, яку скликав президент Франції Емманюель Макрон.

У зустрічі брали участь Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща, Італія, Іспанія та Данія, яка представляла балтійські та скандинавські країни.

Після саміту французький президент наголосив, що припинення агресії має супроводжуватися сильними, надійними безпековими гарантіями для українців.

"Ми будемо вести роботу над цим разом з усіма європейцями, американцями та українцями.

Це ключове", – зазначив Макрон.

За його словами, робота продовжиться на основі пропозицій Єврокомісії – і щодо підтримки України, і щодо розвитку та інвестицій у нашу оборону.

"Цей порядок денний, визначений у 2022 році на саміті у Версалі, потрібно просто виконувати.

Рішення, дії, узгодженість.

І швидко", – заявив президент Франції.

Після зустрічі з лідерами європейських держав і керівництвом ЄС він мав окремі розмови з президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським.

Український президент каже, що провів "довгу розмову" з Макроном після екстреного саміту.

Зеленський зазначив, що на зустрічі у Парижі йшлося про глобальну ситуацію, стан справ у Європі та гарантії безпеки для України.

"Ми домовилися залишатися в постійному контакті, поки ухвалюються важливі рішення", – додав президент України.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками саміту заявив, що Європа готова взяти на себе провідну роль у забезпеченні гарантій безпеки Україні.

"Готовність і бажання.

Така моя думка про сьогоднішню зустріч у Парижі.

Європа готова і хоче зробити крок уперед.

Лідирувати в наданні гарантій безпеки для України", – зазначив генсек НАТО.

До речі, президент України Володимир Зеленський сьогодні, під час візиту до Анкари, назвав Туреччину серед країн, від яких Україна сподівається отримати певні гарантії у контексті можливої домовленості про завершення війни.

"Ми хочемо, щоб завершення цієї війни грунтувалося на певних гарантіях безпеки.

Ми хочемо, щоб ці гарантії були надані з боку США, ЄС та всієї Європи, включно з Туреччиною", – сказав Зеленський.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган запевнив у підтримці територіальної цілісності України в переговорах про "мир".

Щодо відправки військ в Україну.

Європейці, серед іншого, обговорювали відправку в Україну контингентів як складову гарантій безпеки після припинення війни і відмови від вступу країни в НАТО.

Як вже йшлося у вчорашньому дайджесті, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що готовий відправити британські війська на територію України для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди.

Згодом у парламенті Британії повідомили, що хочуть голосування за відправлення військ в Україну: "Нам потрібна підтримка громадськості для такого кроку, і парламент відіграє важливу роль у забезпеченні цього".

За даними джерел The Washington Post, наразі європейські держави готові забезпечити кілька бригад для потенційної дислокації в Україні орієнтовною чисельністю від 25 до 30 тисяч.

За інформацією видання, найбільш ретельне військове планування такої місії здійснила Франція – вона, за оцінками, може виділити близько 10 тисяч військовослужбовців.

Та навіть міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро вважає передчасними розмови про контингент союзників, який був би складовою гарантій безпеки для України.

"Це питання постане у свій час, коли буде домовленість про мир, щоб гарантувати його", – сказав Барро.

Співрозмовники видання The Washington Post вказують, що європейські військові "не будуть розміщені вздовж лінії зіткнення, але будуть готові продемонструвати силу, якщо російські війська відновлять війну".

Парламент Нідерландів вже ухвалив резолюцію щодо можливої миротворчої місії в Україні.

Нижня палата парламенту країни бачить активну роль Нідерландів у забезпеченні стабільності, якщо буде досягнуто припинення вогню між Україною та Росією.

Це не обов'язково має відбуватися під прапором НАТО, йдеться у пропозиції.

До речі, незначна більшість німців не проти розгортання миротворчих сил в Україні.

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен обережно допустила участь у контингенті союзників в Україні.

Слід зауважити, що країна стикається з погрозами президента США Дональда Трампа на адресу Гренландії.

У Литві вважають можливим направлення до України інструкторів, та не контингенту.

700 млрд на зброю в Європі?.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що подальші інвестиції в оборону є головним меседжем зустрічі лідерів Європи у Парижі.

"Ми повинні переозброїтися в Данії, ми повинні переозброїтися в Європі, і ми повинні зробити це, щоб не дати Росії перенести війну з України в інші європейські країни", – додала премʼєрка.

Вона закликала до радикального збільшення оборонних витрат Данії.

"Ми перебуваємо в набагато складнішій ..

і небезпечнішій безпековій ситуації, ніж будь-коли за мого життя.

Це гірше, ніж за часів холодної війни", – сказала Метте Фредеріксен.

Генсек НАТО Марк Рютте вважає, що Європа готова більше інвестувати у свою безпеку.

Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що на зустрічі європейських лідерів у Парижі 17 лютого підтвердили зміну фіскальних правил ЄС, яка дозволить збільшити оборонні витрати.

"(Ми отримали.

– Ред.) дуже важливе підтвердження, особливо для нас дуже важливе, що витрати на оборону більше не будуть розглядатися як надмірні витрати, тому нам не буде загрожувати процедура надмірного дефіциту", – анонсував Туск.

Він також підкреслив, що "у нас немає 100-відсоткових гарантій або впевненості щодо того, як будуть проходити переговори і як закінчиться конфлікт в Україні".

"В одному є 100-відсоткова впевненість – Європейський Союз і союзники, такі як Британія і Норвегія, зможуть ефективно стабілізувати ситуацію і підтримати Україну в збереженні її суверенітету, якщо ми зможемо ефективно захищатися від загроз як Європа.

На даний момент це не так", – сказав прем’єр Польщі.

Однак він попередив, що це лише "прелюдія до того, що станеться найближчими тижнями і місяцями".

"Ми розуміємо, що подібні зустрічі не закінчуються ухваленням рішень", – сказав очільнику польського уряду.

Німецьке видання Berliner Zeitung повідомило, що у Європейському Союзі обговорюють масштабний план збільшення оборонних витрат та допомоги Україні для закупівлі військового обладнання, який, ймовірно, може сягнути близько 700 млрд євро.

Як зазначило агентство, "плани витрат не будуть оголошені до завершення виборів у Німеччині 23 лютого, щоб уникнути суперечок напередодні голосування, за словами посадовців, поінформованих про ці плани.

До речі, за даними Politico, у ЄС готують пакет військової допомоги Україні на мінімум 6 млрд євро.

Він покликаний зміцнити її стратегічну позицію перед переговорами з Росією під проводом США.

За словами джерел Politico, у межах пакета Євросоюз планує надати Україні 1,5 мільйона артилерійських снарядів, системи протиповітряної оборони та техніку для українських бригад.

Слід додати, що сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн розповіла спеціальному посланцю США з питань України та Росії Кіту Келлогу про плани Європи щодо збільшення обсягів виробництва і витрат на оборону, що зміцнить військовий потенціал як Європи, так і України.

"Вона також висловила готовність ЄС працювати разом зі США, щоб покласти край кровопролиттю і допомогти забезпечити справедливий і міцний мир, на який Україна та її народ по праву заслуговують.

Як ясно дала зрозуміти президентка, зараз настав критичний момент", – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

Європа розділена?.

У Парижі не варто було чекати сенсаційних рішень, йдеться в свіжій статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка.

За словами Сидоренка, зустріч у французькій столиці мала допомогти непублічно узгодити переговорні позиції (у тому числі щодо миротворців).

А ще – продемонструвати єдність Європи.

І ось тут європейські лідери відверто провалилися.

Передусім – "завдяки" канцлеру Німеччини.

Олаф Шольц після саміту вирішив публічно оголосити: Європа розділена.

Він розкритикував дії колег з інших держав, які готуються до запровадження миротворчої місії, назвавши ці ідеї "абсолютно передчасними і вкрай недоречними", та додав, що був "трохи роздратований" дебатами "не в той час і не на ту тему" на зустрічі лідерів.

І не Шольц один – проблем до єдності Європи додала також італійська прем'єрка Джорджа Мелоні, яка хоч і була на зустрічі у Парижі, але спізнилася туди на годину, а згодом виступила з критикою саміту та назвала його "антитрампівським".

Після саміту італійська прем’єрка висловила незгоду з пропозиціями саміту і набором запрошених.

А ще зустріч у Парижі показала, що лідером з європейського боку може стати прем’єр Британії Кір Стармер.

Докладніше про результати саміту у Парижі – в статті Коаліція сміливих та Олафа Шольца.

Про що домовилися та що стало проблемою на саміті у Парижі.

Другий саміт щодо України.

За даними агентства, на зустріч 19 лютого Париж запросив європейські країни, які не були присутні на першому саміті, а також Канаду.

До речі, у Канаді повідомили, що зацікавлені в участі в повоєнних "гарантіях безпеки" для України.

Перші перемовини США та РФ.

Сьогодні делегації США та Росії провели переговори у Саудівській Аравії.

Разом з "робочим обідом" вони тривали понад три години.

Це перша за останні роки особиста зустріч на високому рівні між російськими і американськими офіційними особами.

Речниця Державного департаменту США Теммі Брюс повідомила, що обидві сторони домовилися призначити групи високого рівня для переговорів щодо України.

Вона додала, що США і Росія також почнуть розглядати "майбутню співпрацю з питань, що становлять взаємний геополітичний інтерес, а також історичні економічні та інвестиційні можливості, які з'являться в результаті успішного завершення конфлікту в Україні".

Держсекретар США Марко Рубіо натякнув, що Євросоюз повинен буде скасувати санкції у разі врегулювання між РФ і Україною.

Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що Європейський Союз повинен самотужки прийматиме рішення і про продовження санкцій проти Росії.

Очільник російського Міністерства закордонних справ Сергєй Лавров заявив, що РФ та США домовилися призначити послів в країни.

Також він сказав, що РФ і США домовилися про "зняття перепон", які "тривалий час" встановлювала адміністрація колишнього американського президента Джо Байдена.

Серед таких "ускладнень" він згадав про "нескінченні висилки дипломатів", на які, мовляв, Росія була "змушена відповідати".

За даними Fox News, США та Росія обговорюють триетапний мирний план щодо України, який включає припинення вогню, проведення виборів в Україні і зрештою підписання остаточної угоди.

А ще глава МЗС Росії Сергєй Лавров заявив, що для РФ буде неприйнятним розміщення військових з держав-членів НАТО на території України після досягнення угоди про врегулювання війни.

Він сказав, що глава Кремля Владімір Путін багаторазово підкреслював, що розширення НАТО і "поглинання України Північноатлантичним альянсом – це пряма загроза інтересам Російської Федерації, пряма загроза нашому суверенітету".

Речник Кремля Дмитрій Пєсков також заявив, що РФ не заперечує проти вступу України в ЄС, у той час як приєднання до НАТО є "явною загрозою" для Росії.

Президент Володимир Зеленський переніс свій візит у Саудівську Аравію на тлі зустрічей та переговорів у цій країні делегацій Росії та США.

"Нас не запрошували на цю російсько-американську зустріч у Саудівську Аравію.

Для нас це було сюрпризом.

Я не хочу збігів і тому я не поїду у Саудівську Аравію", – наголосив він.

Відтак український президент зазначив, що він зв’язався із саудівськими партнерами й вони домовилися перенести зустріч на 10 березня.

Зеленський наголосив, що очікує на візит представників США до Києва.

Як пише Bloomberg, Ер-Ріяд хотів присутності українців на переговорах, США і Росія були проти.

Тим часом прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру бачить паралелі між сучасними подіями і тридцятими роками минулого сторіччя та стривожений ознаками "альянсу" між новим президентом США і очільником Кремля.

"Можна бачити немислимий альянс між Путіним і Трампом, який маргіналізує Європу", – цитує слова французького прем’єра BFMTV з посиланням на слова джерел.

А глава німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер констатував, що Європа опинилась "за дитячим столом" на переговорах щодо України.

Лідери проєвропейських груп Європарламенту закликали Європу подвоїти зусилля задля зміцнення власної безпеки і підтримки України і виступили проти виключення ЄС і України з переговорного процесу щодо завершення війни.

У Трампа наполягають, що консультуються з Україною і Європою на щоденній основі.

Проросійські сили Європи.

Призначений "президент" Грузії привітав Лукашенка із сьомим "переобранням", а у Хорватії відбулася інавгурація проросійського президента Мілановича.

Віцепрем'єр Сербії домовився із Шойгу боротись з "кольоровими революціями", а Словаччина все ж видворила українця, якого звинуватила в підготовці "перевороту".

Решта новин.

У Білому домі кажуть, що Маск не працює на DOGE, а просто консультує Трампа.

Рейтинг фаворита виборів у Німеччині – найнижчий за останні півтора року.

П’яту президентку Грузії закидали яйцями в аеропорту, коли вона поверталась з Мюнхенської безпекової конференції.

До цього в аеропорту закидали яйцями і опозиційного експрем’єра Георгія Гахарію.

А минулого місяця Гахарію жорстоко побили в готелі у Батумі.

У Латвії заборонили доступ до ще низки сайтів з російською пропагандою, а спецслужби країни затримали тіктокера, який прославляв РФ.

В Австрії кажуть, що підозрюваний сирієць радикалізувався через Tik.

Tok перед нападом.