Бельгія — Україна. Наші оцінки

Березневий міжнародний цикл для національної збірної України ми завершуємо вже буденною фразою — "завдання не виконано". Люди, які вочевидь більше нашого розуміються на футболі, називають Лігу націй "більше товариським турніром", проте навіщо тоді на переступати через себе й ламати тактичну схему з переходом на п’ять захисників тільки заради того, щоб утримувати рахунок — теж не зрозуміло. Багато запитань залишила по собі гра в Генку, а на тлі емоційного піднесення після першого матчу, та й поготів — залишила розбитими. Це просто буде чергова історія про збірну України в її яскравому прояві меншовартості, яка віддала більш статусному супернику перевагу 2:0. Супернику, у якого навіть Тібо Куртуа прибрали із стартового складу, бо, вочевидь, команда рана все ще не загоїлась.

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Бельгії отримав воротар "синьо-жовтих" Андрій Лунін. Ми програли з "нулем" у графі власних забитих м’ячів та загальним відчуттям "нуля" в атаці, тож не дивно, що шукати найкращого в нашому складі футболіста вболівальники кинулись десь у глибині ешелонів оборони. Знайшли в підсумку голкіпера. Що можна тут ще додати. Три сейви зробив Лунін у цій грі, тож пропущених м’ячів могло бути й більше, якби не його втручання. Помилок у діях Андрія відзначати не доводилось.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Лумінус Арена (за 10-бальною шкалою).

Україна

Андрій Лунін — 5,5.

Ілля Забарний (5,0) — Олександр Сваток (5,0) — Микола Матвієнко (5,0) — 5,0. Цього разу проти Лукаку й групи атаки Бельгії за його плечима ми вирішили виставити якомога більше захисників із прогнозованою для такого рішення трійкою центральних. Якийсь час ця конструкція працювала більш-менш надійно, хоча й не без огріхів, один із яких, зокрема, посадив Забарного на попередження, а отже його залученість до боротьби була меншою за очікувану. Щодо Сватка та Матвієнка, то Микола свою ключову дуель проти Лукаку в цій грі програв під час другого м’яча, а Олександр — програв під час третього, що й призвело до гола, який нас добив.

Олександр Зінченко — 5,0. Настільки вразила гра Зінченка праворуч у захисті на останніх хвилинах першого матчу проти Бельгії наш тренерський штаб, що в цій зустрічі йому взагалі весь фланг віддали під поле діяльності. І тут така сама історія, як і з попередженням Забарного, — проти Доку боротьба за таких умов знімається з порядку денного, але Ребров тримав гравця до останнього.

Іван Калюжний — 5,0. Супер-Іван цього разу був не надто й "Супер", хоча й намагався дати звичний для себе обсяг роботи. Проте суперники добряче покрутили його в центрі поля, і зрештою самовідданість цього гравця нашою перевагою так і не стала.

Єгор Ярмолюк — 5,5. Дебют у стартовому складі національної збірної має запам’ятовуватись на все життя, тому шкода, що для Єгора та всієї команди він вийшов таким, яким вийшов. Там були підстави казати, що ця гра може й непогано скластись для нашого півзахисника, особливо коли він самотужки будував контратаки через майже половину поля на початку зустрічі. Проте це виявились поодинокі епізоди активності, і зрештою досвіду молодому гравцю у вирішальних ситуаціях таки забракло.

Віталій Миколенко — 5,0. Миколенко загалом уже звик до футболу, орієнтованого виключно на оборону, на своєму фланзі, тож його не варто було ні до чого привчати. Здебільшого, у Віталія виникали проблеми лише в боротьбі в повітрі, хоча й атаки Бельгії через його зону також частими було неможливо назвати. Утім, пошкодження наприкінці зустрічі наш захисник також отримав, проте це вже буде головним болем для Девіда Моєса.

Олексій Гуцуляк — 5,0. Важливий перший гол із нашого боку в Мурсії привів Гуцуляка до стартового складу на це протистояння, але в підсумку Олексій залишав межі поля з порожніми руками. Будувати контратаки його зусиллями — не варіант узагалі, тож саме під такий малюнок гри вибір нашого тренерського штабу був геть незрозумілим.

Георгій Судаков — 5,0. Із іншим нашим гравцем ланки висунутих уперед атакувальних півзахисників обійшлись ще більш брутальним чином — м’яч просто не пускали до Судакова, а отже й шансів вести нашу гру він не мав. Запам’ятався Георгій лише в двох ситуаціях — коли протягував контратаку, але Ванат у підсумку не найкращим чином відкривався під передачу з оточення, а вже в другому таймі Судакову так і не вистачило красивого стрибку для результативного удару. Який б гарантовано усе змінив.

Владислав Ванат — 5,0. Довбик виявився не готовим до того, щоб стартувати в цій грі з перших хвилин через наслідки хвороби. І що залишалось робити, якщо Ванат із голом у першій грі був явно не емоційному підйомі, тоді як Яремчук жодним чином не закріпив власні позиції в стартовому складі в цій грі. Та нічого — виходити з Ванатом на вістрі, який загалом більше пристосований до гри на вільних м’ячах та просторі, а коли треба боротись, ще й проти футболістів типажу Фаса, то, вибачте, це не історія про цього футболіста. Обрання стратегії на цю гру таким чином знову підпадає під питання.

Богдан Михайліченко — 5,0. Бажання й надалі експериментувати із Зінченком на правому фланзі зрештою перебило більш природнє використання Михайліченка в цій позиції. Так, гравець без досвіду гри на найвищому міжнародному рівні, але й жовту картку за аут не з того місця навряд чи б схопив. Як тільки Богдан з’явився на полі, то одразу спробував загострити в атаці, хоча це й сталось уже після пропущеного гола. Але загалом за той час, що мав, і за тих обставин, які склались до цього, особливих сподівань на успіх цієї заміни вже не було. Зрештою, Де Брюйне подавав на Лукаку під другий гол саме з лівого флангу нашого захисту.

Віктор Циганков — 5,5. Чому Гуцуляк під нападником, а не Циганков, якщо обидва в підсумку б посідали місце на правому фланзі, — це питання також відкрите. Повірити в те, що Віктор би менше відпрацьовував у обороні на цьому етапі його кар’єри вже якось було б складно. Але в атаці в нас опцій б, напевно, виникало все ж таки більше. Навіть якийсь напівмомент був попереду у півзахисника Жирони, але загальний підсумок такий самий, як і в решти партнерів.

Артем Довбик — 5,5. Довбик з’явився на полі на 69 хвилині й таки знайшов свій гольовий момент, коли бив головою, а Селс хоч якось пострибав по кутах власних воріт у цій грі. Міг би Артем і на другий гольовий шанс розраховувати, але незрозумілий перший дотик під час чергової передачі з флангу призвів до неочевидного пасу Ярмолюку, а той схибив. І все, більше на такому рівні за такий відтинок часу у власному штрафному суперники, навіть із таким суперечливим захистом, як у Бельгії, зробити не дозволяють.

Андрій Ярмоленко, Роман Яремчук — останні дві наші заміни відбулись у стилі "кинути все вперед, і, можливо, десь зачепимось". Не зачепились. Яремчук і м’яча в ногах відчути не встиг.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.