Домовленість США та Росії, нова угода про копалини, вибух складу снарядів у Чехії: новини дня

Все важливе і цікаве за вівторок, 25 березня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Дві окремі заяви Білого дому.

Ввечері Білий дім опублікував дві окремі заяви за підсумками переговорів з представниками України та Росії 23-25 березня на експертному рівні.

В обох заявах містяться однакові формулювання про те, що США домовились з Україною та Росією окремо "забезпечити безпеку судноплавства, виключити застосування сили і запобігти використанню комерційних суден у військових цілях у Чорному морі".

Також Вашингтон домовився з Києвом і Москвою "розробити заходи" для реалізації домовленості про "заборону ударів по енергетичних об'єктах Росії й України".

В "українській" заяві Білого дому окремо підтверджується відданість США "справі сприяння обміну військовополоненими, звільненню цивільних ув'язнених та поверненню примусово переміщених українських дітей".

Чергова поступка США для РФ.

В "російській" заяві зазначається, що США "допоможуть відновити доступ Росії до світового ринку для експорту сільськогосподарської продукції та добрив".

Також у Вашингтоні кажуть, що прагнуть знизити для Росії "витрати на морське страхування, а також розширити доступ до портів і платіжних систем для таких транзакцій".

Президент України Володимир Зеленський вважає згоду США допомогти Росії з доступом її сільськогосподарської продукції та добрив на світовий ринок послабленням антиросійських санкцій.

Він пояснив, що "російська" і "українська" заяви Білого дому відрізняються, оскільки Україна не могла погодитись на таку поступку Росії.

"Русскі, наскільки нам відомо, підняли питання щодо допомоги американської сторони русскім щодо транспортування їх агропродукції… Ми на це не пішли, щоб це було в нашому загальному документі", – сказав глава держави.

Водночас президент зауважив, що Україна не знає деталей цього пункту.

Переговори щодо припинення вогню.

Отже, часткове припинення вогню не вступило в силу.

Росія відкинула безумовне припинення вогню в Чорному морі і, згідно із заявою Кремля, вимагає зняття частини санкцій для погодження на нього.

Президент України зазначив, що пропозиція щодо припинення вогню в Чорному морі стосується лише цивільного судноплавства й передбачає заборону на ураження портів.

"Ми окремо, про всяк випадок, передали (під час зустрічі в Ер-Ріяді.

– Ред.) всі наші обʼєкти (енергетики.

– Ред.).

Ми передали, по яких обʼєктах, ми вважаємо, не можуть бути завдані удари", – уточнив він, додавши, що Київ був "дуже готовий" до зустрічі.

За словами Зеленського, питання наслідків за порушення режиму тиші на морі та в енергетиці не фігурувало у заявах за пісдумками переговорів у Ер-Ріяді, оскільки Вашингтон боявся зриву домовленостей.

Президент додав, що Україна буде очікувати дій від адміністрації Трампа у разі порушення Росією режиму тиші, оскільки домовленості були досягнуті з нею.

Українська сторона наголошує, що "переміщення Росією її військових суден за межі східної частини Чорного моря буде вважатися порушенням духу цієї домовленості та буде розглядатись як порушення зобов’язань забезпечити свободу судноплавства в Чорному морі та загрозу національній безпеці України".

"В такому випадку, Україна матиме повне право реалізовувати право на самозахист", – повідомив міністр оборони України Рустем Умєров.

За його словами, для реалізації перемир'я на морі та в енергетиці потрібні додаткові консультації.

Представники адміністрації Дональда Трампа прагнуть досягти припинення вогню до 20 квітня, але українські та європейські посадовці вважають ці терміни надто амбітними, зважаючи на кроки лідера РФ Владіміра Путіна, спрямовані на затягування переговорів.

Тим часом, у Кремлі заявили, що уже тиждень нібито не бʼють по енергообʼєктах України.

"Велика угода" про копалини.

А ще український президент повідомив, що США запропонували Україні нову "велику угоду" щодо копалин.

За його словами, наразі деталей нової пропозиції Сполучених Штатів "ще немає", але "питання атомних станцій там немає".

Він додав, що Україна та США проведуть нові зустрічі "найближчим часом".

Завтра Володимир Зеленський зустрінеться із французьким колегою Емманюелем Макроном у Франції 26 березня.

Реакція Трампа на "злив" щодо Signal.

У Сполучених Штатах наростає скандал через чат посадовців адміністрації президента Дональда Трампа у Signal.

Він каже, що отримав запрошення від користувача на імʼя Майкл Волц.

Президент США заступився за свого радника з національної безпеки Майка Волца, а у Білому домі назвали висвітлення інформації з чату – кампанією опозиційної Демократичної партії та ЗМІ.

При цьому, видання The Wall Street Journal написало, що Дональд Трамп був розчарований цим епізодом і спрямував свій гнів на Волца.

Шеф Пентагону Піт Гегсет заперечив витік інформації про військові плани через Signal, а спікер Палати представників США Майк Джонсон відкинув можливість покарання топпосадовців США.

У Британії кажуть, що почали б дисциплінарний процес, якби стались порушення як з Signal у США.

Новий премʼєр Канади і Ліберальної партії Марк Карні напередодні парламентських виборів потролив Трампа через інцидент з перепискою в Signal.

Інформація про цей інцидент спричинила скандал в США і запитання про те, чи розуміють у команді Трампа правила поводження з таємною інформацією.

Але ризики витоку таємної інформації мають не тільки Сполучені Штати.

Заступник глави МЗС Польщі Анджей Шейна, який має доступ до держтаємниці, визнав проблеми з алкоголем.

За даними радіостанції RMF FM, в Міністерстві закордонних справ Польщі не звільнятимуть його.

Прем’єр країни Дональд Туск попросив міністра Сікорського відправити у "відпустку" заступника, який мав проблеми з алкоголем.

Загрози для Європи.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен звинуватила адміністрацію президента США Дональда Трампа в тиску на Гренландію.

Вона також розкритикувала адміністрацію американського президента майбутній візит на данську територію дружини віцепрезидента США Уші Венс.

Фредеріксен впевнена, що це "явно не той візит, який стосується того, що потрібно або чого хоче Гренландія".

Данія буде чинити опір цьому тиску, додала премʼєрка, водночас зауваживши, що країна готова працювати зі США.

Сам Венс заявив про плани Трампа на Гренландію і що їм "байдуже, що кричать європейці".

Та більша загроза для Європи виходить з Росії.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Європа повинна мати всі засоби для захисту від військової агресії.

"Якщо Росія вважає, що кордони України – це просто лінія на карті, чому вона повинна поважати кордони будь-якої іншої країни?", – сказав він.

Президент Ради закликав до посилення європейської складової НАТО.

Європа різко збільшує витрати на оборону через занепокоєння тим, що Сполучені Штати, які гарантували безпеку Європи з кінця Другої світової війни, більше не прагнуть цього робити, переключивши свою увагу на Індо-Тихоокеанський регіон.

Слід додати, що Сполучені Штати відклали безвіз для громадян Румунії.

На тлі загроз рейтинг схвалення ЄС його жителями на тлі зовнішніх загроз сягнув історичного рекорду.

Зокрема, иайже три чверті громадян ЄС вважають, що їх країна тільки виграла від членства у спільноті – це рекордний показник.

У ЄС хочуть, аби всі жителі мали триденні запаси на випадок кризи.

У Данії остаточно домовились поширити військову службу на жінок у 2026 році, а майже половина словаків – за повернення обов'язкової військової служби.

Польща першою в ЄС скерує на оборону кошти з плану відновлення після пандемії, але більше половини поляків не планують йти на базовий військовий вишкіл, який анонсував прем’єр Дональд Туск.

У Чехії вважають, що Франція та Британія стали новими лідерами безпеки в Європі.

До речі, у Чехії на складі боєприпасів прогримів вибух, постраждала одна людина.

Решта новин.

У Німеччині попередили, що РФ все частіше вербує диверсантів у приватних інституціях, а британська мовна корпорація ВВС встановила особи двох громадянок Болгарії, що шпигували для РФ.

25 березня новий Бундестаг Німеччини зібрався на перше засідання.

Ультраправі, які на парламентських виборах посіли друге місце, скаржаться на ігнор в парламенті.

Президент Німеччини звільнив канцлера Олафа Шольца та його уряд.

Ексміністра фінансів Австрії засудили до чотирьох років ув'язнення за корупцію.

Чеську ініціативу щодо "Радіо Свобода" підтримали 12 країн.

Біля Португалії спіймали підводний човен з 6,5 т кокаїну.

У Франції зіштовхнулись два військові літаки.

Понад мільйон сирійців повернулися додому після повалення режиму Асада, 22% – з Туреччини.