Франко-британская миссия для ВСУ, ЕС отказал Путину, задержание лидера Гагаузии: новости дня

У Парижі відбулося чергове засідання "коаліції рішучих", в якому взяли участь представники більше 30 держав.

Під час зустрічі обговорювали, серед іншого, питання створення "сил стримування", які хочуть розмістити в Україні.

Франція нібито наполягає на розміщення контингенту в центральній частині України.

А ще Емманюель Макрон оголосив про відправку в Україну франко-британської місії, метою якої буде робота над посиленням ЗСУ.

Зеленський повідомив, що передасть Сполученим Штатам інформацію про порушення Росією "енергетичного перемир’я", а також заявив, що поки "дуже рано" говорити про фінальну версію угоди про надра.

Все важливе і цікаве за четвер, 27 березня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Обговорення "сил стримування".

Сьогодні у Парижі відбулася чергова зустріч "коаліції рішучих", перед якою короткі переговори провели президенти України, Франції та прем’єр Великої Британії.

Крім того, перед засіданням Емманюель Макрон поговорив із президентом США Дональдом Трампом перед зустріччю "коаліції рішучих".

Як повідомили в Офісі президента України, у заході взяли участь представники 31 країни.

На засіданні "коаліції рішучих" обговорювали підтримку України у стримуванні російської агресії та досягненні справедливого й тривалого миру.

Лідери, серед іншого, обговорили перспективу розгортання в Україні гарантійних сил як частину майбутнього мирного врегулювання за підтримки США.

Після саміту президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що робота над потенційною відправкою так званих "сил стримування" в Україну триває.

Ці війська потенційно мають діяти як засіб "стримування" у разі укладення мирної угоди між Росією та Україною.

Як зазначає агентство AP, одним з можливих варіантів, на якому наполягає Франція, є розгортання членами коаліції значних сил в центральній Україні, десь уздовж Дніпра, подалі від лінії фронту.

Прем’єр Великої Британії Кір Стармер повідомив, що готовий винести відправку військ в Україну на голосування в парламенті.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус каже, що відкритий до ідеї "миротворців" в Україні.

Натомість прем'єр Греції заявив про неготовність відправити війська в Україну.

На брифінгу в Парижі президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна через 7-10 днів запропонує алгоритм для діалогу щодо контингенту.

"Ми будемо дуже дружньо, але сперечатися вже на майданчику, який буде готовий.

Ми запропонуємо базову ідею, базову стратегію", – сказав Зеленський.

Він також запросив в Україну представників "коаліції рішучих" для розробки плану її роботи.

"Нам потрібен один чіткий план – план, на який ми всі погодимось і який почнемо втілювати в життя, на основі тих варіантів і напрацювань, які вже були обговорені з вами й доступні вам.

Ми хочемо запросити в Україну невелику групу ваших представників, щоб разом розробити цей план", – заявив Зеленський під час зустрічі.

А ще український президент оголосив, що Україна ділитиметься технологіями з країнами-учасниками "сил гарантування".

Щодо участі США.

Британський премʼєр-міністр Кір Стармер вважає, що формат розгортання західного контингенту в Україні, який готує "коаліція рішучих", не обійдеться без залученості США.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна підтримує участь США у потенційних "гарантіях безпеки" разом з Європою.

"Також від присутності США залежить і присутність європейських партнерів.

Ми будемо мати більший контингент, якщо США будуть підтримувати", – сказав він, додавши, що не знає, якою може бути така присутність, бо відповідні дискусії ще не велись.

У цьому контексті він згадав обговорення з Дональдом Трампом про постачання Україні протиповітряної оборони, але для "гарантій безпеки" це має бути "не одноразове рішення, а постійна діюча система тотального, 100-відсоткового захисту українського неба", зокрема системи Patriot і NASAMS.

Премʼєрка Італії Джорджа Мелоні хоче участі США на наступному саміті "коаліції рішучих".

Президент Франції Емманюель Макрон, який працює над ідеєю розгортання міжнародних сил стримування в Україні, сподівається, що США у майбутньому нададуть підтримку цій ініціативі.

При цьому він зазначив, що європейці повинні знати, що робити, якщо цього не станеться, та мають бути готовими діяти наодинці.

Франко-британська місія для ЗСУ.

Президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що в Україну вирушить франко-британська місія, яка працюватиме над посиленням української армії.

"Вона буде тісно співпрацювати з Україною, щоб підготувати всі аспекти майбутнього формату української армії.

З точки зору розміру, кількості солдатів, з яким обладнанням", – сказав він.

ЄС відмовив Путіну.

Президент Фінляндії Александер Стубб розповів, що на зустрічі "коаліції рішучих" у Парижі побачив "дуже об’єднану і рішучу" Європу, та що про зняття санкцій з Росії не йдеться.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що ЄС не збирається знімати санкції з Росії.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який йде у відставку, заявив, що знімати санкції з Росії до досягнення миру було б великою помилкою.

Прем'єр Британії Кір Стармер і президент України Володимир Зеленський заявили після зустрічі "коаліції рішучих" у Парижі, що серед лідерів немає згоди на зняття санкцій з Росії.

А ще Євросоюз розширив санкції проти Білорусі через псевдовибори самопроголошеного президента Александра Лукашенка.

Порушення "енергетичного перемир’я".

Володимир Зеленський оголосив, що Україна передасть США докази порушення Росією "енергетичного перемир’я".

"Були удари по Херсону, були удари по залізничному вокзалу, і була пошкоджена електрика, були удари по енергетиці в місті Херсон… Цивільні люди втратили енергетику, я вважаю, що повинна бути реакція Сполучених Штатів у діях", – сказав Зеленський.

Він зауважив, що поки що ніхто не розуміє, хто моніторить дотримання режиму тиші, але в України є всі докази і вона надасть їх США.

Президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що міністри закордонних справ країн-союзниць Києва підготують юридичні позиції щодо моніторингу припинення вогню в Україні.

А Болгарія пропонує розмістити в себе центр для контролю за "перемирʼям" у Чорному морі.

Однак після цього Росія викотила список вимог, серед яких – послаблення низки санкцій проти сільськогосподарського сектору.

У США сказали, що вивчать ці вимоги.

А ще український президент сьогодні повідомив, що поки "дуже рано" говорити про фінальну версію угоди про надра.

Різне щодо України.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок анонсувала нові поставки німецької зброї Україні.

ЄС, Швеція та Німеччина виділять 44 млн євро на підтримку громадянського суспільства України.

Верховна Рада схвалила євроінтеграційний законопроєкт щодо роботи перевізників.

Реакція на мита на автівки від Трампа.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив, що з 2 квітня запровадить тарифи у розмірі 25% на імпорт автомобілів, щоб стимулювати внутрішнє виробництво.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що "глибоко шкодує" про рішення США запровадити тарифи на європейський автомобільний експорт.

"Як велика торговельна держава і сильна спільнота з 27 держав-членів, ми будемо спільно захищати наших працівників, бізнес і споживачів по всьому Європейському Союзу", – наголосила фон дер Ляєн.

Вона зазначила, що ЄС продовжуватиме шукати рішення шляхом переговорів, захищаючи свої економічні інтереси.

Німецьке автомобільне лобі VDA, своєю чергою, назвало нові мита "смертельним сигналом" для вільної, заснованої на правилах торгівлі, попередивши, що вони завдадуть шкоди компаніям, а також глобальним ланцюгам поставок.

"Німецька автомобільна промисловість закликає до негайних переговорів між США та ЄС щодо двосторонньої угоди", – заявив президент VDA Гільдеґард Мюллер.

Акції інших автовиробників, включно із Mercedes-Benz, BMW і Daimler Truck, впали приблизно на 3,5%, а акції постачальника автомобілів Continental – на 2,9%.

Міністр економіки Німеччини Роберт Габек вважає, що ЄС повинен дати тверду відповідь на тарифи – має бути зрозуміло, що ми не відступимо перед обличчям США.

Прем'єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що країна незабаром відреагує на нові тарифи на імпортні автомобілі: може запровадити заходи у відповідь проти Сполучених Штатів.

"Ми будемо захищати наших робітників, ми будемо захищати наші компанії, ми будемо захищати нашу країну, і ми будемо захищати її разом", – заявив він.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пригрозив Канаді і Європейському Союзу ще більшими тарифами, якщо вони скоординовано реагуватимуть на його торгову війну.

"Якщо Європейський Союз працюватиме з Канадою, щоб завдати економічної шкоди США, щодо них обох будуть застосовані масштабні Тарифи, набагато масштабніші, аніж зараз плануються, щоб захистити найкращого друга, який будь-коли був у тих обох країн!", – написав Трамп.

У той же час американський президент каже, що може знизити мита для Китаю заради угоди щодо Tik.

Гучні затримання у Молдові.

У Молдові затримали лідера партії "Шанс", що входить до політичного блоку проросійського олігарха-втікача Ілана Шора.

Алексєю Лунгу не дозволили залишити країну та видали повістку до Національного центру боротьби з корупцією.

Він проходить підозрюваним у кримінальній справі щодо незаконного фінансування партії.

Затримання Лунгу відбулося на другий день після того, як в аеропорту Кишинева затримали лідерку автономного регіону Гагаузія Євгенію Гуцул, яка обралася на цю посаду від політсили Шора.

Затримання пов'язане з тим, що її право виїзду за кордон обмежене через кримінальне провадження.

Зараз вона перебуває в ізоляторі НЦБК.

Затримана Євгенія Гуцул звернулася до Путіна з проханням захистити її та Гагаузію.

Вдень 27 березня біля будівлі посольства Молдови в Москві зібралися прихильники Євгенії Гуцул.

Учасники акції тримали в руках фотографії Гуцул і плакати з написами: "Гагаузію заарештували, демократію скасували", "Свободу політв'язням Молдови", "Санду, геть від Гагаузії".

МЗС Молдови з іронією відреагувало на цей "мітинг".

"Ми раді, що молдовани вчать росіян культури протесту.

Не можна не відзначити, що це єдиний протест, дозволений російською владою", – заявили у відомстві.

Кремль вказав затриманій Гуцул на Європу після її закликів допомогти.

Речник правителя Росії Дмитрій Пєсков сказав, що в Кремлі ознайомились зі зверненням глави Гагаузії, де вона просить тиснути на владу Молдови для свого якнайшвидшого звільнення.

"Вважаємо, що зараз саме час загальноєвропейським інститутам і організаціям, а також окремим європейським столицям засудити подібні дії, які суперечать задекларованим ними принципам законності та демократії", – додав він.

Решта новин.

Spiegel знайшов у мережі персональні дані посадовців адміністрації Трампа.

У Литві знайшли у водоймі на полігоні броньовану машину M88 Hercules, якою керували чотири зниклих американських солдати.

Бронемашину знайшли на 5-метровій глибині.

У Литві сподіваються, що інцидент із загиблими військовими не вплине на відносини із США.

Суд Боснії і Герцеговини видав міжнародний ордер на арешт президента Республіки Сербської Мілорада Додіка.

У центрі Амстердама вдень 27 березня пʼять людей отримали поранення в результаті нападу чоловіка з ножем.

Адміністрація Трампа відновлює фінансування "Радіо Свобода" після судового позову.

МЗС Грузії у заяві про зустріч з топдипломаткою Австрії "змовчало" про критику на адресу Тбілісі.

У Росії погрожують Вірменії через євроінтеграційний закон.